вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" січня 2026 р. Cправа № 902/1229/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - адвоката Васильєвої А. О.,
представника відповідача - адвоката Хейніса О. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Вінниці, приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/1229/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (місцезнаходження: пр. Степана Бандери, буд. 16-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код юридичної особи: 3394232)
до: Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
про повернення об'єкта лізингу
04.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича про повернення об'єкта лізингу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та Фізичною особою - підприємцем Шкільняком Вадимом Петровичем було укладено Договір фінансового лізингу № 1108-ВН-МСБ-Ф-097 від 25.10.2021.
Відповідно до п. 2.1. Договору Лізингодавець на підставі замовлення Лізингоодержувача зобов'язався придбати та передати Лізингоодержувачу в строкове платне володіння та користування об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язався вчасно та у повному обсязі відповідно до Графіків платежів сплачувати на користь Лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим Договором. Свої зобов'язання Лізингодавець/Позивач виконав в повному обсязі, а саме придбав та передав у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу/Відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.10.2021, об'єкт лізингу: трактор колісний марки DEUTZ-FAHR AGROTRON X720, заводський № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2013.
Позивач стверджує, всупереч пункту третього частини другої статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», положенням договору фінансового лізингу, з березня 2022 року Відповідач припинив виконувати зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, при цьому продовжуючи користуватися об'єктом лізингу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 справу розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
10.09.2025 позивач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.30 т.1).
10.09.2025 відповідачу було надіслано рекомендованим листом за його місцезнаходженням, ухвалу про відкриття провадження у справі. Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження 19.09.2025 було повернуто Господарському суду Вінницької області оператором поштового зв'язку із зазначенням причини - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.35, 36 т.1).
02.10.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-39 т.1).
У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що він належним чином та у повному обсязі виконував свої зобов'язання за договором фінансово лізингу, здійснюючи платежі відповідно до погодженого сторонами Графіку платежів. Порушення зобов'язань з боку відповідача до 24.02.2022 не відбувалось.
Разом з тим, після запровадження в Україні правового режиму воєнного стану та у зв'язку з публікацією рішень Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 та 05.07.2023, з'ясувалося, що засновник і кінцевий бенефіціарний власник компанії лізингодавця перебувають під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Отже, як зазначає відповідач, будь-яке виконання грошових чи інших зобов'язань на користь кредитора, як у добровільному, так і в примусовому порядку, є протиправним, суперечить установленому мораторію та не може бути здійснене.
10.12.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 902/1229/25 до набрання законної сили рішення Вищого антикорупційного суду по справі 991/11063/24 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» (а/с/85 т/1).
15.11.2025 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича адвоката Хейніса О. Г. про зупинення провадження у справі № 902/1229/25.
15.12.2025 року за наслідками проведення підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2026 о 10:00 год.
В судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
21.01.2026, після відкриття судового засідання, до суду надійшло клопотання від представника відповідача про «перенесення слухання справи». Клопотання обґрунтовано участю представника відповідача «в іншому слуханні».
Суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки вказане клопотання надійшло до суду після відкриття судового засідання та враховуючи, що дата проведення судового засідання було погоджена з представником відповідача адвокатом Хейнісом О. Г. в підготовчому засіданні 15.12.2025.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення, відкладення ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши, що рішення буде проголошено 28.01.2026 о 14 год. 30 хв в приміщенні Господарського суду Вінницької області в залі судових засідань № 8.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
25.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та Фізична особа-підприємець Шкільняк Вадим Петрович уклали Договір фінансового лізингу № 1108-ВНМСБ-Ф-097 (далі за текстом - «Договір лізингу»).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Лізингодавець на підставі замовлення на об'єкт лізингу зобов'язується купити та передати Лізингоодержувачу в строкове платне володіння та користування об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується вчасно та у повному обсязі відповідно до Графіку платежів сплачувати на користь Лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим Договором.
В пункті 4.1. Договору лізингу сторони визначили, що за переданий у лізинг об'єкт лізингу з моменту передачі об'єкта лізингу до завершення строку лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі та виконувати інші обов'язки, передбачені даним договором.
Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно виконувати грошові зобов'язання за цим Договором, строк виконання яких настав, в тому числі у випадку неможливості користування об'єктом лізингу та незалежно від результатів його господарської діяльності (пункт 4.6. Договору лізингу).
Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти об'єкт лізингу у володіння та користування не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після повідомлення Лізингодавцем про отримання об'єкту лізингу від постачальника, яке здійснюється шляхом надсилання Лізингоодержувачу листа про необхідність отримання об'єкту лізингу на електронну або поштову адресу, визначену в Договорі, а також шляхом здійснення телефонного дзвінка (підпункт 5.2.1. Договору лізингу).
Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі на підставі Графіку платежів, а також платежі за послуги, надані на замовлення Лізингоодержувача, а також додаткові витрати Лізингодавця, пов'язані з виконанням цього Договору, штрафні санкції, в тому числі, але не виключно, за порушення правил дорожнього руху, та інші платежі, які пов'язані з використанням об'єкту лізингу і не входять до складу щомісячних Лізингових платежів на підставі наданого (виписаного) Лізингодавцем рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання або можливості отриманнярахунку-фактури Лізингодавцем, якщо інший строк сплати не встановлено Сторонами додатково. При цьому, на всі платежі, що не входять до складу щомісячних лізингових платежів та підлягають компенсації з боку Лізингоодержувача додатково нараховується ПДВ (підпункт 5.2.9. Договору лізингу).
Відповідно до підпункту 5.3.2. Договору лізингу Лізингодавець має право достроково розірвати цей договір повністю або відповідний Графік платежів стосовно одного, декількох або всіх об'єктів лізингу, а також вилучити об'єкт лізингу з володіння та користування Лізингоодержувача у випадках, передбачених даним договором та чинним законодавством України.
Згідно пункту 6.1. Договору лізингу протягом всього строку лізингу за відповідним Графіком платежів об'єкт лізингу є власністю Лізингодавця.
Після закінчення строку лізингу та за умови відсутності заборгованості, передбаченої п.6.3. Договору, право власності на об'єкт лізингу переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача шляхом укладення Сторонами угоди (акту) про перехід права власності на об'єкт лізингу (пункт 6.2. Договору лізингу).
Згідно пункту 8.2. Договору лізингу у разі настання випадків, передбачених п.п. 8.1.2. та 8.1.3. (а) цього Договору, сторона вважається повідомленою про відмову від Договору/графіку платежів, а Договір/відповідний графік платежів таким, що розірваний на 7 (сьомий) робочий день з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу /та/або адресу електронної пошти, зазначену в Договорі, що розривається.
Відповідно до пункту 8.5. Договору лізингу в разі, дострокового розірвання цього Договору та/або Графіку платежів та якщо до Лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт лізингу, останній зобов'язаний повернути об'єкт лізингу Лізингодавцю протягом 3 (трьох) днів з дати відмови (дострокового розірвання) Договору в місці, яке буде визначено Лізингодавцем, разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані Лізингоодержувачу, в належному технічному стані та з дотриманням умов п. 8.6 Договору, про що сторони складають та підписують Акт повернення об'єкту лізингу.
05.12.2021 позивач та відповідач склали акт прийому-передачі об'єкта лізингу № 1108-ВН-МСБ-Ф-097/1 (а.с. 8 т.1).
27.10.2021 позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу № 1108-ВН-МСБ-Ф-097 від 25.10.2021 (а.с. 9 т.1). Вказаною Додатковою угодою сторони виклали Додаток № 2 до Договору лізингу «Графік платежів» в новій редакції.
30.11.2021 позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лізингу № 1108-ВН-МСБ-Ф-097 від 25.10.2021 (а.с. 9 т.1). Вказаною Додатковою угодою сторони виклали Додаток № 2 до Договору лізингу «Графік платежів» в новій редакції (а.с.10 т.1).
Листом від 10.08.2023 вих. № б/н позивач направив Повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу № 1108-ВН-МСБ-Ф-097 від 25.10.2021 (а.с.6 т.1).
На підтвердження направлення відповідачу повідомлення про відмову від Договору лізингу позивачем надано копії опису вкладення до поштового відправлення № 04073 2481087 3, поштової накладної № 0407324810873 та фіскального чеку (а.с.7 т.1).
Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (далі за текстом - «Закон № 1201-IX») фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Об'єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень (частина перша статті 6 Закону № 1201-IX).
Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (частина перша статті 16 Закону № 1201-IX).
Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу (пункт сьомий частини другої статті 21 Закону № 1201-IX).
Судом встановлено і відповідачем підтверджується факт припинення сплати лізингових платежів починаючи з 24.02.2022.
За приписами частини першої та другої статті 1 Закону України «Про санкції» (далі за текстом - «Закон № 1644-VII») з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, до іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону.
В частині першій статті 4 Закону № 1644-VII визначено перелік санкцій згідно з цим законом, серед яких блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Указом Президента України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
03.03.2022 відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації».
Відповідно до пункту першого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 910/4052/22 дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
Згідно Відповіді № 1740491 від 04.09.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником позивача є ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі позивача 32,86 відсотків (а.с., 25 т.1).
Згідно статті 5-3 Закону № 1644-VII Державний реєстр санкцій містить інформацію про всіх суб'єктів, судна, повітряні судна, щодо яких застосовано санкції.
Відповідно до витягу з Державного реєстру санкцій до громадянина російської федерації ОСОБА_1 застосовано санкції, в тому числі щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (а.с. 96, 97 т.1).
Позивачем не надано доказів проживання громадянина російської федерації ОСОБА_1 на території України на законних підставах.
Оскільки, позивач є юридичною особою створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України і кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі позивача 32,86 відсотків, на відповідача поширюється дія мораторію, встановленого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022.
Судом встановлено, що підставою невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором лізингу є установлення, відповідно до Постанови КМ України Постанови КМ № 187 від 03.03.2022, мораторію на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Отже, враховуючи наведене, відповідачу було заборонено (відстрочено) виконання грошового зобов'язання за Договором лізингу до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором з дати набуття чинності Постанови КМ України Постанови КМ № 187 від 03.03.2022.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне дати оцінку дій позивача, щодо відмови від Договору лізингу.
За умовами підпункту «г)» підпункту 8.1.2. пункту 8.1. Договору лізингу Договір повністю або відповідний Графік платежів може бути достроково розірвано (припинено його дію) шляхом односторонньої відмови Лізингодавця у випадку, якщо Лізингоодержувач не здійснює сплату лізингових платежів, передбачених Графіком платежів, повністю або частково більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати виникнення зобов'язання щодо здійснення оплати лізингового платежу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 17 Закону № 1201-IX після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.
Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається (частина п'ята статті 17 Закону № 1201-IX).
Отже, за наведеними положеннями Договору лізингу та пунктом першим частини четвертої статті 17 Закону № 1201-IX відповідачу надано право на відмову від договору у випадку порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором лізингу.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частин першої-третьої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (частини перша-третя статті 615 ЦК України).
Одностороння повна або часткова відмова від зобов'язання є одним з можливих наслідків порушення зобов'язання. За своєю правовою природою одностороння відмова від зобов'язання є засобом захисту постраждалої сторони, але не є мірою відповідальності. Отже, одностороння відмова від зобов'язання може застосовуватися незалежно від вини порушника, але лише у випадках, встановлених договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання відбувається внаслідок самого факту її здійснення і не потребує звернення до суду.
Як вже було встановлено судом позивач направив відповідачу Повідомлення про відмову від Договору лізингу 10.08.2023 (а.с.6, 7 т.1).
Отже, Договір лізингу припинено.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.3. Договору лізингу строк лізингу визначається сторонами в Графіку платежів. Строк лізингу починає обчислюватися з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі ОЛ і закінчується в останній день користування ОЛ відповідно до Графіку платежів, або в день дострокового розірвання або припинення договору. Строк лізингу може бути змінений за згодою сторін, про що вносяться відповідні зміни до Графіку платежів.
Додатковою угодою № 2 до Договору фінансового лізингу сторони виклали Графік платежів в новій редакції. Згідно пункту 34 вказаного графіку останній платіж повинен був здійснений відповідачем 27.08.2024.
Що стосується поширення дії мораторію, встановленого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022 на позивача, то суд зазначає, що мораторій не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Вказаний мораторій має значення при фактичному виконання зобов'язання на стадії виконання рішення суду до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
Відмова у задоволенні позовних вимог фактично позбавить позивача права на судовий захист, та позбавить позивача права звернутись з відповідним позовом після скасування мораторію та/або після прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 129 ГПК України судові витрати в частині сплати судового за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (місцезнаходження: пр. Степана Бандери, буд. 16-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код юридичної особи: 33942232) до Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про повернення об'єкта лізингу задовольнити.
2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Шкільняка Вадима Петровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (місцезнаходження: пр. Степана Бандери, буд. 16-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код юридичної особи: 33942232) об'єкт лізингу: трактор колісний марки DEUTZ-FAHR AGROTRON X720, заводський № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2013.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шкільняка Вадима Петровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ Україна» (місцезнаходження: пр. Степана Бандери, буд. 16-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код юридичної особи: 33942232) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2' 422,40 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС, а за їх відсутності рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 28 січня 2026 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )