Справа №463/711/26
Провадження №1-кс/463/1167/26
про застосування запобіжного заходу
27 січня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миронівка Обухівського району Київської область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, -
встановив:
слідчий за погодження з прокурором, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави, із поміщенням до ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчих Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110000488 від 26.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2025 №271 солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час загальної мобілізації на особливий період відповідно Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) №69/2022 від 24.02.2022, з 15.09.2025 зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта навчальних взводів, вважати таким, що з 15.09.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадою. Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 03.10.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, тривалістю понад три доби, та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 до 26.01.2026. 26.01.2026 солдат ОСОБА_4 з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що за адресою: вул. М. Кривоноса, 6, м. Львів, Львівська область. Відтак, у період з 03.10.2025 по 26.01.2026, солдат ОСОБА_4 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.
26.01.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Вважає, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, оскільки 03.10.2025 вчинив самовільне залишення військової частини, не являється на місце служби з метою ухилитись від проходження військової служби, що характеризує його особу як схильного до вчинення правопорушень і злочинів, а тому просить клопотання задоволити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання до 10 років, вважає не можливим застосувати більш м'який запобіжний. Крім того, додав, що після самовільного залишення військової частини підозрюваний намагався незаконно перетнути державний кордон.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив самовільне залишення військової частини, та спробу перетнути державний кордон.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України та розпочато кримінальне провадження № 62026140110000488 зареєстрованого 26.01.2026.
26.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:
- матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , в їх сукупності (рапортами, доповідями, витягами з наказів, характеристиками, тощо);
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме вчинив нез'явлення вчасно без поважних причин на службу у разі переведення з частини, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується із позицією прокурора про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання до 10 років, а тому вважає не можливим застосувати більш м'який запобіжний.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Отже, враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 369, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на шістдесят днів, тобто до 25.03.2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1