Ухвала від 27.01.2026 по справі 461/864/26

Справа № 461/864/26

Провадження № 1-кс/461/532/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026140000000119 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026140000000119 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про арешт майна.

Клопотання вмотивоване наступним. В ході досудового розслідування встановлено, що в групи осіб, за попередньою домовленістю між собою, виник умисел на надання неправомірної вигоди службовим особам Львівської митниці за вчиненні дій, які суперечать митному законодавству.

Так, 14.01.2026 на адресу Львівської митниці було подано митну декларацію 26UA20905000017505 від імені ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (код ЄДРПОУ 40551877) щодо митного оформлення фотоелектричних елементів на ім'я ФОП ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Під час безпосереднього митного оформлення вище вказаного товару спрацювала система управління ризиками Автоматизованої Системи Митного Оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»), так як вказаний товар звільняється від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України, проте необхідно здійснити огляд вказаного товару.

Огляд та ідентифікація такого товару є досить складною процедурою, так як для огляду та ідентифікації необхідні відповідні технічні засоби для розвантаження даного товару, проте таких технічних засобів на митному пості немає в наявності.

У свою чергу, ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи, що вказаний товар може не пройти митне оформлення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.01.2026, в останніх виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі Львівської митниці в інтересах ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ».

В подальшому, заступнику начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 , надійшов дзвінок із номеру телефону НОМЕР_1 , від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що на огляді в митному пості, який перебуває на обслуговуванні у ОСОБА_6 , перебуває митний товар та повідомив чи можливий варіант узгодження питання щодо його безперешкодного оформлення та ввезення на територію України без митного огляду та ідентифікації.

Після цього, 26.01.2026 близько 13:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою на даний час особою, сконтактувався із заступником начальника митного оформлення №3 митного поста «Мостиська-Залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 узгодив час та місце зустрічі.

В подальшому, 26.01.2026 близько 16:25 год. ОСОБА_5 , діючи в інтересах ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, надав службовій особі заступнику начальника митного оформлення №3 митного поста «Мостиська-Залізничний» Львівської митниці ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1 100 доларів США, за безперешкодне митне оформлення та пропуск фотоелектричних елементів на територію України без відповідної ідентифікації такого товару та його огляду.

Після чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 1 100 доларів США вилучено.

26.01.2026 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім цього, під час затримання у ОСОБА_5 виявлено та вилучено наступні речі та грошові кошти:

1) мобільний телефон марки «iPhone XR», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 ;

2) мобільний телефон марки «iPhone X», imei1: НОМЕР_5 із сім картою НОМЕР_1 ;

3) грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США (3 купюри номіналом 100 доларів США та 2 купюри номіналом 50 доларів США).

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Тому, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 131, ст. 170 КПК України, слідчий просить суд задовольнити клопотання та накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

23.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000119 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026140000000119 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

26.01.2026 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім цього, під час затримання у ОСОБА_5 виявлено та вилучено наступні речі та грошові кошти:

1) мобільний телефон марки «iPhone XR», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 ;

2) мобільний телефон марки «iPhone X», imei1: НОМЕР_5 із сім картою НОМЕР_1 ;

3) грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США (3 купюри номіналом 100 доларів США та 2 купюри номіналом 50 доларів США).

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, воно ґрунтується на вимогах закону. Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваному є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись на майно, яке було вилучено 26.01.2026 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 , а саме грошові кошти в сумі 400 доларів США (3 купюри номіналом 100 доларів США та 2 купюри номіналом 50 доларів США).

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133633205
Наступний документ
133633207
Інформація про рішення:
№ рішення: 133633206
№ справи: 461/864/26
Дата рішення: 27.01.2026
Дата публікації: 30.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.02.2026)
Дата надходження: 02.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
РАДЧЕНКО ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
РАДЧЕНКО ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ