58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
21 січня 2026 року Справа № 926/3871/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
представники сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Севостянчик Є.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом Цуманської селищної ради
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором підряду 52 313, 63 грн.
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Цуманська селищна рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду №363 від 21.08.2019 в сумі 52 313, 63 грн.
Позов обґрунтований тим, що при оплаті виконаних підрядних робіт позивач сплатив відповідачу їх завищену вартість, що підтверджується наступним.
Позивач стверджує, що до актів форми КБ-2в за лютий та березень 2021 року відповідач до розрахунків загальновиробничих витрат (надалі - ЗВВ) безпідставно включив кошти на покриття витрат І та ІІІ блоків (заробітна плата та решта статей в ЗВВ) на загальну суму 52 313,63 грн.
Відповідно до п.4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 (далі - ДСТУ-НБД.1.1-3:2013), при визначенні загально виробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення; покриття решти статей загально виробничих витрат, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.
Згідно п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова № 281), загально виробничі витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку загальновиробничих витрат, наведених в додатку 10 цієї Настанови.
Позивач зазначає, що відповідач не надав розрахунки показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків загальновиробничих витрат, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у загально виробничі витрати та кошти на покриття решти статей загально виробничих витрат та надання підтвердних документів.
Необґрунтоване включення в розрахунки загально виробничих витрат коштів на покриття вищевказаних витрат призвело до завищення вартості ремонтних робіт та заподіло позивачу збитки на загальну суму 52 313,63 грн.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач не навів і не долучив жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували необґрунтованість включення в розрахунки загальновиробничих витрат до договірних цін коштів на покриття витрат І та ІІІ блоків, тож не довів, що відповідач безпідставно завищив вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 52 313,63 грн.
Згідно пункту 4.5. договору роботи вважаються виконаними підрядником і передані замовником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін остаточного акту виконаних робіт(форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт(форми Кб-3) за останній місяць.
Долучені позивачем до позовної заяви акти приймання виконаних робіт за договором №363 підписані сторонами і відповідно до положень цих договорів робота виконана підрядником вважається прийнятою замовником без претензій.
Позивач не долучив жодних своїх актів чи актів уповноважених органів з переліком претензій, які були відсутні на момент прийняття виконаних робіт.
Враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися. Відповідно, висновки ревізії не можуть змінювати й правовідносин сторін щодо ціни договору і встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання.
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів для усунення недоліків, а саме надання суду доказів зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 422 грн.
19.11.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 20.11.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 16.12.2025.
04.12.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду 05.12.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.
04.12.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою суду від 16.12.2025 у зв'язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 15.01.2026.
24.12.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 15.01.2026 оголошено перерву до 21.01.2026.
16.01.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні 21.01.2026 представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
У судовому засіданні проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
21.08.2019 між Цуманською Селищною радою (замовник) та приватним підприємцем Попідохою Вітою Василівною (підрядник) укладено договір №363, згідно якого замовник доручає а підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III ст. смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області (пункт 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що об'єм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1 цього договору, визначається на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Роботи проводяться з матеріалів підрядника. Види робіт та матеріали, не передбачені завданням, необхідність в яких з'ясувалась в процесі виконання договору, оформлюється додатковою угодою сторін в письмовій формі, зміни та доповнення вносяться до проектно-кошторисної документації (пункт 1.3 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість всіх доручених підряднику робіт, за цим договором визначається згідно проектно-кошторисної документації та складає один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень.
Договірна ціна робіт є твердою і не підлягає зміні протягом усього терміну дії договору (пункт 3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що розрахунки з підрядником за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та форми КБ-3в, підписаними уповноваженими представниками сторін з урахуванням авансових сум.
Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює після завершення робіт на об'єкті підписанням акту форми КБ-2в та форми КБ-3в з врахуванням попередньо оплачених платежів (пункт 3.5 договору).
Після підписання даного договору, замовник до закінчення строку дії договору щомісячно на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3в замовник перераховує на поточний рахунок підрядника грошові кошти в сумі , яка дорівнює вартості робіт, виконаних за звітний місяць та визначених в акті за формою КБ-2в та довідці за формою КБ-3в за мінусом суми попередньої оплати (пункт 3.7.1 договору).
Приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання їх уповноваженими представниками актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3В, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт за формами визначеними в п. 4.1 статті 4 даного договору складаються щомісячно підрядником та передаються на розгляд та підписання замовнику не пізніше 5 числа наступного за звітний місяць у 2-х примірника кожний підписаний зі сторони підрядника.
Протягом трьох робочих днів з моменту отримання від підрядника, замовник зобов'язується розглянути та у випадку відсутності зауважень та заперечень до якості та обсягів виконаних робіт , підписати акт приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт і повернути один примірник кожного з підписаних документів підряднику (пункт 4.4 договору).
Відповідно до пункту 4.5 договору роботи вважаються виконаними підрядником та передані замовником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін остаточного акту виконаних робіт (ф. КБ-2-в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3в) за останній місяць.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до моменту його повного виконання ними своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.1 договору).
Згідно підписаного сторонами локального кошторису на будівельні роботи №1-1-1 по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області, складеного в поточних цінах станом на 22.07.2019 загальна вартість робіт по кошторису склала 1 199 997 грн.
21.08.2019 сторонами підписано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області на 1 498,218 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи договірної ціни на капітальний ремонт майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області, складеної в поточних цінах станом на 01.08.2019, ціна капітального ремонту становить 1476,978 тис. грн.
На підставі підписаного сторонами локального кошторису на будівельні роботи №1-1-1 по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області станом на 01.08.2019 кошторисна вартість робіт склала 1377,609 тис. грн.
29.12.2020 сторони уклали додаткову угоду 31 до договору №363 від 21.08.2019, якою продовжили термін дії договору до 31.12.2021, виклали додаток №2 до договору №363 в новій редакції, згідно якої план фінансування на 2021 рік складає 932 978 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи договірної ціни на капітальний ремонт майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області складеної в поточних цінах станом на 01.02.2021 договірна ціна становить 484,980 тис. грн., у т.ч. ЗВВ 16,211 грн.
На підставі підписаного сторонами локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 по капітальному ремонту майданчика та під'їзду біля закладу загальної середньої освіти I-III смт. Цумань Цуманської селищної ради Волинської області станом на 01.02.2021 кошторисна вартість робіт становить 455,033 тис. грн., у т.ч. ЗВВ 16,211 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку ЗВВ до локального кошторису №2-1-1 до ЗВВ включені витрати І блоку (заробітна плата) в сумі 3739 грн та витрати ІІІ блоку (кошти на покриття решти статей ЗВВ) в сумі 1705 грн.
24.02.2021 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору №363 від 21.08.2019 якою продовжили термін дії договору до 31.12.2021 та виклали додаток №2 до договору №363 в новій редакції, згідно якої план фінансування на 2021 рік складає 932 978 грн.
Згідно довідки про вартість виконаних робіт за лютий 2021 року - вартість виконаних робіт становить 484,98000 тис. грн.
Відповідно до підписаного сторонами акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2021 року форми КБ-2в від 24.02.2021 всього виконано підрядних робіт на загальну суму 484 980,00 грн., у т.ч. ЗВВ - 16 211 грн.
Акт №2 підписано сторонами без зауважень. Жодних претензій щодо якості виконаних робіт позивач відповідачу не висував, такі докази суду не надані.
На підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №3 за березень 2021 року вартість виконаних будівельних робіт становить 447,99800 тис. грн.
Згідно підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт №3 форми КБ-2в за березень 2021 року від 25.03.2025 вартість виконаних підрядних робіт склала 447 998,00 грн., у т.ч. ЗВВ - 21 141 грн.
Акт №3 підписано сторонами без зауважень. Жодних претензій щодо якості виконаних робіт позивач відповідачу не висував, такі докази суду не надані.
Згідно наданого позивачем розрахунку ЗВВ до локального кошторису №2-1-1 до ЗВВ включені витрати І блоку (заробітна плата) в сумі 5184 грн та витрати ІІІ блоку (кошти на покриття решти статей ЗВВ) в сумі 2465 грн.
Загалом, суд встановив, що до актів форми КБ-2в за лютий 2021 року №2 та за березень 2021 року №3 до розрахунків загальновиробничих витрат включено кошти I блоку «Заробітна плата в загально-виробничих витратах» та III блоку «Решта статей загально-виробничих витрат» в загальній сумі 37 352 грн.
В матеріалах справи наявна претензія від 16.07.2025, якою позивач повідомив відповідача, що проведеною ревізією встановлено, що внаслідок необґрунтованого включення в розрахунки загально-виробничих витрат до договірних цін коштів на покриття витрат I та III блоків розрахунків загально-виробничих витрат завищено вартість ремонтних робіт згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, що призвело до завищення загальної вартості робіт на загальну суму 52 313,63 грн.
Оскільки, внаслідок вказаних порушень позивачу заподіяно збитки в сумі 52 313,63 грн, останній просив відповідача повернути вищевказані кошти.
Докази надсилання вищевказаної претензії відповідачу в матеріалах справи відсутні.
Акт ревізії, на підставі якого позивач звернувся з претензією до відповідача, суду не надано.
IV. Позиція суду по суті спору
Частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору визначено місце його виконання - ремонт тротуарів по вул. Котляревського (відновлення елементів благоустрою) в м. Чернівці.
Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо усунення недоліків (дефектів) виконаних робіт за договором підряду в межах гарантійних строків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається зі змісту статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 4.5. договору №363 передбачено, що роботи вважаються виконаними підрядником і передані замовником в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін остаточного акту виконаних робіт(ф КБ2в) та довідки про вартість виконаних робіт(ф.Кб3) за останній місяць.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, належне виконання відповідачем підрядних робіт по договору підтверджується підписаними сторонами без зауважень довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Жодних претензій щодо якості виконаних робіт позивач відповідачу не висував, такі докази суду не надані
Позивач не обґрунтував, що відповідач зобов'язаний надавати розрахунки показників для визначення розміру коштів І та ІІІ блоків загально виробничі витрати, на підставі яких включено в договірні ціни суми заробітної плати працівників у загально виробничі витрати та кошти на покриття решти статей загально виробничих витрат та надання підтвердних документів.
Позивач не довів, що відповідач безпідставно включив до розрахунків ЗВВ кошти I блоку «Заробітна плата в загально-виробничих витратах» та III блоку «Решта статей загально-виробничих витрат» в загальній сумі 52 313,63 грн.
Позивач не надав суду належного розрахунку заподіяних збитків в сумі 52 313,63 грн та не довів суду, з чого складається дана сума.
Як вбачається із положень статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 4.3.1 положення ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 передбачено, що при визначенні загально виробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об'єкті замовлення; покриття решти статей загально виробничих витрат, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.
Суд погоджується з доводами відповідача, що договір №363 від 21.08.2019 не є договором, укладеним за результатами «конкурсних торгів» - терміну, що визначався у Законі України Про державні закупівлі, який втратив чинність до моменту укладання між сторонами цього договору, тож вищевказаний договір не є договором про закупівлю в розумінні положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.1 цього закону «договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір №363 укладений без використання процедур закупівлі або спрощеної закупівлі, які визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
Договірна ціна за договором №363 складена до набрання чинності Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відтак відсутні жодні підстави до застосування п.п 4.3.1 ДСТУ-НБД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405 та п. 5.13, п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 до відносин, що склалися між сторонами за вищевказаним договором.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України)).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин справи суд виснує, що позивач жодним чином не довів завищення відповідачем вартості виконаних по договору робіт, тож у задоволенні позову слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку судовий збір залишити за позивачем..
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з відсутністю електроенергії, повний текст рішення складено та підписано 28.01.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв