номер провадження справи 4/193/25
28.01.2026 Справа № 908/3797/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Миколаївської районної ради Миколаївської області, (54036, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 18А)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8)
про стягнення 117400,00 грн.
18.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 389/02-40/25, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 18.12.2025, (вх. № 4209/08-07/25 від 18.12.2025) Миколаївської районної ради Миколаївської області, м. Миколаїв Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 117400,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар, в тому числі 36400,00 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 65/11-1Т від 17.11.2023 та 81000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 994 від 23.12.2024.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 справу № 908/3797/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2025позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3797/25 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/193/25, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 04.05.2026.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 22, 530, 549, 598, 599, 611,628, 629, 651, 653, 655, 663, 712 ЦК України, договоромпро закупівлю товарів № 65/11-1Т від 17.11.2023 та договором поставки № 994 від 23.12.2024, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 117400,00 грн. основного боргу, а саме 36400,00 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 65/11-1Т від 17.11.2023 та 81000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 994 від 23.12.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40308189) є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвалою суду від 23.12.2025 у справі № 908/3797/25 відповідачу запропоновано у строк до 09.01.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 23.12.2025про відкриття провадження у справі № 908/3797/25 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» - 24.12.2025 15:34, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Моїсправи».
Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3797/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 23.12.2025 у справі № 908/3797/25 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У зв'язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 22.01.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.01.2026.
Розглянувши матеріали справи, суд
17.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та Миколаївською районною радою Миколаївської області(Покупець, позивач у справі) укладено договір про закупівлю товарів № 65/11-1Т (надалі договір№ 65/11-1Т).
Постачальник прии?має на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Бензин А-95 (код ДК 021:09130000 -9 Нафта і дистиляти) надалі - Товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прии?няти вказании? Товар (п.1.1 Договору№ 65/11-1Т).
Відповідно до п.1.2 Договору № 65/11-1Т відпуск Товару з АЗС здіи?снюється за довірчими документами (скретч- картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібноі? торгівлі Нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни № 1442 від 20.12.1997.
Згідно п. 2.1 Договору № 65/11-1Т товар вважається переданим Постачальником і прии?нятим Покупцем по кількості і якості з моменту отримання Товару згідно умов Договору.
Ціна цього Договору становить: 99 900,00 грн. у тому числі: ПДВ 16650,00 грн. (п.3.1 договору№ 65/11-1Т).
Пунктом 4.1 Договору № 65/11-1Т сторони узгодили наступнии? порядок оплати: оплата Товару здіи?снюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані у видатковіи? накладніи? реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своі?х обов'язків стосовно партіі? товару оплата якоі? здіи?снена на інші реквізити.
Згідно з п.п.10.1, 10.2Договору № 65/11-1Т договірнабирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Також, 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та Миколаївською районною радою Миколаївської області (Покупець, позивач у справі) укладено договір поставки № 994 (надалі договір №994).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 994 Постачальник прии?має на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прии?няти вказании? Товар,відповідно до ДК 021:2015код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512.
Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. Договору № 994 визначено наи?менування Товару -Бензин А-95; одиниця вимірювання - літр; кількість згідно накладних на товар.
Загальна сума Договору 47700, 00 грн. у тому числі ПДВ 81 000, 00 грн.(п. 3.2 Договору № 994).
Пунктом 4.2 Договору № 994 сторони узгодили наступнии? порядок оплати: оплата Товару здіи?снюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані у рахунку-фактурі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своі?х обов'язків стосовно партіі? товару оплата якоі? здіи?снена на інші реквізити.
Згідно з п.п. 10.1, 10.2 Договору № 994 договір вважається укладеним інабирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2024.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну діі? довірчого документу (п.5.1 Договору № 65/11-1Т та № 994).
Передача покупцю товару за цим договором здіи?снюється постачальником на АЗС шляхом заправки каністри покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-карт (п.5.2.1 договору № 65/11-1Т та № 994).
Пунктом 5.2.2 Договору обумовлено, щоскретч-карта є підставою для видачі (заправки) на АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому учасник не може передати покупцю товар іншоі? марки чи в кількості меншіи?, ніж зазначено в скретч-карті.
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну діі? довірчого документу, якии? зазначении? на довірчому документі (п.5.3 договору № 65/11-1Тта № 994).
Відповідно до п.6.3 Договору № 65/11-1Т та № 994 постачальник зобов'язании? зокрема забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
21.11.2023 Постачальником виписаний рахунок-фактура № 0009/0000249 на відпуск скретч-карток на Бензин А-95 у кількості 1920 літрів з відпускною ціною 52,00 грн. назагальну суму99 840,00 грн за Договором № 65/11-1Т.
Позивач перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в загальній сумі 99 840,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 129 від 22.11.2023 на суму 99 840,00 грн.
23.12.2024 Постачальником виписаний рахунок-фактура №0010/0002411 на відпуск скретч-карток на Бензин А-95 у кількості 1500 літрів з відпускною ціною 54,00 грн назагальну суму 81 000,00 грн за Договором №994.
Позивачперерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в загальній сумі 81 000,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №38 від 24.12.2024 на суму 81 000,00грн.
Під час формування платіжної інструкції №38 від 24.12.2024 допущено технічну помилку в призначенні платежу, а саме вказано договір № 944 замість № 994, про що була складена службова записка від 25.12.2024.
Навиконання умов договорів сторонами підписано видаткову накладну № 0009/0000234 від 21.11.2023 на закупівлю Бензин А-95 у кількості 1920 літрів загальною вартістю 99 840,00 грн. з ПДВ;та № 0010/0003308 від 23.12.2024 на закупівлю Бензин А-95 у кількості 1500 літрів загальною вартістю 81 000,00грн. з ПДВ.
Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через відсутність Бензину А-95 на АЗС відповідача Позивач не використав скретч-картки на загальну суму 117400,00 грн., а саме: 36400,00грн. за договором № 65/11-1Т від 17.11.2023 та 81 000,00грн. за договором № 994 від 23.12.2024.
Загальна вартість не переданого відповідачем товару відповідно до договорів № 65/11-1Т від 17.11.2023 та № 994 від 23.12.2024, який оплачений позивачем, становить 117 400,00 грн.
Згідно з позовною заявою позовні вимоги виникли внаслідок порушення ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» зобов'язань за двома договорами.Таким чином, позивач об'єднав у даній позовній заяві позовні вимоги, що виникли внаслідок порушення ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» зобов'язань за договорами № 65/11-1Т від 17.11.2023 та № 994 від 23.12.2024, для можливості досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за попередньо оплаченими талонами/скретч-картами у визначені договорами спосіб та строк і, як наслідок, повернення вартості невикористаних талонів на бензин та паливо відповідачем не здійснено, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягаютьзадоволенню, з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в загальному розмірі 180 840,00 грн.
Відповідач передав позивачеві довірчі документи (скретч-картки) на придбання палива (бензину А-95), про що свідчать видаткова накладна та специфікація відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної, копії яких містяться в матеріалах справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжнихзасобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві вобов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми наповну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про непоставку відповідачем товару за договорами № 65/11-1Т від 17.11.2023 та № 994 від 23.12.2024, який оплачений позивачем, на загальну суму 117 400,00 грн.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.20 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених Договором умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості та строк, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Відповідач попередню оплату в сумі 117 400,00 грн. за Договорами не повернув.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 117 400,00 грн. заборгованості за договорами № 65/11-1Т від 17.11.2023 та № 994 від 23.12.2024 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду з даним позовом позивач квитанцією про сплату № 1079-6207-3770-6203від 18.12.2025 сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач, із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору, мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
З урахуванням викладеного та відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Миколаївської районної ради Миколаївської області, Миколаївська область, м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, ідентифікаційний код 40308189) на користь Миколаївської районної ради Миколаївської області, (54036, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 18А, ідентифікаційний код 24784176) 117400 (сто сімнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. заборгованості та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 28» січня 2026 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.