ЄУН 233/4345/24
Провадження №2/932/1843/25
про залишення позову без розгляду
19.01.2026 місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
представника відповідача Борисевича Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшла до Шевченківського районного суду міста Дніпра внаслідок зміни підсудності судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвалою суду від 23.05.2025 справу було прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання у справі було призначене на 02.07.2025 та через неявку сторін відкладалося на 29.07.2025.
29.07.2025 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до розгляду на 25.09.2025.
Розгляд справи відкладався на 20.11.2025 та 19.01.2026 через неявку представника позивача.
В підготовчі та судові засідання представник позивача неодноразово не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином як зареєстрований користувач системи Електронний суд шляхом надсилання судових викликів до електронного кабінету. Клопотань про участь представника в засіданні в режимі відеоконференції або розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Також в постанові від 28.03.2023 у справі №711/7486/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України»).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме, ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України у контексті ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні
Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.
Дана справа розглядається судами з липня 2024 року, з моменту заміни складу суду рух у справі відсутній саме з підстави процесуальної бездіяльності позивача - незабезпечення ним участі представника в судових засіданнях, що свідчить про фактичну втрату позивачем інтересу до розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд, встановивши, що позивач, будучи кожного разу належним чином повідомленим про день та час численних засідань в ініційованій ним справі, не направив представника в жодне засідання, не надіслав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду. За викладених обставин законних підстав для чергового відкладення розгляду справи суд не має.
Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.233,257 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 19.01.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.С. Салькова