Єдиний унікальний № 946/117/26
Провадження № 1-кп/946/277/26
Іменем України
28 січня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12025162150001551, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 327 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2025 у справі №946/8053/25, яка набрала законної сили 04.11.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та йому призначене адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. З вищевказаною постановою суду від 24.10.2025 ОСОБА_3 ознайомлений особисто. Але ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав вищезазначену постанову суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, хоча мав реальну можливість її виконати, та 05.12.2025 у період приблизно з 08:00 до 08:40 год., точний час не встановлено, здійснив керування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 по автомобільній дорозі по вул. Михайлівській в м. Ізмаїлі Одеської області, до його зупинення співробітниками поліції.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що постановою суду він був позбавлений прав керування транспортними засобами, про що він був обізнаний, але приблизно через місяць, в грудні 2025 року, він сів за кермо автомобіля для того, щоб перегнати його товаришу. Запевнив суд, що в подальшому не допустить такого порушення та більше не сяде за кермо.
6.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів, досліджених судом з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК, дає підстави суду дійти висновку про доведеність обставини, за яких ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, а отже і його винуватості у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
7.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.
8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
10.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний нетяжкий злочин проти правосуддя.
11.Згідно медичним довідкам, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
12.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.
13.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, даних досудової доповіді, середніх ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що з метою виправлення ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень достатнім буде призначення покарання у виді штрафу. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як штраф, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
14.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
2.Штраф підлягає сплаті у місячний строк після набрання вироком суду законної сили з повідомленням про це уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
3.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
4.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
5.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
6.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
7.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1