Справа № 473/6101/25
"28" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Булкат М.С.,
за участю: секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івушка №15» до ОСОБА_1 про зобов'язання демонтувати самочинно реконструйований балкон та вікно,
19 листопада 2025 року позивач - ОСББ «Івушка №15» звернулося до суду з позовом, поданим адвокатом Палій Л.В., до ОСОБА_1 про зобов'язання демонтувати самочинно реконструйований балкон квартири, відновити вікно на стіні будинку, а також заборонити здійснювати реконструкцію балконів на стіні будинку та закладеного вікна в квартирі.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 листопада 2025 року вищевказана позовна заява була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
26 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з новою редакцією позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івушка №15» до ОСОБА_1 про зобов'язання демонтувати самочинно реконструйований балкон та вікно.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
16 грудня 2025 року надійшло клопотання від представниці відповідача Чередніченко І.Б. про витребування інформації від Прибужанівської сільської ради.
17 грудня 2025 року у справі проведено підготовче засідання за участю представниці позивача ОСОБА_2 та представниці відповідача ОСОБА_3 .
В підготовчому засіданні представницею відповідача ОСОБА_3 було заявлено про відкликання клопотання про витребування доказів.
В підготовчому засіданні представницею відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про забезпечення 15 тис. грн. правничої допомоги. Представниця позивача Палій Л.В. клопотала про розгляд клопотання в наступному підготовчому засіданні через необхідність підготовки позиції. Представниця відповідача не заперечувала.
Інших клопотань в засіданні 17 грудня 2025 року заявлено не було та перенесено підготовче засідання на 28 січня 2026 року.
26 січня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, подана представницею позивача ОСОБА_4 , у якій остання, зокрема, зазначила про заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, з якими вона не погоджується, та просить суд відмовити в їх задоволенні.
28 січня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представниці відповідача про витребування документів та надано заяву про розгляд без участі.
28 січня 2026 року на адресу суду надійшло заперечення представника позивача про витребування матеріалів.
В підготовчому судовому засіданні 28 січня 2026 року було розглянуто клопотання про допит свідків від представниці позивача ОСОБА_2 ..
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. В ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Заява про виклик свідків за змістом відповідає вимогам ст.91ЦПК України.
В судовому засіданні 28 січня 2026 року було розглянуто клопотання представниці відповідача ОСОБА_3 про забезпечення 15 тис. грн. правничої допомоги.
Представницею відповідача ОСОБА_3 було надано тільки договір про правничу допомогу.
У ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Процесуальні етапи відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) шляхом подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).
Види судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації гонорар адвоката за представництво в суді;
послуги надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
витрати на збір доказів;
вартість послуг помічника адвоката;
витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання;
інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України та ст. ст.19, 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Згідно практики ВС в постанові ВП ВС від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18 заначено, що згідно із частиною другою статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Відповідно до постанови (додаткової) ВС від 21.08.2019 року у справі № 922/2821/18. Неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат, що стало однією з підстав для відмови у задоволенні заяви товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Необхідність доказування суми судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування якої заявляє учасник справи За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Постановою ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17 вказано види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
Постановою ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 вказано, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.
Постановою ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Постановою ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так, суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
У рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15 вказано, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити реальність та необхідність адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Суд звертає увагу, що для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно надати докази їх фактичного понесення та обґрунтованості, включаючи договір з адвокатом, квитанції, платіжні доручення та інші документи, що підтверджують оплату послуг або обов'язок сплатити їх. При цьому суд оцінює співмірність витрат, враховуючи складність справи, витрачений час адвоката та ринкові ціни, і має право не присуджувати всю заявлену суму, якщо вона є завищеною.
Суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження здійснюється лише підготовка справи до розгляду по суті. Основними завданнями цієї стадії є:
перевірка належності сторін та предмета спору;
уточнення та перевірка доказів, наданих сторонами;
розгляд клопотань та уточнень, що не стосуються безпосереднього розподілу витрат;
визначення обсягу додаткових документів, які необхідні для розгляду справи.
Розподіл витрат на правничу допомогу здійснюється лише після розгляду справи по суті, на підставі поданих доказів, у порядку, визначеному статтями 137 та 141 ЦПК України, з урахуванням принципів необхідності, обґрунтованості та співмірності витрат. До винесення рішення такі витрати оцінюються судом тільки для інформації та планування розгляду справи, і жодна зі сторін не може примусово стягнути їх на стадії підготовчого провадження.
Таким чином, на стадії підготовчого провадження суд обмежується перевіркою документів, уточненням доказів та підготовкою справи до розгляду по суті, а питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішується лише після ухвалення рішення, з урахуванням результатів розгляду справи, фактично понесених витрат та їх обґрунтованості.
Беручи до уваги наведене законодавство України, а також усталену практику Верховного Суду та ЄСПЛ, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представниці відповідача щодо забезпечення коштів на оплату правничої допомоги до винесення судового рішення.
Між тим, судом взято до уваги наданий договір правничої допомоги представниці відповідача Чередніченко І.Б. Представницею позивача ОСОБА_2 альтернативних розрахунків по клопотанню представниці відповідача ОСОБА_3 у межах підготовчого судового засідання надано не було.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши доводи, наведені у клопотанні представниці відповідача, а також з урахуванням положень чинного цивільного процесуального законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та третьої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий учасником справи у встановлений законом строк з об'єктивних причин, така особа зобов'язана письмово повідомити суд про неможливість його подання, зазначивши:
- який саме доказ не може бути подано;
- причини, з яких подання такого доказу є неможливим;
- докази, що підтверджують вжиття усіх залежних від особи заходів, спрямованих на отримання відповідного доказу.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації їхніх процесуальних прав, у тому числі права на подання та дослідження доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Частинами першою-третьою статті 84 ЦПК України передбачено право учасника справи у разі неможливості самостійно надати докази звернутися до суду з клопотанням про їх витребування. При цьому таке клопотання повинно містити:
зазначення доказу, який необхідно витребувати;
обставини, які підтверджуються цим доказом, або аргументи, які він може спростувати;
підстави вважати, що відповідний доказ перебуває у володінні конкретної особи;
відомості про заходи, вжиті заявником для самостійного отримання доказу, та докази вжиття таких заходів або обґрунтування неможливості його самостійного отримання.
Як убачається з матеріалів справи та поданого клопотання, представницею відповідача належним чином обґрунтовано неможливість самостійного отримання запитуваних доказів, а також доведено їх значення для встановлення фактичних обставин справи, зокрема щодо технічного стану багатоквартирного житлового будинку, його придатності для проживання, відповідності санітарним та будівельним нормам у різні періоди часу.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення повного та всебічного з'ясування обставин справи, а також реалізації принципів змагальності та рівності сторін у судовому процесі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого клопотання та витребування відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 91,212, 258-260 ЦПК України, суд
Клопотання представниці позивача ОСОБА_4 щодо допиту свідків - задовольнити та викликати в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_5 (проживає за адресою АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (проживає за адресою АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_7 (проживає за адресою АДРЕСА_3 ).
Попередити ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 згідно зі ст. ст. 384, 385 КПК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань без поважних причин.
У задоволенні клопотання представниці відповідача ОСОБА_3 щодо забезпечення правничої допомоги в розмірі 15 000 грн. - відмовити.
Клопотання представниці відповідача ОСОБА_3 щодо витребування інформації - задовольнити.
Витребувати у комунального підприємства «Мартинівське житлово-комунальне господарство» інформацію щодо проведення обстеження багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а саме:
- відомості про дату (дати) проведення обстеження;
- результати таких обстежень із зазначенням року будівництва будинку;
- інформацію про проведення капітального та/або поточного ремонту будинку, його фасадів, несучих та огороджувальних конструкцій;
- висновки щодо відповідності або невідповідності будинку санітарним і технічним нормам, а також щодо його придатності чи непридатності для проживання у період до 2016 року та після зазначеного періоду;
- належним чином завірені копії актів обстеження, складених за встановленими формами.
Витребувати у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івушка №15» інформацію та документи щодо проведення обстежень технічного стану багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , з моменту передачі будинку на баланс Об'єднання, зокрема:
- рішення органів управління ОСББ;
- акти обстеження технічного стану будинку;
- акти виконаних ремонтних робіт загального майна;
- належним чином завірені копії відповідних актів обстеження, складених за встановленими формами.
В судове засідання викликати сторони, їх представників, свідків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: М. С. Булкат