Справа №461/820/26
Провадження №3/461/450/26
27 січня 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника режимно-секретного відділу НУ «Львівська політехніка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 , будучи керівником режимно-секретного відділу, який, в тому числі, має здійснювати контроль за станом режиму секретності в установі та вимагати від усіх працівників виконання вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, в порушення вимог статей 21, 28 Закону та пунктів 41, 42, 116, 748 Порядку, взятого на себе письмового зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, не здійснивши належних заходів щодо організації та забезпечення режиму секретності в установі, що призвело до неналежного проведення перевірок наявності МНСІ, визначення придатності режимних приміщень, здійснення перегляду грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, а також внесення до звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці, скерованих на адресу Управління СБ України у Львівській області, помилкових відомостей.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про наслідки неявки шляхом направлення смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення. При матеріалах справи міститься заява, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, вину визнає.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 62/26/272-16/8 від 16.01.2026 року; витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в Національному університеті «Львівська політехніка» від 26.12.2025 № 62/26/7559дск; витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях»; письмовим зобов'язанням ОСОБА_1 у зв*язку з допуском до державної таємниці; обліковою карткою громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, тобто порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу.
На підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, слід звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя В.Є. Радченко