Справа № 212/14665/25
1-кс/212/1503/25
24 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя ОСОБА_1 Покровського районного суду м .Кривого Рогу
Секретар ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
Захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
Підозрюваного ОСОБА_6
Розглянув у відкритом у судовому засіданні у залі суду у м Кривий Ріг клопотання прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042070000061 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,- про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно підозрюваного підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчим відділенням ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042070000061 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого лікарем-хірургом хірургічного відділення КНП «Криворізька міська лікарня №5» КМР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов'язаних з наданням медичної допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров'я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу.
Згідно ч. 7 ст. 10 вказаного Закону, надавачам медичних послуг забороняється вимагати від пацієнтів винагороду в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби, надані за програмою медичних гарантій.
Відповідно до п. 7 Постанови КМУ від 24 грудня 2024 року №1503, НСЗУ оплачує надані медичні послуги згідно з тарифами та коригувальними коефіцієнтами (які застосовуються шляхом множення, якщо інше не передбачено цим Порядком), визначеними в цьому Порядку, на підставі звітів про медичні послуги, які подані надавачем медичних послуг та складені на підставі інформації, яка внесена до електронної системи охорони здоров'я не пізніше десятого робочого дня після закінчення відповідного звітного періоду, що складаються в порядку, передбаченому Типовою формою договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 “Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», відповідно до укладеного договору в межах бюджетних асигнувань, передбачених на 2025 рік за відповідним пакетом медичних послуг. До тарифів на медичні послуги не включається вартість лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я. Вимагати та отримувати винагороду в будь-якій формі від пацієнтів або їх представників за медичні послуги, які надані за кошти програми медичних гарантій, забороняється.
06.02.2025 укладено Договір №0762-Е125-Р000 між НСЗУ, в особі Голови ОСОБА_9 що діє на підставі положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2017 року №1101, з однієї сторони, і КНП «Криворізька міська лікарня №5» КМР, в особі Генерального директора ОСОБА_10 , яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, у тому числі щодо надання медичних послуг «хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах».
У подальшому, 08.10.2025 укладено Договір №0762-Е125-Р000/06 між НСЗУ, в особі Голови ОСОБА_9 що діє на підставі положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2017 року №1101, з однієї сторони, і КНП «Криворізька міська лікарня №5» КМР (далі - міська лікарня), в особі Генерального директора ОСОБА_10 , яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, про внесення змін до договору №0762-Е125-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, у тому числі щодо надання медичних послуг «хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах».
Так, 02.08.2023 на підставі Наказу № 175-к міської лікарні, прийнято ОСОБА_6 на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення з 4 серпня 2023 року за основним місцем роботи.
Відповідно до п. 1.4. посадової інструкції лікарня-хірурга міської лікарні, затвердженої 2 січня 2020 року (далі - посадова інструкція), указівки лікаря-хірурга в межах його компетенції є обов'язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.
Згідно п. 2.2. посадової інструкції, лікар-хірург надає медичну допомогу пацієнтам хірургічного профілю.
Відповідно до п. 2.5. посадової інструкції, лікар-хірург здійснює диференційну діагностику основних хірургічних захворювань та уражень, обґрунтовує клінічний діагноз, вирішує питання доцільності госпіталізації та в разі потреби організовує її.
Згідно п. 2.14. посадової інструкції, лікар-хірург здійснює експертизу тимчасової непрацездатності.
Відповідно до п. 2.15. посадової інструкції, лікар-хірург готує для представлення та представляє на засіданні МСЕК первинних хірургічних пацієнтів з ознаками стійкої втрати працездатності хворих хірургічного профілю.
Згідно п. 2.26. посадової інструкції, лікар-хірург дотримується відповідних процедур (настанов, стандартів тощо) чинної у закладі системи управління якістю надання медичної допомоги за профілем своєї діяльності.
Відповідно до п. 3.4. посадової інструкції, лікар-хірург має право давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.
Згідно п. 3.6. посадової інструкції, лікар-хірург має право підписувати та візувати відповідні документи у межах своєї компетенції.
Відповідно до п. 4.1. посадової інструкції, лікар-хірург несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.
Отже, на час вчинення злочину останній обіймав посаду пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому в розумінні ч. 3 ст. 18 та примітки 1 ст. 364 КК України, був службовою особою.
Так, ОСОБА_6 , з використанням наданого йому службового становища, нехтуючи визначеними правилами поведінки, встановленими для службової особи, підозрюється у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, вчиненого за наступних обставин.
Приблизно о 15:00 30 липня 2025 року, більш точний час під час досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи проблеми із здоров'ям, а саме наявність каміння в жовчному міхурі 1,5 см на 1 см, при невстановлених обставинах прибув до міської лікарні за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Поперечна, 1а, де зустрівся із лікарем-хірургом ОСОБА_6 , який під час медичного огляду та ультразвукової діагностики встановив у ОСОБА_11 наявність вказаного каміння та повідомив про необхідність проведення хірургічної операції щодо видалення останнього.
Проте, під час проведення подальшого медичного огляду, ОСОБА_6 , розуміючи про бажання ОСОБА_11 отримати медичну допомогу із видаленням каміння в жовчному міхурі, та реалізуючи виниклий умисел направлений на одержання неправомірної вигоди від останнього шляхом використання наданої йому службового становища, повідомив ОСОБА_11 про те, що у лікарні велика черга на декілька місяців вперед щодо проведення операцій, але він, займаючи посаду лікаря-хірурга, в силу наданої йому службового становища, може посприяти у позачерговому проведенні вказаної операції та подальшого отримання медичної допомоги в повному обсязі. У подальшому, ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_11 у тому, що без надання неправомірної вигоди в розмірі 14 000 гривень за вказані дії останній не зможе отримати вказану медичну допомогу в термін який йому потрібний.
У подальшому, 09.10.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, під час повторної зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у приміщенні хірургічного відділення міської лікарні, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Поперечна, 1а, останній повідомив про погіршення свого стану та необхідності оперативного втручання. В цей час, продовжуючи свої умисні дії направлені на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_11 у можливості проведення оперативного втручання та видав ОСОБА_11 наступні документи:
1.електронне направлення №8438-1617-2307-0543 від 09.10.2025 на госпіталізацію із категорією послуги «А67010 Стаціонарне лікування загального напрямку» із визначенням джерела фінансування «Програма державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення»;
2. консультаційний висновок спеціаліста від 05.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням результатів функціонального, рентгенологічного та інших досліджень: «За результатами УЗД ОЧП - ЖКХ. Хронічний калькульозний холециент», висновок: «К.80.10. Камінь жовчного міхура з іншим холециститом, без згадки про обструкцію жовчовивідних шляхів», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку в об'ємі - лапароскопічна холецистектомія на 27.10.2025»;
3.консультаційний висновок спеціаліста від 09.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням висновку: «К.42.9. Пупкова грижа без непрохідності чи гангрени», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку на 27.10.2025».
При цьому, ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_11 про те, із вказаним направленням останній матиме законні підстави для відстрочки для призову за мобілізації у разі виникнення будь-яких питань у ТЦК та СП.
У подальшому, 27.10.2025 ОСОБА_11 прибув приміщення міської лікарні за вказаною адресою та зустрівся із ОСОБА_6 , який продовжуючи діяти із злочинним умислом та корисливою метою, пояснив останньому порядок отримання медичної допомоги та проходження огляду із подальшої операцією, при цьому висунув вимогу щодо надання грошових коштів в розмірі 14 000 гривень, при цьому зазначив, що у разі не надання неправомірної вигоди, ОСОБА_11 не отримає найближчим часом медичної допомоги. Нащо, ОСОБА_11 .Ю маючи різкий біль у жовчному міхурі, який супроводжувався загальним погіршенням стану здоров'я, погодився на надання неправомірної вигоди.
Далі, ОСОБА_6 , діючи з метою не викриття його злочинної діяльності, повідомив ОСОБА_11 про необхідність передачу грошових коштів через медичну сестру зранку 28.10.2025 у приміщенні хірургічного відділення міської лікарні.
В подальшому, 28.10.2025 о 07 год. 17 хв., ОСОБА_11 перебуваючи в приміщенні кабінету медичної сестри хірургічного відділення міської лікарні, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Поперечна, 1а, передав старшій медичній сестрі хірургічного відділення міської лікарні ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_6 , грошові кошти у сумі 14 000 гривень в якості неправомірної вигоди для подальшої передачі ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, будучи службовою особою, 28.10.2025 приблизно о 07 год. 17 хв., одержав для себе неправомірну вигоду від представника ОСОБА_11 неправомірну вигоду у сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, за вчинення в інтересах ОСОБА_11 дій, з використанням наданої йому службового становища, а саме:
- за позачергове надання медичної допомоги, а саме госпіталізації із подальшим оперативним лікуванням в ургентному порядку в об'ємі - лапароскопічна холецистектомія;
- за надання статусу тимчасової непрацездатності у зв'язку перенесенням операції для подальшого оформлення відстрочки від призову через тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров'я.
Підставами підозрювати ОСОБА_6 в скоєному злочині є докази, зібрані в ході досудового розслідування, а саме:
-Заява ОСОБА_11 від 21.08.2025;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.08.2025;
-Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 від 28.08.2025;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16.10.2025;
-електронне направлення №8438-1617-2307-0543 від 09.10.2025 на госпіталізацію із категорією послуги «А67010 Стаціонарне лікування загального напрямку» із визначенням джерела фінансування «Програма державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення»;
-консультаційний висновок спеціаліста від 05.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням результатів функціонального, рентгенологічного та інших досліджень: «За результатами УЗД ОЧП - ЖКХ. Хронічний калькульозний холециент», висновок: «К.80.10. Камінь жовчного міхура з іншим холециститом, без згадки про обструкцію жовчовивідних шляхів», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку в об'ємі - лапароскопічна холецистектомія на 27.10.2025»;
-консультаційний висновок спеціаліста від 09.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням висновку: «К.42.9. Пупкова грижа без непрохідності чи гангрени», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку на 27.10.2025»
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.10.2025;
-Протокол огляду предметів (грошових коштів) від 28.10.2025;
-Протокол обшуку від 28.10.2025 за місцем знаходження КНП «КМЛ №5» КМР;
-Договір №0762-Е125-Р000;
-Договір №0762-Е125-Р000/06;
-Наказ № 175-к від 02.08.2023;
-посадова інструкція лікарня-хірурга КНП «КМЛ №5» КМР;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також, 28.10.2025 о 07:30 ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому, ухвалою слідчого судді відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Далі, ОСОБА_6 звільнено з-під тримання під вартою у зв'язку із внесенням застави.
У подальшому, внаслідок складності провадження керівником Криворізької північної окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 28.01.2026.
Далі, ухвалою слідчого судді продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного із визначенням розміру застави та визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та у подальшому відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, - обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На теперішній час виникла необхідність у продовженні строку дії обов'язків визначених ухвалою слідчого судді під час застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, термін дії яких спливає, у зв'язку з тим, що ризики, які мали місце під час застосування запобіжного заходу не зменшились.
Так, в ході досудового розслідування виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як під час досудового розслідування не встановлені всі обставини, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме:
- отримати висновок судової технічної експертизи документів;
- визначити місцезберігання речових доказів (грошових коштів) після отримання висновку судової технічної експертизи документів та передати на відповідальне зберігання;
- отримати ухвали слідчого судді Дніпровського апеляційного суду після знятття грифу секретності;
- встановити всіх осіб, яким ОСОБА_6 надавав медичні послуги за грошові кошти та допитати їх у якості свідків;
- встановити всі факти вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , а у разі встановлення достатніх доказів - повідомити про підозру;
- ознайомити сторони кримінального провадження із матеріалами;
- відповідно ст. 291 КПК України, скласти обвинувальний акт та, за погодженням із процесуальним керівником, направити до суду.
Так, за ч. 3 ст. 368 КК України визначено покарання до 10 років з конфіскацією майна, тобто є тяжким злочином.
Таким чином, показання свідків, отримана інформація та висновки вказаних експертиз вирішать питання, які встановлюються в ході досудового розслідування, тобто з матеріалів експертиз можуть бути отримані відомості, без яких прийняти остаточне законне процесуальне рішення неможливо, а здобути їх іншим способом не представляється можливим, при цьому самі показання свідків та висновки експертів будуть доказом факту і обставин, встановлення яких є завданням досудового розслідування та мають важливе значення для всебічності і повноти як досудового розслідування, так і подальшого судового розгляду, без яких прийняти остаточне процесуальне рішення не можливо.
Разом з тим, після надходження вказаного висновку, під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні додаткових слідчих і процесуальних дій, а саме додаткового допиту підозрюваного, свідків, в тому числі можливе подальше вирішення питання призначення судових експертиз.
Також, для завершення досудового розслідування необхідне виконання вимог ст. 290 КПК України, тобто виконати ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторін, в ході якого необхідно надати достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні потерпілого та захисту, скласти обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, на які також необхідно затратити значний обсяг часу, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, по якому проводиться досудове розслідування, а також обсяг проведених слідчих і процесуальних дій, здійснити виконання яких, через відсутність в повній мірі матеріалів кримінального провадження (висновку зазначеної експертизи), не представляється можливим, для чого необхідний додатковий час, до 28.01.2026.
Вказані процесуальні дії не могли бути здійснені раніше з об'єктивних причин, насамперед через завантаженість експертних установ, кількості осіб яких необхідно встановити та допитати, не отриманих відповідей від юридичних осіб.
Крім того, призначена експертиза, направлена до експертної установи одразу після проведення огляду речових доказів.
Без проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій неможливо встановити всі обставини даного провадження та прийняття обґрунтованого законного процесуального рішення.
Запобіжний захід, який застосовано до ОСОБА_6 , підлягає в продовженні з урахуванням особи підозрюваного, його дій направлених на уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, соціального та сімейного стану, які не стали перешкодою до вчинення тяжкого злочину, що набув значного суспільного резонансу, та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом із тим суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного ОСОБА_6 , досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених, які не зменшались та продовжили інсувати:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_6 , є тяжким правопорушенням, його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років позбавлення волі. У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення злочину, який інкримінується йому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Також, вказаний ризик підтверджується тим, що хоча ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України не судимий, проте раніше перебував у конфлікті із Законом та останній розуміє яку може понести відповідальність.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25 квітня 2000 року). При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». Наведені обставини можуть бути підставою і мотивом для підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися шляхом залишення місця свого проживання, маючи при цьому, всі можливості та засоби, в т.ч. здійснення виїзду за межі території України у законний спосіб.
Враховуючи чинне законодавство України, а саме ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та «Правила перетинання державного кордону громадянами України», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 № 57 (у редакції постанови КМУ № 562 від 17.05.2024), підозрюваний ОСОБА_6 матиме можливість перетнути кордон України та покинути межі нашої держави з метою уникнення відповідальності. Крім того, варто врахувати той факт, що під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які соціальні зв'язки (дружина із дитиною проживають окремо за межами Дніпропетровської області), що є безумовним підтвердженням того, що підозрюваний має всі можливості безперешкодно покинути територію України та перебувати на території іншої держави.
З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз активував Директиву тимчасового захисту, згідно з якою біженці з України мають право на легальне перебування на території ЄС та отримання базових соціальних послуг: охорона здоров'я, освіта та право на працевлаштування.
Варто врахувати, що процес екстрадиції нині - дуже складний процес. Впливає на це, зокрема, широкомасштабна війна проти України, тому іноземні суди зараз часто відмовляють Україні в питаннях екстрадиції. Зазначена обставина не виключає можливості у підозрюваного ОСОБА_6 здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість її розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі наддасть її можливість залишити окуповану територію України та виїхати до російської федерації.
Викладене вище свідчить, що підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
- п.3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.
Підозрюваній ОСОБА_6 під час вручення клопотання тримання під вартою надані додатки до нього у вигляді копій матеріалів кримінального провадження, тобто матиме реальну можливість впливати на свідків. Також, підозрюваній ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із вимаганням, а отже може вчинити насильницькі дії, спрямовані на вчинення перешкод виконання свідком своїх обов'язків.
Згідно зі статтями 7, 23 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів. Можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на свідків зберігається до моменту усного отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.
КПК України передбачена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто від допитаних слідчим суддею на стадії досудового розслідування.
За цих обставин ризик впливу на свідків є не лише на початковому етапі кримінального провадження - при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи той факт, що останній має інформацію про персональні дані свідків підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Також, під час досудового розслідування встановлюються інші особи, яким можливо ОСОБА_6 висував вимогу щодо надання неправомірної вигоди за надання медичної допомоги, проте на даний час вони не встановленні, а отже ОСОБА_6 може вплинути на них.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. А також орган досудового розслідування враховує те, що ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України не судимий, проте раніше перебував у конфлікті із Законом та останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вказаними статтями КК України, а також спосіб життя та соціальний стан, останній перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом матиме можливість вчинити інші злочини.
Вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчиняючи вказане кримінальне правопорушення, діяв усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, адже свідомо висував вимогу про надання неправомірної вигоди діючи з корисливим мотивом.
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Встановлені під час досудового розслідування та відображені в поданні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що існують такі ризики: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків в цьому самому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м'які, запобіжні заходи, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_6 .
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики передбачені ст.177 КПК України, мають місце на даний момент та будуть продовжувати мати місце у подальшому у випадку перебування ОСОБА_6 поза межами закладу несвободи. Можливість настання ризиків напряму залежить від застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешту.
На території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Тобто, вказане свідчить про те, що перебуваючи поза межами закладу несвободи ОСОБА_6 може покинути територію України через міждержавний пункт пропуску або іншим шляхом.
Поряд з цим, застосування щодо підозрюваного такого запобіжного заходу як особиста порука неможливо, у зв'язку із не встановленням осіб, які заслуговують на особливу довіру та яким можливо передати на поруки підозрювану, а застування особистого зобов'язання з вищезазначених підстав не забезпечить дієвого контролю за підозрюваним.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може здійснити вплив на свідків, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, її вік, відсутність соціальних та родинних зв'язків, арепутацію, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження застосування щодо неї запобіжного заходу - застава як до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що їй загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі останнього. Таким чином, констатовані ризики є обґрунтованими та доведеними.
Вищезазначені обставини зокрема наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливість застосувати більш м'які запобіжні заходи з урахуванням тяжкості злочину, обставин його вчинення та наслідків, а також особи підозрюваного є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.
Таким чином, для забезпечення мети застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування у застосуванні запобіжного заходу у тримання під вартою до підозрюваного з метою запобігання ризиків зазначених вище.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зобов'язаний оцінити в тому числі: розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, вважаю, та той факт, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, що є метою застосування запобіжного заходу, а тому керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178,181, 194, 199 КПК України, -просив Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді (суду); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком на 30 днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання .
Заслухав пояснення сторін слідчий суддя вважає ,що клопотання слідчого слід задовольнити з наступних підстав.
Слідчим відділенням ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042070000061 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за ознаками одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди.
02.08.2023 на підставі Наказу № 175-к міської лікарні, прийнято ОСОБА_6 на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення з 4 серпня 2023 року за основним місцем роботи.
Відповідно до п. 1.4. посадової інструкції лікарня-хірурга міської лікарні, затвердженої 2 січня 2020 року (далі - посадова інструкція), указівки лікаря-хірурга в межах його компетенції є обов'язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.
Згідно п. 2.2. посадової інструкції, лікар-хірург надає медичну допомогу пацієнтам хірургічного профілю.
Відповідно до п. 2.5. посадової інструкції, лікар-хірург здійснює диференційну діагностику основних хірургічних захворювань та уражень, обґрунтовує клінічний діагноз, вирішує питання доцільності госпіталізації та в разі потреби організовує її.
Згідно п. 2.14. посадової інструкції, лікар-хірург здійснює експертизу тимчасової непрацездатності.
Відповідно до п. 2.15. посадової інструкції, лікар-хірург готує для представлення та представляє на засіданні МСЕК первинних хірургічних пацієнтів з ознаками стійкої втрати працездатності хворих хірургічного профілю.
Згідно п. 2.26. посадової інструкції, лікар-хірург дотримується відповідних процедур (настанов, стандартів тощо) чинної у закладі системи управління якістю надання медичної допомоги за профілем своєї діяльності.
Відповідно до п. 3.4. посадової інструкції, лікар-хірург має право давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.
Згідно п. 3.6. посадової інструкції, лікар-хірург має право підписувати та візувати відповідні документи у межах своєї компетенції.
Відповідно до п. 4.1. посадової інструкції, лікар-хірург несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.
Отже, на час вчинення злочину останній обіймав посаду пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому в розумінні ч. 3 ст. 18 та примітки 1 ст. 364 КК України, був службовою особою.
Підставами підозрювати ОСОБА_6 в скоєному злочині є докази, зібрані в ході досудового розслідування, а саме:
-Заява ОСОБА_11 від 21.08.2025;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.08.2025;
-Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_11 від 28.08.2025;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16.10.2025;
-електронне направлення №8438-1617-2307-0543 від 09.10.2025 на госпіталізацію із категорією послуги «А67010 Стаціонарне лікування загального напрямку» із визначенням джерела фінансування «Програма державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення»;
-консультаційний висновок спеціаліста від 05.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням результатів функціонального, рентгенологічного та інших досліджень: «За результатами УЗД ОЧП - ЖКХ. Хронічний калькульозний холециент», висновок: «К.80.10. Камінь жовчного міхура з іншим холециститом, без згадки про обструкцію жовчовивідних шляхів», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку в об'ємі - лапароскопічна холецистектомія на 27.10.2025»;
-консультаційний висновок спеціаліста від 09.10.2025, форми №028/о затвердженої Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року, із зазначенням висновку: «К.42.9. Пупкова грижа без непрохідності чи гангрени», рекомендації: «оперативне лікування в ургентному порядку на 27.10.2025»
-Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.10.2025;
-Протокол огляду предметів (грошових коштів) від 28.10.2025;
-Протокол обшуку від 28.10.2025 за місцем знаходження КНП «КМЛ №5» КМР;
-Договір №0762-Е125-Р000;
-Договір №0762-Е125-Р000/06;
-Наказ № 175-к від 02.08.2023;
-посадова інструкція лікарня-хірурга КНП «КМЛ №5» КМР;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
28.10.2025 о 07:30 ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому, ухвалою слідчого судді відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Далі, ОСОБА_6 звільнено з-під тримання під вартою у зв'язку із внесенням застави.
У подальшому, внаслідок складності провадження керівником Криворізької північної окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 28.01.2026.
Далі, ухвалою слідчого судді продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного із визначенням розміру застави та визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та у подальшому відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, - обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На теперішній час виникла необхідність у продовженні строку дії обов'язків визначених ухвалою слідчого судді під час застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, термін дії яких спливає, у зв'язку з тим, що ризики, які мали місце під час застосування запобіжного заходу не зменшились.
Запобіжний захід, який застосовано до ОСОБА_6 , підлягає в продовженні з урахуванням особи підозрюваного, його дій направлених на уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, соціального та сімейного стану, які не стали перешкодою до вчинення тяжкого злочину, що набув значного суспільного резонансу, та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину.
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного ОСОБА_6 , досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених, які не зменшались та продовжили інсувати: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. - п.3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення,
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що клопотання прокурора слід задовольнити частково продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді (суду); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, строком на 30 днів.
Керуючись ст. ст. 176 - 178,181, 194, 199 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді (суду); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, строком на 30 днів.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Дніпровського апеляційного суду.
У повному обсязі уївалу проголошено 29.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_1