Справа № 442/9190/25
Провадження № 1-кп/442/125/2026
28 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12025141110001106 від 28.09.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Дрогобича Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, ветеран війни - учасник бойових дій, згідно ст.89 КК України раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
з участю прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 27.09.2025 близько 11 години 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «РЕUGЕОТ», модель «ЕХРЕRТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись головною дорогою по вулиці Трускавецька у м.Дрогобичі в напрямку міста Трускавець, побачивши на зустрічній смузі руху вулиці Трускавецька велосипедиста ОСОБА_6 , який рухався краєм проїзної частини дороги на велосипеді марки «МАGNUМ» моделі «ЕХРLORER» у сторону міста Дрогобича та наближався до Т-подібного перехрестя вулиць Трускавецька-Спортивна, розпочав маневр повороту ліворуч у напрямку до вулиці Спортивна, де не надав переваги у русі велосипедисту ОСОБА_6 , в результаті чого допустив зіткнення з ним в межах перехрестя.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу в середній черепній ямці зліва, забій головного мозку середнього ступеня, травматичного субарахноїдального крововиливу (крововиливу під м'які мозкові оболонки) зліва, крововиливи в придаткові пазухи носа; садна в ділянках лівої вилиці, виличної дуги із синцем навколо них, який переходить на ділянки лівої очниці, лобно-скроневу ділянку зліва, на ліву щоку; синці на правій долоні, в ділянці лівого колінного суглоба. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжкого ступеня, як такі, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
У даній дорожній обстановці, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «РЕUGЕОТ», модель «ЕХРЕRТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями), зокрема:
Розділу 1 пункту:
- 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- 1.10: «безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах»;
- «дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом»;
Розділу 2 пункту 2.3 підпунктів:
- «б - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- «д - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
Розділу 10 пункту:
«1» - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
Розділу 16 пункту:
«13» - перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Допущені ОСОБА_3 порушення вимог вищевказаних Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди і настанням шкідливих наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, а також визнав повністю позовні вимоги. Пояснив, що викладене у фабулі обвинувачення відповідає дійсним обставинам. Додатково пояснив, що під час керування транспортним засобом в якийсь момент він втратив з виду потерпілого, оскільки тоді світило яскраве сонце, а останній, будучи одягненим у темний одяг, заїхав на велосипеді у затінок. Відразу після зіткнення велосипеда з його автомобілем він надав потерпілому допомогу, а згодом відшкодував заподіяну шкоду в розмірі 105 000 грн. Щиро розкаюється та дуже шкодує про вчинене. Просить суворо не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки у нього є необхідність відвозити дружину до лікарні чи самому їздити до лікаря, а також використовувати автомобіль для потреб сім'ї.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просив розстрочити виконання вироку в частині вирішення цивільного позову у зв'язку з тяжким майновим становищем ОСОБА_3 , донька якого навчається у вищому навчальному закладі.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що жодних претензій до обвинуваченого не має, оскільки останній відшкодував йому усе добровільно. Просить не карати ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, він та інші учасники судового провадження не оспорюють докази щодо обставин справи, суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому, розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши потерпілого та допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд дійшов висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Відтак, дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
При обранні виду і міри покарання ОСОБА_3 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданих ним збитків потерпілому.
Беручи до уваги вищезазначене та обставини справи, враховуючи особу винного, який є ветераном війни - учасником бойових дій (посвідчення серії УБД №503627), пенсіонером, позитивно характеризується по місцю проживання, під спостереженням лікаря - психіатра чи лікаря - нарколога не перебуває, а також зважаючи на відсутність претензій зі сторони потерпілого, у зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим шкоди, суд дійшов переконання, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами, яке є необхідне й достатнє, на думку суду, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Щодо цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради, третя особа КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, суд вважає, що такий слід задоволити з наступних підстав.
Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відтак, оскільки обвинувачений визнав позовні вимоги прокурора у повному обсязі і такі підтверджуються довідкою №2307 від 17.10.2025, виданою КНП «ДМЛ №1» ДМР, такі слід задоволити та стягнути з ОСОБА_3 в користь Дрогобицької міської ради 20880 грн витрат, понесених у зв'язку зі стаціонарним лікуванням потерпілого.
Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо розстрочки суми стягнення цивільного позову за вироком, суд виходить з положення ч.5 ст.128 КПК України, яка передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Положення щодо розстрочки виконання рішення суду у цивільному процесі не суперечать засадам кримінального судочинства і можуть бути застосовані судом при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, та на строк не більше один рік. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.
Отже, суд звертає увагу, що в судовому засіданні оглянуто надану обвинуваченим довідку, якою підтверджується факт навчання його дочки у вищому навчальному закладі, проте, на державній формі навчання і донька вже є повнолітньою. Будь-яких інших доказів на обґрунтування підстав для надання судом розстрочки виконання вироку суду в частині цивільного позову стороною захисту не надано.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про розстрочку виконання вироку суду в частині цивільного позову.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.118 КПК України до процесуальних витрат відносяться, в тому числі, витрати, пов'язані із залученням спеціалістів та експертів. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст.124 КПК України).
На підставі наведеного, з обвинуваченого слід стягнути 17828 грн витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, а саме: інженерно-транспортної (висновок експерта №СЕ-19/114-25153-ІТ від 12.11.2025) у розмірі 4457 грн; інженерно-транспортної (висновок експерта №СЕ-19/114-25154-ІТ від 12.11.2025) у розмірі 4457 грн; інженерно-транспортної (висновок експерта №СЕ-19/114-25980-ІТ від 25.11.2025) у розмірі 4457 грн; інженерно-транспортної (висновок експерта №СЕ-19/114-25153-ІТ від 12.11.2025) у розмірі 4457 грн.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботита не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради, третя особа КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Дрогобицької міської ради20880 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень в рахунок відшкодування витрат, понесених КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.09.2025 на автомобіль марки «PEUGEOT», модель «EXPERT», р.н. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, та повернути його власнику - ОСОБА_3 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.09.2025 на велосипед марки «MAGNUM» моделі «EXPlORER», голубого кольору, та повернути його власнику - ОСОБА_6 .
Речовий доказ: DVD-R диск із файлами відеозапису подій за 27.09.2025 залишити при матеріалах кримінального провадження №12025141110001106.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1