Справа № 501/5130/25
Номер провадження 3/501/117/26
28 січня 2026 року , м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Яковця Є.О.,
розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04 жовтня 2025 року о 18:45 год водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електромопедом Plers, без реєстраційного номера, по вул. Шкільній, 81 в с. Бурлача Балка Одеського р-ну Одеської обл. з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та в порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу - алкотестера Drager та в закладі охорони здоров'я, відмовився.
З цих підстав щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 473509 від 04 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, в судове засідання не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, письмових заперечень проти протоколу не подав.
За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, у цій справі присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Тому суд вважає можливим розглянути справу без присутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд (зокрема, пункт 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» та інші), доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Суд дійшов висновку, що було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і ОСОБА_1 винний в його вчиненні, що підтверджується наступними доказами:
- протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини правопорушення, посвідчення водія не вилучалось, ОСОБА_1 надав пояснення: «Пив пиво»;
- рапорт працівника поліції про виявлення правопорушення;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені виявлені у нього ознаки сп'яніння, міститься запис про те, що він відмовився від огляду;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені виявлені у нього ознаки сп'яніння, міститься запис про те, що він відмовився від огляду;
- письмове пояснення ОСОБА_1 , в якому він зазначає, що 04 жовтня 2025 року о 18:40 год керував електромопедом Plers по вул. Шкільній у с. Бурлача Балка, був зупинений працівниками поліції, вживав пиво, відмовляється продувати прилад Drager на місці та їхати на медичний огляд до закладу охорони здоров'я;
- довідка про те, що згідно бази даних ІПНП «ЦУНАМІ» запис про реєстрацію транспортного засобу Plers відсутній, також відсутня інформація про отримання посвідчення водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- витяг з бази даних Національної поліції України щодо ОСОБА_1 ;
- рапорт поліцейського про надання дозволу на зняття відеозапису з бодікамери;
- оптичний диск з двома відеозаписами, на яких зафіксовані наступні обставини:
-- перший відеозапис: ОСОБА_1 керує електромопедом, зупиняється біля поліцейського; поліцейський з'ясовує його особу, рік народження, місце проживання тощо; ОСОБА_1 повідомляє, що виїхав за цигарками;
-- другий відеозапис: ОСОБА_1 стоїть поруч з електромопедом, представляється; поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що від нього відчувається запах алкоголю з порожнини рота, запитує у нього зі спиртних напоїв він вживав, він відповідає, що пляшку пива; поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовляється; поліцейський пропонує ОСОБА_1 продути прилад Drager на місці, на що ОСОБА_1 також відмовляється, каже, що згоден з порушенням; поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що щодо нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, п. 2.5 ПДР.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, та не оспорював наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, повідомив, що вживав алкогольні напої.
Відеозаписом також підтверджено, що поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. Після цього на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В той же час, почервоніння очей, про яке вказав поліцейський у протоколі, як про ознаку сп'яніння, не належить до переліку ознак сп'яніння, визначених пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає наявними підстави для застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає таке.
У Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
З огляду на викладене, суд вважає можливим застосувати до водія адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, оскільки суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , то з нього також підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі несплати штрафу через п'ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, а в разі розстрочки виконання постанови в частині сплати штрафу - у разі несплати відповідної частини штрафу, а також ненадання порушником до суду у строк визначений судом документу про оплату відповідної частини штрафу, - постанову про накладення штрафу відповідно до статті 308 КУпАП надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби з метою стягнення подвійного розміру штрафу - 34000,00 грн (в разі розстрочки виконання постанови в частині сплати штрафу - з урахуванням раніше сплачених порушником сум) та витрат на облік зазначених правопорушень.
Реквізити для сплати штрафу: найменування - Одеська область; отримувач - ГУК в Од. обл./м.Чорноморськ/21081300; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код ЄДРПОУ - 37607526; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA848999980313080149000015001; код класифікації доходів бюджету - 21081300; призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, платник ___.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA778999980313151206000015750; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *101;РНОКПП; ПІБ, судовий збір, Чорноморський міський суд Одеської області.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки, розстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки, розстрочки.
Суддя
Постанова набрала законної сили «__»___________202_ р.