26 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/418/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратової І.Д.
розглянувши матеріали касаційної скарги Карпатського біосферного заповідника
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025
та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025
у справі за позовом Закарпатської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції у Закарпатській області,
2) Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області
до Карпатського біосферного заповідника
про стягнення 2 800 183,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
1. Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Карпатського біосферного заповідника (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 2 800 183,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2023 у справі № 307/3840/23, який набрав законної сили 06.12.2023, ОСОБА_1 , майстра з охорони природи Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України. У вироку встановлено, що через неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 не забезпечив охорону ввіреної йому лісової території, внаслідок чого невстановленими особами здійснено незаконну рубку 410 дерев, чим державі завдано шкоди на суму 2 800 183,50 грн.
3. Обґрунтовуючи підстави звернення до суду та наявності порушення інтересів держави, Прокурор зазначив, що на виконання вимог частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" він направив листи-запити до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Углянської сільської ради Тячівського району щодо вжиття заходів із відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 2 800 183,50 грн, а оскільки зазначені органи не вжили відповідні заходи, Прокурор дійшов висновку про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та звернувся з цим позовом.
4. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 03.04.2025, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом у постанові від 05.11.2025, позов задовольнив повністю, стягнув з Відповідача на користь держави в особі Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області 2 800 183,50 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та в дохід Державного бюджету України - 42 002,75 грн судового збору.
5. Суди виходили, зокрема, з того, що Відповдач як постійний лісокористувач не забезпечив належну охорону та захист лісів на підвідомчій території, що призвело до незаконної вирубки 410 дерев невстановленими особами, а згідно з Конституцією України, Лісовим кодексом України, Законом "Про охорону навколишнього природного середовища" та усталеною практикою Верховного Суду обов'язок охорони лісів покладається саме на постійного лісокористувача, який несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну лісу, навіть якщо самостійно не здійснював вирубку.
6. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач не довів відсутність своєї вини і не надав доказів, які би спростовували факт незаконної рубки або розмір завданої шкоди, таким чином Заповідник порушив вимоги лісового законодавства, допустивши протиправну бездіяльність щодо охорони лісів, що є підставою для покладення на нього обов'язку відшкодувати завдані збитки державі.
7. Відповідач, за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025, а позов Прокурора залишити без розгляду, також просить зупинити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025
8. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.25 касаційну скаргу Карпатського біосферного заповідника на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 907/418/24 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків касаційної скарги. Постановлено усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб - Скаржник має обґрунтовути належним чином випадки, визначені у пунктах 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України.
9. 29 грудня 2025 року, у межах встановленого Верховним Судом строку, Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд", подав до Суду заяву про усунення недоліків (далі - Заява). Згідно зазначеної Заяви підставою касаційного оскарження Скаржник зазначає лише пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає що судами попередніх інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду , а саме : Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно у справі № 904/424/21 та у постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі №911/1595/25, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 5 та ст. 9 Закону України "Про судовий збір", що має прояв у безпідставному фактичному звільненні місцевим судом позивачів в особі Закарпатської обласної прокуратури від сплати судового збору і завершення розгляду справи без виконання покладеного на позивача законом обов'язку сплатити такий судовий збір при поданні позову;
-порушення вимог ч. 2 ст.129 ГПК України в частині покладення судами попередніх інстанцій обов'язку сплати судового збору на користь держави на відповідача;
-допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права : положень ч.1 п.2) ст. 164, ч.1 , ч.4 ч.5, ч.6 , ч.10 ст.174, ч.1 та ч.ч.11 -13 ст.176, ст.219, п.4) , п.8) ч.1 , ч.2 ст. 226, ч.ч.2,4 ст.269, п.4) ч.1 ст. 275, ч.1 ст.278 ГПК України.
10. Проаналізувавши викладене в Заяві, Суд доходить висновку, що Скаржник фактично зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Позаяк, в заяві про усунення недоліків Скаржник не наводить жодного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктами 2-4 частини другої статті 287 ГПК України, як це було визначено ухвалою Верховного Суду від 26.12.25.
11. Відтак, Суд дійшов висновку, що касаційне провадження слід відкрити лише з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
12. За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.
13. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Відповідач не скористався.
14. Отже, відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Карпатського біосферного заповідника на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 907/418/24 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 294, пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Карпатського біосферного заповідника на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 907/418/24.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 березня 2026 року о 15:20 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копії та копій доданих документів Позивачу до 13 лютого 2026 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
6. Витребувати з Господарського суду Закарпатської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 907/418/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова