Ухвала від 26.01.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

26.01.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 24498,66 грн. (вх.№ 2578/25 від 22.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В. (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013), -

представників учасників справи не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (№ 75623 від 26.03.2025).

21.04.2025 в системі «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 представником - адвокатом Трун О.В. подано заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 24498,66 грн. компенсації втрати частини заробітку (вх.№ 2578/25 від 22.04.2025).

Ухвалою від 30.04.2025 суд відклав вирішення питання щодо прийняття між іншим заяви ОСОБА_1 з вимогами в розмірі 24498,66 грн. (вх № 2578/25 від 22.04.2025) до повернення матеріалів справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 (вх № 2578/25 від 22.04.2025) та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 14.01.2026 призначено попереднє засідання на 26.01.2026, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

З матеріалів справи вбачається, що про дату, час та місце судового засідання Герасименко Юрій Юрійович повідомлений шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала «Судова влада України», інші учасники справи повідомлені в системі «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками оголошень та довідками про доставку електронного листа.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

З огляду на приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, заявник та інші учасники провадження не забезпечили явку у судове засідання уповноважених представників, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні.

Заява про визнання кредиторських вимог мотивована тим, що ОСОБА_1 з 27.02.2018 року по 10.02.2020 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», 10.02.2020 був звільнений на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). З часу припинення трудових відносин всупереч ст. 116 КЗпП України працедавцем не проведено з ним остаточного розрахунку по заробітній платі. 30.05.2024 Димитровським міським судом Донецької області ухвалено судове рішення про стягнення з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь заявника заборгованості по заробітній платі в сумі 40575,21 грн. Вказане рішення було виконано 18.07.2024 року в примусовому порядку.

Посилаючись на норми статей 1, 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» заявник просить визнати його кредиторські вимоги до боржника на суму 24498,66 грн. компенсації втрати частини заробітку.

На підтвердження вимог до заяви надані наступні документи: паспортні дані та картку платника податків - заявника, платіжна інструкції №1139 від 18.07.2024 на суму 40575,21 грн, адвокатський запит від 24.04.2024 з доказами направлення, витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , позовну заяву до Димитровського міського суду Донецької області (документ сформований в системі «Електронний суд» 29.04.2024) з квитанцією № 966138 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30.05.2024 по справі № 226/1122/24 (провадження № 2/226/326/2024), ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 19.08.2024 про відкриття провадження у справі № 226/2084/24 (провадження № 2/226/580/2024), правовстановлюючі документи представника.

Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), в якому в пункті 31 зазначає, що заявлені кредиторські вимоги у розмірі 24498,66 грн. (компенсації втрати частини заробітку) не визнано у повному обсязі, оскільки вони є безпідставними.

ТОВ «Краснолиманське» у своїх додаткових поясненнях (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025) в пункті 37 зазначає, що грошові вимоги у розмірі 24498,66 грн. (компенсації втрати частини заробітку) не визнає у повному обсязі, оскільки вони є безпідставними.

17.11.2025 в системі «Електронний суд» ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подані додаткові пояснення у справі (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), за змістом яких між іншим зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Трун О.В. не було надано належних доказів наявності повноважень виступати від імені заявника з кредиторськими вимогами у даній справі, тому просить залишити таку заяву з кредиторськими вимогами без розгляду або відмовити у їх визнанні через відсутність належного підтвердження представництва.

Розглянувши клопотання боржника, викладене у додаткових поясненнях (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), зокрема про залишення заяв з кредиторськими вимогами без розгляду через відсутність належного підтвердження представництва заявника, суд не знаходить підстав для його задоволення за відсутністю документального підтвердження наведених ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» аргументів, а повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Трун О.В. підтверджуються наявною в матеріалах справи копією ордеру серії АН № 1651612 від 19.04.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4119 від 22.03.2019, поданими разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як встановлено з наданих документів, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» з 21.02.2018 по 10.02.2020, наказом № 40к від 10.02.2020 звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням, що підтверджується записами витягу з трудової книжки НОМЕР_2 .

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 30.05.2024 по справі №226/1122/24 (Провадження №2/226/326/2024), стягнуто з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 40575,21 грн. (сума визначена після утримання податків і обов'язкових платежів).

У вказаному рішенні встановлено факт порушення роботодавцем вимог ст.ст. 47,94, 115,116,117 КЗпП України та наявність заборгованості перед звільненим працівником за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року у загальному розмірі 40575,21 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно платіжної інструкції № 1139 від 18.07.2024 на суму 40575,21 грн вищевказане судове рішення виконано в примусовому порядку у виконавчому провадження ВП № 75552964.

У заяві з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 вимагає від боржника компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою строків її виплати в загальній сумі 24498,66 грн.

Суд не вбачає підстав для визнання таких кредиторських вимог та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (надалі - Порядок).

Відповідно до ст.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно п. 2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Вказаними нормативними актами передбачено, зокрема, нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. Сама компенсація, як зазначено вище фактично, відноситься до частини заробітної плати.

Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.

Наведений заявником розмір компенсації суд визнає необгрунтованим та недоведеним, оскільки в ньому не зазначено конкретний період розрахунку (дата початку та завершення) та вихідні дані для його проведення помісячно. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, до матеріалів справи також не надано. Відтак відсутні підстави для визнання кредиторських вимог в заявленому розмірі.

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, не підтверджують обґрунтованість та розмір заявлених вимог, тому відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму - 24498,66 грн.

Керуючись ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) у сумі 24498,66 грн. повністю.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 27.01.2026

Суддя Н.В. Величко