Справа №461/711/26
Провадження №3/461/411/26
27 січня 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л., особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , законного представника потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 990319 від 16.01.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , 19.12.2025 року близько 22 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого виражався нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила протокол про адміністративне правопорушення. Вказала, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП. Тому просила закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що їй зателефонував ОСОБА_4 і висловлювався нецензурною лексикою. Також повідомила, що останній налаштував компанію хлопців проти неї.
Законний представник потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що її доньку ображали протягом року, про що мати повідомила класного керівника. Зазначила, що чула телефонну розмову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практити Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапис, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , 19.12.2025 року близько 22 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого виражався нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП, що передбачає відповідальність батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 ставиться у вину вчинення дрібного хуліганства, тобто адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення незрозуміло, які саме хуліганські дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, вчинив ОСОБА_4 .
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо ознак порушень громадського порядку, ознак неповаги до суспільства.
Відтак, суду не надано жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_4 дрібного хуліганства.
Таким чином, з матеріалів справ не вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Проте, будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки не надано жодних доказів його вини.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відтак, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 247, 251, 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко