ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа № 910/3722/21
За заявою Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником
у справі № 910/3722/21
за позовом Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"
про стягнення 1 610 444,41 грн
Суддя Гумега О.В.
секретар судового засідання
Мороз О.Ю.
Представники:
від позивача (стягувача): Дамірова Н.Н.
від відповідача (боржника): не з'явився
від ТОВ "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД": не з'явився
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/3722/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" про стягнення 1 610 444,41 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 300 312,81 грн основного боргу, 308 937,69 грн пені, 3 852,43 грн штрафу, 77 234,42 грн 3% річних, 297 440,50 грн інфляційних втрат, 14 817,70 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 910/3722/21 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 скасовано в частині, у якій у позові було відмовлено, прийнято в цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги, викладено резолютивну частину в цій частині у наступній редакції: "Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 281 431,01 грн пені, 70 357,77 грн 3% річних, 270 877,78 грн інфляційних втрат та 9 339,10 грн судового збору за подачу позову". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21 залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 14 009,10 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Загалом стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" 1 648 610,31 грн.
15.06.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21 видано наказ.
07.12.2021 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 910/3722/21 видано накази.
16.12.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, подана на підставі ст. 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - Заява). Відповідно до якої Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" зазначило, що 16.05.2025 відбулась реєстрація змін до установчих документів Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (позивач, стягувач), а саме: змінено назву Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (ідентифікаційний код 00130926) на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (ідентифікаційний код: 00130926).
Судом враховано, що зміна організаційно-правової форми юридичної особи, що здійснюється шляхом перетворення, не потребує правонаступництва, оскільки в результаті перетворення відбувається припинення однієї юридичної особи та виникнення іншої, але при цьому права та обов'язки попередньої юридичної особи переходять до нової. Отже, позивачем (стягувачем) у справі № 910/3722/21 є Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 призначено розгляд Заяви на 12.01.2026 о 09:40 год. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД", вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в межах загальної суми стягнення 200 938,07 грн до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти та зупинено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25 в межах загальної суми стягнення 200 938,07 грн до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
05.01.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.01.2026 до суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшли пояснення. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" повідомило суд, що станом на 07.01.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД" згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25 не сплачена та становить 200 938,07 грн.
Судове засідання, призначене на 12.01.2026, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.
З 05.01.2026 по 14.01.2026 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 призначено розгляд Заяви на 26.01.2026 о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 заяву представника Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено проведення судового засідання у справі № 910/3722/21 здійснювати за участі представника Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
21.01.2026 до суду від відповідача (боржника) надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО".
21.01.2026 до суду від позивача (стягувача) надійшла відповідь на пояснення.
23.01.2026 до суду від відповідача (боржника) надійшли заперечення на відповідь Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на пояснення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО".
У судове засідання, призначене на 26.01.2026, представники відповідача (боржника) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД" не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Судом враховано, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" просило суд розглянути заяву Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" у справі № 910/3722/21 без участі представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" за наявними в матеріалах справи документами. Клопотання судом задоволено.
Представник позивача (стягувача) приймав участь у судовому засіданні, призначеному на 26.01.2026, в режимі відеоконференції.
Відповідно до частини 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши заяви по суті справи та додані до них докази, а також заяви з процесуальних питань, суд
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.
Вирішуючи питання про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд повинен з'ясувати факт беззаперечності такої заборгованості станом на дату звернення із відповідною заявою в порядку ст. 336 ГПК України, а саме чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", з метою недопущення подвійного стягнення суми боргу.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду у справі № 925/1048/17 від 23.07.2018, у справі № 912/2199/17 від 10.07.2019, у справі № 927/313/18 від 01.08.2019, № 904/11045/15 від 03.11.2022.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В обґрунтування заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, заявник зазначив, що станом на 01.10.2025 накази Господарського суду міста Києва, видані на виконання рішення у справі № 910/3722/21 перебувають на виконанні в Подільському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), залишок боргу за рішенням суду у справі № 910/3722/21 станом на 16.12.2025 складає 1 621 396,86 грн (основний борг за розподіл електроенергії, фінансові санкції, судовий збір).
Заявник також зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" 70 220,54 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 67 469,43 грн 3% річних, 60 220,10 грн інфляційних втрат та 3 028,00 грн судового збору, разом 200 938,07 грн. Враховуючи вимоги ст. 256 ГПК України рішення суду у справі № 908/3200/25 набрало законної сили 12.12.2025.
За наведених обставин, Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД", (69096, м. Запоріжжя, вул. Ювілейна, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 13604567), яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 19480600) в сумі 200 938,07 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25, на користь Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926), в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.
Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі № 910/3722/21, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Як вбачається з наданих суду документів, накази Господарського суду міста Києва, видані на виконання рішення у справі № 910/3722/21 перебувають на виконанні в Подільському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Суд зауважує, що жодних доказів погашення такої заборгованості Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як боржником не надано.
Докази закриття зазначених виконавчих проваджень у зв'язку із фактичною сплатою боргу матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
Суд зазначає, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (такий висновок викладено у підпункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19).
Стосовно обставин беззаперечності заборгованості судом при розгляді заяв враховується, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортна фірма Земляни, ЛТД про стягнення заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії в розмірі 197 910,07 грн, з яких: 70 220,54 грн - борг за поставлену електричну енергію, 60 220,10 грн інфляційні втрати та 67 469,43 грн 15 % річних.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі 908/3200/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "Земляни, ЛТД" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість за поставлену електричну енергію в розмірі 70 220,54 грн, 3% річних у розмірі 67 469,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 60 220,10 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "Земляни, ЛТД" рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі 908/3200/25 суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, керуючись приписами ст. 336 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "Земляни, ЛТД", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в сумі 200 938,07 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі 908/3200/25 на користь Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21, зі змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 910/3722/21.
Керуючись ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "Земляни, ЛТД", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в сумі 200 938,07 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі 908/3200/25, на користь Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21, зі змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 910/3722/21 задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна фірма "ЗЕМЛЯНИ, ЛТД", (69096, м. Запоріжжя, вул. Ювілейна, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 13604567), яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 19480600) в сумі 200 938,07 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25, на користь Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926), в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/3722/21, зі змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 910/3722/21.
Повну ухвалу складено 28.01.2026.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна