79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.01.2026 Справа № 914/3637/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Ідея Банк", м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1, м. Київ
про: стягнення 122 429, 05 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення 122 429, 05 грн.
Ухвалою від 02.12.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 13.01.2026, однак, підготовче засідання не відбулося у зв'язку з плановим відключенням електроенергії у приміщенні суду.
Ухвалою суду від 13.01.2026 підготовче засідання відкладено на 27.01.2026.
В судове засідання 27.01.2026 представник сторін не з'явилися.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, що між сторонами у справі 17.01.2024 укладено Кредитний договір № КБ03.00610.010675636 згідно із яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 100 000, 00 грн із процентною ставкою 0,01% річних з кінцевою датою повернення 17.01.2027 включно.
Позивач, свої зобов'язання він виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму кредиту. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання та у встановлений строк не повернув кредитних коштів і не сплатив нараховані інші платежі, у т.ч. проценти за користування кредитом та плату за обслуговування кредиту.
Зважаючи на це, позивач просить стягнути на його користь суму у розмірі 122 429, 05 грн а саме: 80 559,34 грн заборгованість по тілу кредиту; 9,71 грн заборгованість по процентам; 41 860, 00 грн заборгованості за обслуговування кредиту.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача: вул. Р. Ратушного, буд. 41-А, кв. 113, м. Київ, 03110, яка вказана у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Окрім того, на адресу суду повернувся поштовий конверт від відповідача з ухвалою від 02.12.2025 про відкриття провадження у справі із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.
Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Львівської області з дотриманням вимог статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за наступною веб-адресою:://reyestr.court.gov.ua/.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом, та не з?явився в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
17.01.2024 між АТ «Ідея Банк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КБ03.00610.010675636, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на поповнення обігових коштів в сумі 100000, 00 грн зі сплатою фіксованих процентів 0,01 % річних, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 (який відкривається автоматично з підписанням Кредитного договору), зі строком користування по 17.01.2027 включно.
Відповідно п. 3.1.1. Кредитного договору комісія за видачу кредитних коштів утримується Банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів.
Згідно п. 3.1.2. комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується Позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у Графіку щомісячних платежів, який наведений в Додатку №1 до даного договору.
Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору датою видачі кредитних коштів є день списання коштів з позичкового рахунку Позичальника.
Згідно до п. 3.2. Кредитного договору проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт».
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п. 3.4. Графік платежів Позичальника за Договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід'ємною частиною Договору кредиту. Нарахування процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення всієї заборгованості за Договором кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим Договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені цим Договором.
Згідно п. 4.2. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з Графіком.
Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно Графіку.
Згідно п. 5.2.5. Кредитного договору Банк має право відмовити у видачі Позичальнику Кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення Кредиту у наступних випадках: наявності обставин, які свідчать про те, що наданий Позичальником Кредит не буде повернуто у строки, визначені цим Договором; надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в Банку правилам; надання Позичальником для отримання Кредиту документів/інформації, що виявилися недостовірними; невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором; наявності арешту грошових коштів Позичальника на його поточних рахунках в Банку; нецільового використання Кредиту або його частини; невиконання грошових зобов'язань за Договором; порушення проти Позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію; у випадку незгоди зі зміною процентної ставки на умовах цього Договору.
При цьому датою, з якої у Банку виникає право вимагати у Позичальника погашення заборгованості за цим Договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли Банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п. 5.2.5. цього Договору фактів. Банк письмово повідомляє Позичальника у випадку прийняття рішення про відмову від виплати Кредиту з зазначених вище підстав. Сторони домовилися, що виникнення зобов'язання Позичальника достроково повернути Кредитору всю заборгованість за цим Договором згідно п. 5.2.5. цього Договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим Договором платіжних зобов'язань Позичальника в строк або термін, що зазначений у відповідній вимозі Банку, яка направляється Позичальнику в порядку, передбаченому п. 12.1. цього Договору. У випадку порушення Позичальником встановленого у відповідній вимозі строку або терміну для погашення всієї заборгованості за цим Договором кінцевий термін погашення кредиту вважається таким, що настав, та Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня після закінчення такого строку або терміну, зазначеного у відповідній вимозі, погасити кредит, нараховані проценти, комісії та інші платежі, встановлені цим Договором.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту.
Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв'язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду.
Остання сплата Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 18.08.2024. Отже, сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 07.11.2025 становить Прострочений борг - 80559,34 грн, Прострочені проценти - 9,71 грн, Прострочена плата за обслуговування кредиту 41860 грн.
Заборгованість Відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 07.11.2025.
Враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору, банком направлено позичальнику вимогу від 01.10.2025 р. вих. № 12.4.2 К603.00610.010675636 про негайне погашення простроченої заборгованості. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки, відповідач не погасив свою заборгованість за Договором у встановлений в повідомленні-вимозі строк (30-денний термін від дня надіслання цієї вимоги) для відновлення порушених прав позивач звернувся із даним позовом до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 122 429, 05 грн а саме: 80559,34 грн заборгованість по тілу кредиту; 9,71 грн заборгованість по процентам; 41860 грн заборгованості за обслуговування кредиту.
Оцінка суду.
Щодо юрисдикції спору.
Відповідно до ч.4 ст.8 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 № 14-144цс18 у справі № 338/180/17).
Позов ґрунтується на невиконанні відповідачем зобов'язань за кредитним договором № КБ03.00610.010675636 від 17.01.2024, а саме щодо повернення отриманих кредитних коштів.
Кредитний договір укладено між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1, який на момент виникнення спірних правовідносин мав статус фізичної особи-підприємця. Перерахування кредитних коштів здійснювалося на користь позичальника саме як суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Пунктом 8.3 Кредитного договору визначено, що Договір кредиту виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н., вул. Валова, 11, та у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання Кредитного Договору.
За таких обставин спір має господарський характер і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства в Господарському суді Львівської області.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Ідея Банк" та ФОП ОСОБА_1. 17.01.2024 уклали кредитний договір № КБ03.00610.010675636
Відповідач не повернув отриманий кредит встановлений кредитним договором термін та несплати нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором. У нього існує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 80 559, 34 грн, 9, 71 грн заборгованість по процентам; 41 860 ,00 грн заборгованості за обслуговування кредиту.
Згідно з пунктом 5.2.5 Договору АТ "Ідея Банк" має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі невиконання грошових зобов'язань.
Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення кредиту. Отже, позивач мав право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.
Банк 01.10.2025 надіслав відповідачу вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Докази повернення відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Суд перевіривши розрахунок заборгованості наданий позивачем, дійшов висновку, що такий зроблено арифметично правильно, відтак вимога про стягнення з відповідача 122 429, 05 грн а саме: 80 559, 34 грн заборгованість по тілу кредиту; 9, 71 грн заборгованість по процентам; 41 860 ,00 грн заборгованості за обслуговування кредиту, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) 122 429, 05 грн та 2422, 40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2026.
Суддя Запотічняк О.Д.