79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.01.2026 Справа № 914/3642/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
позовної заяви: Акціонерного товариства "Ідея Банк", м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гаспарян Вікторії Юріївни, м. Тернопіль
про: стягнення 277 168, 49 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гаспарян Вікторії Юріївни про стягнення 277 168, 49 грн.
Ухвалою від 02.12.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 13.01.2026, однак, підготовче засідання не відбулося у зв'язку з плановим відключенням електроенергії у приміщенні суду.
Ухвалою суду від 13.01.2026 підготовче засідання відкладено на 27.01.2026.
29.12.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Фізичної особи - підприємця Гаспарян Вікторії Юріївни з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.
Керуючись ст 29 ГПК України та п. 8.3 Договору суд розглядає даний спір по суті.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Разом з тим, суд звертає увагу, що ГПК України не передбачено обов'язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою ФОП Гаспарян Вікторії Юріївни і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу вимог статті 242 ГПК України, він вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/3642/25.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
В судове засідання 27.01.2026 представники сторін явки не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомили.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Беручи до уваги належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її вирішення.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, що між сторонами у справі 12.03.2024 укладено Кредитний договір № КБ03.00614.010780563 згідно із яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 300 000, 00 грн із процентною ставкою 0,01% річних з кінцевою датою повернення 12.03.2026 включно.
Позивач, свої зобов'язання він виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму кредиту. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання та у встановлений строк не повернув кредитних коштів і не сплатив нараховані інші платежі, у т.ч. проценти за користування кредитом та плату за обслуговування кредиту.
Зважаючи на це, позивач просить стягнути на його користь суму у розмірі 277 168, 49 грн з яких 187451,76 грн - прострочений борг, 16,73 грн - простроченні проценти, 89 700, 00 грн- прострочена плата за обслуговування кредиту.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Ухвали суду були направлені Фізичні особі- підприємцю Гаспарян Вікторії Юріївни на юридичну адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
12.03.2024 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір № КБ03.00614.010780563 (надалі - Договір), згідно із пунктом 1.1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 300 000, 00 грн для поповнення обігових коштів із застосуванням фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01%, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 зі строком користування по 12.03.2026 включно. Перерахування коштів підтверджується меморіальним ордером.
Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за Договором щодо своєчасного внесення платежів, а останній платіж за Договором здійснено 11.09.2025, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 06.11.2025.
Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, невиконання грошових зобов'язань за договором. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один із зазначених у підпункті 5.2.5 договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно із підпунктом 5.2.5 договору, тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов'язань позичальника в строк або термін, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору. У випадку порушення позичальником встановленого у відповідній вимозі строку або терміну для погашення всієї заборгованості за цим договором кінцевий термін погашення кредиту вважається таким, що настав, та позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня після закінчення такого строку або терміну, зазначеного у відповідній вимозі, погасити кредит, нараховані проценти, комісії та інші платежі, встановлені договором (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 Договору).
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, 01.10.2025 позивач направив на ФОП Гаспарян В.Ю., які вказані у реквізитах сторін у Договорі, вимогу про дострокове виконання зобов'язань, у якій зазначив про існування заборгованості за Договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги.
Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що заборгованість за кредитом не погашена, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ФОП Гаспарян В. Ю. заборгованості за кредитним договором у розмірі 277 168, 49 грн.
Оцінка суду.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Ідея Банк" та ФОП Гаспарян В. Ю. 12.03.2024 уклали кредитний договір № КБ03.00614.010780563.
Судом встановлено, що станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором. У нього існує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 187451,76 грн, 16,73 грн простроченні проценти, 89 700, 00 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Відповідач не повернув отриманий кредит встановлений кредитним договором термін та несплати нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2.5 Договору АТ "Ідея Банк" має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі невиконання грошових зобов'язань.
Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення кредиту. Отже, позивач мав право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.
Банк 01.10.2025 надіслав відповідачу вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Докази повернення відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Суд перевіривши розрахунок заборгованості наданий позивачем, дійшов висновку, що такий зроблено арифметично правильно, відтак вимога про стягнення з відповідача 277 168, 49 грн з яких 187451,76 грн - прострочений борг, 16,73 грн - простроченні проценти, 89 700, 00 грн- прострочена плата за обслуговування кредиту, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3326, 03 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гаспарян Вікторії Юріївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м. Львів, вул. Валова, 11; код ЄДРПОУ: 19390819) 277 168, 49 грн та витрати судового збору в розмірі 3326, 03 грн.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2026.
Суддя Запотічняк О.Д.