Справа №461/823/26
Провадження №3/461/452/26
27 січня 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова О.Б. Кротова, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , техніка IV категорії ВГЗ Управління СБ України у Львівській області, майстра-сержанта,
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №10 від 21.01.2026, технік IV категорії ВГЗ Управління СБ України у Львівській області, майстер-сержант ОСОБА_1 , 21.01.2026 о 10:24 год., перебуваючи за місцем несення військової служби за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV, виконувала свій обов'язок військової служби у стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, що підтверджується результатами тестування газоаналізатора «Drager Alcotest» 7510 OIML (серійний номер ARTA-0052), результат позитивний - 2,77‰, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, заперечила. Пояснила, що в стані алкогольного сп'яніння не перебувала, однак факт проходження медичного огляду не заперечила. Повідомила, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї було здійснено психологічний і фізичний тиск, зокрема, вважає неправомірними дії особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 . Письмові пояснення, викладені в протоколі, вона писала під примусом, відтак, такі не відповідають дійсності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172-20 КУпАП визначено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Не зважаючи на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, стверджується зібраними по справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення №10 від 21.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, в якому ОСОБА_1 зазначила наступне. Так, вона проходить військову службу на посаді техніка IV категорії ВГЗ Управління СБ України у Львівській області з 19.05.2021. 20.01.2026 орієнтовано о 00:00 год. вживала алкогольні напої в кількості приблизно 200-300 г. 21.01.2026 прийшла на роботу у стані алкогольного сп'яніння, під час проведення огляду за допомогою приладу «Драгер» показало результат - 2,77‰. З протоколом освідчення ознайомлена, однак підписувати його відмовилася. Від повторного проведення тесту з метою визначення перебування її в стані алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовляється. Більше вживати алкогольні напої та перебувати у стані алкогольного сп'яніння на території УСБУ не буде;
-результатом тестування технічного пристрою «Drager Alcotest 7510» на стан сп'яніння, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - 2,77‰, від підпису якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилася в присутності двох свідків;
-рапортом помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника ВГЗ Управління СБ України у Львівській області Денисюка О. від 21.01.2026, згідно якого 21.01.2026 станом на 09:00 технік IV категорії відділу господарського забезпечення майстер-сержант ОСОБА_1 прибула до місця проходження військової служби з явними ознаками алкогольного сп?яніння (невиразна мова, характерний запах з порожнини рота, порушення координації рухів, неадекватний стан), внаслідок чого було прийнято рішення залучити співробітників відділу кадрового забезпечення Управління, а також представників ПВБ з приладом для вимірювання вмісту алкоголю (алкотестер Drager 7510 OIML). В подальшому в присутності представників ВКЗ, ВГЗ та ПВБ, під час проходження освідчення алкотестером Drager 7510 OIMIL, було підтверджено стан алкогольного сп'яніння (2,77 ‰) майстер-сержанта ОСОБА_1 ;
-рапортом консультанта-експерта (з оперативних питань) представництва внутрішньої безпеки у Львівській області 2 управління ГУ ВБ СБ України Мартинюка М. від 21.01.2026, відповідно до якого в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію, що 21.01.2026 технік IV категорії ВГЗ Управління СБ України у Львівській області, майстер-сержант ОСОБА_1 , перебуваючи при виконанні службових обов'язків за місцем несення військової служби за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 №551-XIV, в умовах особливого періоду виконувала свій обов'язок військової служби у стані алкогольного сп?яніння. В службовому кабінеті Управління №146, ним спільно із капітаном ОСОБА_3 , майором ОСОБА_4 , майором ОСОБА_5 , полковником ОСОБА_6 , полковником ОСОБА_7 , а також в присутності свідків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено розмову із майстер-сержантом ОСОБА_1 , яка повідомила, що 20.01.2026 близько 00:00 год. вживала алкогольні напої (орієнтовно 700 грам лікеро-горілчаних виробів). Також, остання не заперечувала той факт, що перебуває по місцю проходження військової служби в стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалось явно вираженими ознаками: невиразна мова спілкування, характерним запахом з порожнини рота, порушенням координації рухів. В подальшому, він запропонував ОСОБА_1 пройти тест на алкоголь з використанням газоналізатора «Drager Alcotest» 7510 OIML (серійний номер ARTA-0052), на який остання добровільно погодилась. За результатами тесту здійснено роздруківку даного тесту на мобільному термопринтері «Drager Mobile Printer» (серійний номер ARUA-0121), за результатами якого виявлено вміст алкоголю у ОСОБА_1 - 2,77‰. Із результатами тесту та змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлено та така не заперечувала вказаного результату та факту перебування у стані алкогольного сп?яніння по місцю проходження служби, однак сам протокол підписувати відмовилася у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що зроблено відповідний запис у протоколі;
-довідкою помічника начальника Управління (по РОС) - начальника відділу кадрового забезпечення Управління СБ України у Львівській області Горохова Ю. від 21.01.2026, згідно якої ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу в Управлінні СБ України у Львівській області з 14.11.2005 і по теперішній час. 21.01.2026 була при виконанні службових обов'язків, у відпустці не перебувала.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, тобто виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, доведена повністю.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини жодним чином не підтверджене, спростовується вищенаведеним і розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
Суддя не приймає до уваги покликання особи, що притягається до адміністративної відповідальності на те, що під час надання письмових пояснень, в яких містяться її визнавальні покази, відносно неї було здійснено психологічний і фізичний тиск, оскільки зазначені обставини жодним чином не підтверджені, будь-яких доказів оскарження дій уповноваженої особи на складання протоколу про адміністративного правопорушення судді не надано.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , яка працює техніком IV категорії ВГЗ Управління СБ України у Львівській області, майстер-сержант, раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, у межах мінімальної межі санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року - 3328 грн), що складає 665,60 грн.
Керуючись ст.33-35, 40-1, 172-20, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ольга КРОТОВА