06.11.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1533/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від боржника: Кок С.А. (в залі суду);
арбітражний керуючий: Лященко С.С. (в залі суду);
від скаржника: Васюта К.С. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 25.06.2025) у справі № 908/1533/25
Боржник - Фізична особа-підприємець Гончарук Наталя Сергіївна м. Запоріжжя
про неплатоспроможність,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1533/25, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Наталі Сергіївни.
Введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Вирішено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Наталі Сергіївни.
Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України», в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступне:
1) по-перше, судом не враховано, що:
- фізична особа - підприємець не має боргових зобов'язань саме як підприємець, а має боргові зобов'язання саме як фізична особа, а отже, відкриття провадження у справі саме у статусі підприємця не відповідає предмету і підставам відкриття провадження;
- у боржника в якості забезпечення боргових зобов'язань перед АТ "Укрексімбанк" наявно 2 (два) предмета іпотеки, тобто є майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме домоволодіння із земельними ділянками; кожне домоволодіння боржником перебудовані у двоповерхові будинки і документів на нові будинки, як і визначення їх ринкової власності, боржником не надано, а отже, вартість будинків може перевищувати боргові зобов'язання;
- Боржником з моменту ухвалення рішень суду про стягнення заборгованості не здійснювалося жодних платежів, хоча виконавчі листи перебували на виконанні постійно і рухоме майно боржників перебувало у розшуку, як і на все майно боржників було накладено арешт у рамках виконавчого провадження;
- Боржник не надає жодні відомості про стан рахунків і прибутків/витрат саме як фізичної особи - підприємця, при цьому зазначає про отримання доходів, тобто відомості, що подаються Боржником є суперечливими;
- Боржник надає Договір оренди приміщення у місті Запоріжжі від березня 2025 року для розміщення офісу для здійснення підприємницької діяльності, але Боржником не конкретизується, яка саме діяльність буде здійснюватися і за який рахунок;
- відповідно до декларації Боржника за 2024 рік сукупний дохід родини складає 1 614 853,57 грн., що співпадає з розміром витрат родини Боржника. З цього приводу Банк звертає увагу на те, що прожитковий мінімум на працездатну особу становить 3028,00 грн., тобто на рік для родини встановлюється мінімальний прожитковий мінімум 145 344, 00 грн., отже дохід Боржника перевищує витрати у 1111% (в 11 разів), що підтверджує платоспроможність і можливість виконати грошові зобов'язання Боржника;
- відповідно до декларації Боржника, у родини наявні 3 будинки, 5 земельних ділянок, 2 квартири, а також 8 транспортних засобів, що спростовують малозабезпеченість та неплатоспроможність родини;
2) по-друге, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана з порушенням вимог, визначених статтею 116 Кодексу, у частині оформлення і прийняття заяви про відкриття провадження у справі й дослідження судом даних підстав, а саме:
- не зазначено виклад обставин, що стали підставою для звернення Боржника до суду саме у статусі підприємця, а зазначено лише про боргові зобов'язання як фізичної особи, а отже, не надано обґрунтувань підстав звернення до суду у статусі підприємця;
- не надано дійсного опису майна Боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; в даному випадку слід звернути увагу, що нерухоме майно Боржника перебудовано, має збільшену площу і властивості, не відповідає зазначеним даним у технічній документації, про що Боржник в своїй заяві не зазначає, тобто надає суду недостовірні відомості;
- рухоме майно перебуває уже кілька років у розшуку в межах виконавчого провадження, про що Боржником також не зазначається;
- не надано копії документів, що підтверджують право власності Боржника на майно у перебудованому стані;
- відсутні відомості стосовно заінтересованості;
- не надаються пояснення стосовно причин не погашення заборгованості протягом періоду з винесення рішення суду про стягнення заборгованості.
Крім цього, судом при визначені підсудності справи проігноровано статтю 8 Кодексу. Суд не мав брати до уваги договір оренди, оскільки, враховуючи, що ст. 8 Кодексу чітко визначено, що справи слухаються за місцем проживання, то в даному випадку судом першої інстанції порушена територіальна підсудність справи, оскільки саме, як фізична особа, у якої виникли боргові зобов'язання, проживає і зареєстрована у місті Дніпро, тому справа повинна слухатися у Господарському суді Дніпропетровської області.
Боржниця - Фізична особа-підприємець Гончарук Наталя Сергіївна у відзиві на апеляційну скаргу просила у її задоволенні відмовити, зазначила, що на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).
Як вбачається, апеляційна скарга взагалі не містить доводів та обґрунтувань невідповідності поданої заяви Боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності у суду першої інстанції підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, отже апеляційна скарга є необґрунтованою та незаконною.
На забезпечення балансу інтересів сторін справи єдиний кредитор отримує 100 % ринкової вартості об'єкту, придбаного за кредитні кошти, а Боржниці разом з чоловіком та молодшою донькою залишається домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з земельною ділянкою під ним, як єдине житло.
При такому балансі відсутній надмірний утиск інтересів єдиного кредитора та забезпечується право на житло сім'ї боржника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 01.07.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду скарги по справі №908/1533/25 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
07.07.2025 матеріали справи №908/1533/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) відхилені заперечення арбітражного керуючого; апеляційну скаргу залишено без руху через неподання апелянтом доказів оплати судового збору у встановленому розмірі (визначена сума сплати 2422,40 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням перебування у відпустці судді Мороза В.Ф., члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025, на підставі розпорядження керівника апарату від 08.08.2025, з метою вчинення процесуальної дії (відкриття апеляційного провадження) здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2025 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1533/25; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.11.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 через усунення обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід на роботу судді Мороза В.Ф., для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.
В судовому засіданні 06.11.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
До Господарського суду Запорізької області від ФОП Гончарук Наталі Сергіївни (далі - Боржниця) надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останньої.
Боржниця зазначає, що фінансово-господарський стан, а саме щомісячний дохід та вартість всього майна не дозволяють виконати зобов'язання, встановлені рішенням суду, протягом наступних 12 місяців, що відповідає визначенню терміну “загрози неплатоспроможності», наданому в ст. 1 КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2025 прийнято заяву про відкриття провадження (проваджень) у справі про неплатоспроможність до розгляду; присвоєно справі номер провадження 26/77/25; підготовче засідання призначено на 10.06.2025.
Боржник своїм правом на участь у судовому розгляді справи 10.06.2025 не скористався, у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
14 серпня 2007 року між АТ «Укрексімбанк» (надалі за текстом - Банк, Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (чоловіком Боржниці) для придбання домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , було укладено кредитний договір № 5007С72 зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Банк надав Боржнику кредит у сумі 454 600 швейцарських франків, а Боржник зобов'язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 11 серпня 2028 року.
На забезпечення виконання зобов'язання по зазначеному договору укладено Іпотечний договір № 5007Z97 від 14.08.2007 та Договір поруки № 50209P11 від 15.12.2009.
Згідно Договору поруки № 50209P11 від 15.12.2009 Боржниця зобов'язалась солідарно відповідати за виконання Кредитного договору її чоловіком - ОСОБА_1 .
Згідно іпотечного договору № 5007Z97 від 14.08.2007 в іпотеку надано:
- майно, яке належало особисто чоловіку Боржниці (набуто до укладення шлюбу з Боржницею): домоволодіння, за адресою АДРЕСА_3 , земельна ділянка за цією ж адресою;
- майно, яке придбавалось чоловіком Боржниці у спільну сумісну власність подружжя за кредитні кошти - АДРЕСА_2 .
За умовами договору іпотеки, загальна заставна вартість предметів іпотеки на дату укладання договору становить 2 753 300,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2012 у справі № 412/10747/2012 вимоги прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська, яка діє в інтересах ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованість станом на 04 травня 2012 року у розмірі 446 680, 60 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті складає 3 898 360, 27 грн. та пеню у розмірі 89 657,66 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2016 року у справі № 201/16494/15-ц позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено і стягнуто у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 5007С72 від 14 серпня 2007 року в сумі 161 345 (сто шістдесят одну тисячу триста сорок п'ять) швейцарських франків 55 сантимів та 5 596 233 (п'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті тридцять три) гривень 62 копійок, а також судовий збір у розмірі 136 234 (сто тридцять шість тисяч двісті тридцять чотири) гривні 68 копійок.
Таким чином, у ОСОБА_2 та Боржниці перед Банком наявні невиконані значні боргові зобов'язання.
На цей час виконавчі листи перебувають на виконанні у Приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича, загальна заборгованість Боржника по двом виконавчим провадженням становить 19 036 107,09 грн.
Боржником підготовлено проєкт Плану реструктуризації боргів, в якому, зокрема, зазначається сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, яка станом на день звернення до господарського суду становить 19 036 107,09 грн.
Орієнтовна загальна вартість майна Боржника, що може бути включена до ліквідаційної маси - 3 534 012,62 грн, середньомісячний дохід Боржниці становить 7 600,00 грн.
Боржницею єдиному кредитору пропонується отримати задоволення кредиторських вимог, що випливають з договору кредитування, за рахунок продажу по ринковій вартості на конкурентній основі через аукціон частки подружжя у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 в цій справі про відновлення платоспроможності та частки подружжя у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 у справі про відновлення платоспроможності чоловіка Боржниці - ОСОБА_1 , заява про відкриття якої подається одночасно.
Таким чином, відповідно до проєкту Плану реструктуризації боргів на забезпечення балансу інтересів сторін справи єдиний кредитор отримує 100 % ринкової вартості об'єкту, придбаного за кредитні кошти, а Боржниці разом чоловіком та молодшою донькою залишається домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з земельною ділянкою під ним, як єдине житло.
Оскаржувана ухвала господарського суду від 10.06.2025, якою відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Наталі Сергіївни, мотивована тим, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Н.С. та введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Наталі Сергіївни.
Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом частини 1 статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною 3 статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви (частина 1 статті 117, частина 1 статті 119 КУзПБ).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина 3 статті 119 КУзПБ).
Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (частина 4 статті 119 КУзПБ).
Наведений перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною.
Тобто, на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною 4 статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
На стадії підготовчого засідання формально не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, а оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника.
Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21 і від 28.09.2022 у справі №916/106/22, від 18.01.2024 у справі 911/2308/23.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця, визначено у частині 2 статті 115 КУзПБ, згідно з якою (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29.07.2021 у справі №909/1028/20 зазначив, що тлумачення частини 2 статті 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:
- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним;
- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині 2 статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20, від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20);
- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов'язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі 911/2308/23.
Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність через те, що:
- у боржника в якості забезпечення боргових зобов'язань перед АТ "Укрексімбанк" наявно 2 предмета іпотеки, тобто є майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме домоволодіння із земельними ділянками;
- відповідно до декларації Боржника, у родини наявні 3 будинки, 5 земельних ділянок, 2 квартири, а також 8 транспортних засобів.
Системний аналіз статті 113, частин 1, 2 статті 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині 3 статті 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені (окремо)), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6);
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).
Отже, з урахуванням положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною 2 статті 115 КУзПБ.
Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20.
Звертаючись із Заявою, підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявниця визначила перебування її під загрозою неплатоспроможності через наявність прострочених зобов'язань перед кредиторами, які вона не має змоги погасити, на загальну суму 19 036 107,09 грн, які підтверджуються рішеннями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2012 у справі № 412/10747/2012 та від 04 лютого 2016 року у справі № 201/16494/15-ц.
Отже, господарський суд правильно встановив, що наявність грошового зобов'язання перед АТ “Державний експортно-імпортний банк України» підтверджена відповідними рішеннями судів у інших справах, та не потребує додаткового доказування відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Встановлення наведених обставин свідчить про наявність у Заявниці невиконаних грошових зобов'язань перед кредитором принаймні у розмірі, стягнутому згідно з судовими рішеннями у справах №412/10747/2012, № 201/16494/15-ц.
З огляду на що, господарський суд, дослідивши надані Заявником докази, правомірно прийняв посилання Заявника на наявність невиконаних грошових зобов'язань перед кредитором, зважаючи на наявність доказів виникнення на момент звернення із Заявою зобов'язань за кредитним договором № 5007С72 14 серпня 2007 року, іпотечним договором № 5007Z97 від 14.08.2007 та договором поруки № 50209P11 від 15.12.2009.
Вищенаведеним підтверджується наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявника, передбачених пунктами 2 та 4 частини 2 статті 115 КУзПБ.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що:
- Боржником з моменту ухвалення рішень суду про стягнення заборгованості не здійснювалося жодних платежів, хоча виконавчі листи перебували на виконанні постійно і рухоме майно боржників перебувало у розшуку, як і на все майно боржників було накладено арешт у рамках виконавчого провадження;
- Боржник не надає жодні відомості про стан рахунків і прибутків/витрат саме як фізичної особи - підприємця, при цьому зазначає про отримання доходів, тобто відомості, що подаються Боржником є суперечливими;
- Боржник надає Договір оренди приміщення у місті Запоріжжі від березня 2025 року для розміщення офісу для здійснення підприємницької діяльності, але Боржником не конкретизується, яка саме діяльність буде здійснюватися і за який рахунок;
- відповідно до декларації Боржника за 2024 рік сукупний дохід родини складає 1 614 853,57 грн., що співпадає з розміром витрат родини Боржника. З цього приводу Банк звертає увагу на те, що прожитковий мінімум на працездатну особу становить 3028,00 грн., тобто на рік для родини встановлюється мінімальний прожитковий мінімум 145 344, 00 грн., отже дохід Боржника перевищує витрати у 1111% (в 11 разів), що підтверджує платоспроможність і можливість виконати грошові зобов'язання Боржника;
- відсутні відомості стосовно заінтересованості;
- не надаються пояснення стосовно причин не погашення заборгованості протягом періоду з винесення рішення суду про стягнення заборгованості,
є безпідставними, оскільки Апелянт не навів обґрунтування того, яким чином перелічені обставини спростовують аргументи Заявника щодо неможливості виконання ним найближчим часом грошових зобов'язань на загальну суму 19 036 107,09 грн, підтверджених рішеннями суду.
Зокрема, Апелянт не зазначив підстави для висновку, що відсутність доказів виконання зобов'язань із 2016 року та сукупний дохід родини за 2024 рік у розмірі 1 614 853,57 грн свідчать про фактичну можливість виконання Заявником відповідних зобов'язань на момент звернення із Заявою, тобто відсутність загрози неплатоспроможності, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 115 КУзПБ.
Та обставина, що рухоме майно боржників перебувало у розшуку, як і те, що на все майно боржників було накладено арешт у рамках виконавчого провадження, за відсутності доказів притягнення Боржника до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (абз. 3 частини 4 статті 119 КУзПБ), не є підставою для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги про відсутність передбачених частиною 2 статті 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявника. Тоді як наявність чи відсутність інших підстав для відмови у відкритті провадження за Заявою відповідно до частини 4 статті 119 КУзПБ апелянтом не наведено.
Колегія суддів приймає до уваги усталену правову позицію (зокрема викладену в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №916/3139/22), згідно з якою в судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності - додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності. Зокрема, обставини притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю, є підставою як для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, так і для закриття провадження у такій справі (пункт 3 частини 4 статті 119, пункт 3 частини 7 статті 123 КУзПБ).
Водночас інші обставини, які свідчать про недобросовісність боржника, зокрема неподання ним повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї, приховування боржником власних активів тощо, які також є підставами для закриття провадження у справі про неплатоспроможність згідно з частиною 7 статті 123 КУзПБ, не визначені підставами для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Адже відповідні обставини підлягають ретельному дослідженню судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки інших наданих ним доказів тощо.
Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі 911/2308/23.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 914/466/23 наголосив про те, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу, передбаченого абзацом шостим частини третьої статті 44 КУзПБ. Тож, у разі встановлення господарським судом у процедурі розпорядження майном боржника відсутності ознак його неплатоспроможності, провадження у справі підлягатиме закриттю відповідно до приписів пункту 10 частини першої та частини другої статті 90 КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).
Наведена правова позиція Верховного Суду є сталою (зокрема наведена у постанові від 03.10.2024 у справі № 904/5662/23).
У зв'язку з наведеним у господарського суду не було обов'язку досліджувати фінансово-господарський стан боржника на цій стадії провадження у справі, а тому протилежні доводи скаржника про те, що намір вести підприємницьку діяльність свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності і можна припустити, що саме за даною діяльністю можливе повне погашення боргу поза межами процедури банкрутства, враховуючи, що неплатоспроможна особа не може починати нову підприємницьку діяльність за кілька місяців перед відкриттям провадження про неплатоспроможність, колегія суддів відхиляє.
Також колегія суддів зауважує, що у випадку дійсної необґрунтованості вимог заявника, платоспроможність боржника може бути відновлена та вимоги кредиторів погашені, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексом України з процедур банкрутства буде підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку за наявності у родини доходів і майна зверненням до суду із заявою про відкриття провадження із зазначенням у плані реструктуризації подання лише 1 предмета забезпечення і списання залишку заборгованості, що навіть не дорівнює половині суми боргових зобов'язань і половині вартості всього майна родини не відповідає критеріями розумності і природи процедури неплатоспроможності, а фактично є спробою нанести кредитору майнову шкоду, фактично зводяться до незгоди із запропонованим Заявником проєктом Плану реструктуризації боргів, тому також не мають розглядатися на цій стадії провадження у справі.
Щодо доводів апелянта в частині визначені підсудності справи.
Статтею 8 КУзПБ передбачено, що справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Державна реєстрація фізичної особи-підприємця проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження фізичної особи-підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем) (пункт 5 частини четвертої статті 9 Закону № 755).
Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Гончарук Наталя Сергіївна зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 08.21.2007, номер запису: 22240000000047645.
Договором оренди приміщення від 01.03.2025 разом з Актом прийому - передачі приміщень в оренду від 01.03.2025, наявними в матеріалах справи, підтверджується отримання ФОП Гончарук Н.С. (Боржником) разом із ФОП Гончарук Ігорем Миколайовичем у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, що знаходиться за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Юрія Федорюка, будинок 7, загальною площею 16,50 кв. м. строком на 9 (дев'ять) місяців.
Наявною в матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.05.2025 № 145154127822 підтверджується місцезнаходження фізичної особи-підприємця Гончарук Наталі Сергіївни за адресою АДРЕСА_4 .
Основним видом діяльності ФОП Гончарук Наталі Сергіївни є КВЕД "81.21 Загальне прибирання будинків". Підтвердженням фактичного надання послуг з прибирання у місті Запоріжжі є Відомості про ПРРО, звіти РРО, фіскальні чеки ФОП Гончарук Наталі Сергіївни, виписані за адресою: АДРЕСА_5 , зокрема, за 18.07.2025, 19.07.2025, 25.07.2025, 01.08.2025, 08.08.2025, 16.08.2025 (додаються). Звітами РРО підтверджується надання ФОП Гончарук Н.С. послуг з прибирання у місті Запоріжжі у травні - серпні 2025 року.
Отже, Заява ФОП Гончарук Наталі Сергіївни про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи з дотриманням вимог статті 8 КУзПБ подана за місцем проживання фізичної особи - підприємця, - до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 КУзПБ якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, навіть у випадку встановлення іншого ніж м. Запоріжжя, місця проживання Заявника, матеріали справи підлягають передачі господарським судом за встановленою підсудністю, а не відмові у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 123, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1533/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у № 908/1533/25 - залишити без змін.
Судові витрати Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.288, 289 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.01.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя В.Ф. Мороз