Постанова від 19.01.2026 по справі 922/2217/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Харків Справа №922/2217/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від позивача - адвокат Орлов О.О.,

від відповідача - адвокат Хоміч А.А., керівник Олефір А.М.,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Садівничого товариства «Світанок» (вх.№2416Х від 13.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 (м.Харків, суддя Байбак О.І., повне рішення складено 31.10.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 (м. Харків, суддя Байбак О.І., повне додаткове рішення складено 07.11.2025),

за позовом ОСОБА_1 , м. Харцизьк, Донецька обл.,

до Садівничого товариства «Світанок», с. Лизогубівка, Харківський р.-н, Харківська обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Харків,

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства «Світанок», в якій просив суд визнати недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 задоволено клопотання позивача (вх.№19239 від 21.08.2025) про залучення третьої особи; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/2217/25 позов задоволено. Визнано недійсним рішення звітних зборів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№24745 від 24.10.2025) про ухвалення додаткового рішення в якому просив суд винести додаткове рішення, яким стягнути з СТ «Світанок» на свою користь 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 заяву ОСОБА_1 (вх.№24745 від 24.10.2025) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Прийнято додаткове рішення. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Садівниче товариство «Світанок» з вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ; судові витрати, пов'язані з поданням цієї апеляційної скарги, покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує про наступне:

- мотивувальна частина оскаржуваного рішення побудована на презумпції достатності усних показань трьох свідків для встановлення юридичного факту членства ОСОБА_1 у СТ «Світанок» із 2012 року та ототожнення виключеної рішенням зборів особи з позивачем за повної відсутності первинної статутно визначеної документації кооперативу й будь-яких письмових підтверджень з боку позивача;

- суд неправильно розподілив тягар доказування, переклавши на відповідача обов'язок спростовувати «членство» та доводити існування «іншого ОСОБА_1 »;

- аргументація позивача про те, що під час воєнного стану існували «загальні підходи» щодо відтермінування грошових зобов'язань, не підкріплена жодним нормативним актом, який звільняв би від виконання статутних фінансових обов'язків у кооперативі або від сплати членських внесків;

- представник позивача зловживав процесуальними правами, намагаючись надати корпоративному спору майнового забарвлення, зокрема, називаючи ділянку №785 «спірною», прохаючи залучити її власника, хоча право власності не оскаржується і не є предметом розгляду в цьому провадженні;

- Акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги подано поза спеціальним п'ятиденним строком, визначеним ч. 8 ст. 129 ГПК України, без належного письмового клопотання про поновлення строку; у документі відсутні погодинна/ постатейна калькуляція та фіксація фактично витраченого часу на кожну дію; перелік «робіт» містить переважно організаційні та дублюючі позиції, що не утворюють самостійного юридично значущого результату. За таких умов навіть за наявності фіксованої ціни в договорі поданий акт не підтверджує у спосіб, прийнятний для суду, ані реальності, ані необхідності, ані співмірності заявлених витрат і не може бути покладений в основу їх стягнення з відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» (вх.№2416Х від 13.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 залишено без руху з підстав відсутності доказів направлення апеляційної скарги з додатками третій особі - ОСОБА_2 .

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№13374 від 18.11.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2025, в якій останній просить прийняти апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» (вх.№2416Х від 13.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 у новій редакції та докази направлення апеляційної скарги у новій редакції з додатками третій особі - ОСОБА_2 .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Світанок» (вх.№2416Х від 13.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2217/25.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13885 від 02.12.2025), в якому останній просить апеляційну скаргу СТ «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області вiд 20.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Xapкiвської області вiд 05.11.2025 у справi №922/2217/25 залишити без задоволення; рiшення Господарського суду Харківської областi вiд 20.10.2025 року та додаткове рiшення від 05.11.2025 року у справi №922/2217/25 залишити без змiн; уci судовi витрати покласти на вiдповiдача.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач вказує про наступне:

- поведінка відповідача є недобросовісною та проявляється у зловживанні процесуальними правами, а саме - у безпідставному запереченні факту членства ОСОБА_1 у кооперативі без подання будь-яких доказів на підтвердження існування інших осіб з такими ж анкетними даними або спростування членства позивача;

- рішення про виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023, не відповідає вимогам Статуту. Попереднє рішення про виключення ОСОБА_1 з членів Товариства не приймалось. Голова Правління в письмовій формі не попередив позивача як члена Товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства;

- Верховним Судом у постанові від 09.01.2025 у справі №922/5162/23, у постанові від 28.01.2025 у справі №922/5348/23, у постанові від 26 лютого 2025 у cправі №922/1900/24 зроблено правові висновки щодо порядку вирішення керівними органами Садівничого товариства «Світанок» питання про виключення з членів товариства;

- у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару, не обов'язково зазначати витрачений адвокатом час в детальному описі робіт чи в акті, що узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 від 16.06.2022; Господарський суд Харківської області керуючись принципами справедливості та верховенства, враховуючи заперечення відповідача, зменшив витрати на правничу допомогу до 30000 грн.

03.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2217/25 (вх.№13963).

Від Садівничого товариства «Світанок» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№14058 від 05.12.2025), в якому останнє просить відзив відповідача на апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтований; вимоги СТ «Світанок» задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 призначено апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» (вх.№2416Х від 13.11.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 до розгляду на «19» січня 2026 р. об 11:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 19.01.2026 третя особа не з'явилася. Про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення копії ухвали від 15.12.2025 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка не була доставлена з причин «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.

Присутні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі - Садівниче товариство «Світанок» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.

Рішенням загальних зборів товариства, оформленого протоколом №1 від 19.05.2019, затверджено чинну редакцію Статуту Садівничого товариства «Світанок» (далі - Статут).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 Статуту Садівниче товариство «Світанок», код ЄДРПОУ 23148478, є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом. У своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України «Про кооперацію», іншими законодавчими актами та цим Статутом.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що метою Товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів; забезпечення його членам належних умов для ведення на земельних ділянках садівництва, городництва, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, іншої сільськогосподарської продукції з можливістю розташування садових дачних будинків та будинків для проживання; створення умов відпочинку та оздоровлення членів Товариства та їх родин; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для сезонного чи постійного проживання членів Товариства, їх сімей на території Товариства та організації дозвілля.

За умовами пункту 3.1 Статуту членами Товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території Товариства, та які підтримують мету, завдання Товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески.

Пунктом 3.1.3 Статуту встановлено, що у випадку набуття права власності на земельну ділянку, у визначеному законом порядку, власником цієї ділянки в місячний термін з моменту набуття цього права, подається відповідна заява про вступ до Товариства. Якщо заяву подано з порушенням зазначеного терміну, вступний внесок сплачується у подвійному розмірі.

Відповідно до п. 3.1.5. Статуту, підтвердження членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода.

Пункт 3.1.5 Статуту вказує на те, що список членів Товариства ведеться Правлінням Товариства за відповідною формою і є документом постійного зберігання.

Згідно з п. 3.2.9 Статуту член Товариства має право оскаржувати рішення органів управління Товариства в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 3.2.11 Статуту передбачено, що Член Товариства має право здійснювати будівництво та перебудову житлової забудов, господарських будівель споруд на належних їм земельних ділянках з урахуванням будівельних, архітектурних норм, правил України та вимог цього Статуту, з обов'язковим повідомленням про таке будівництво Правління, про що Правлінням вноситься відповідний запис до членської книжки садовода.

За умовами пункту 3.3.6 Статуту, член Товариства зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Товариства, не порушувати права інших членів Товариства.

Відповідно до пункту 3.3.17 Статуту, член товариства зобов'язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються товариством та інш.) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому рішенням Правління. У разі неможливості оплати членських внесків протягом встановленого терміну з поважних причин (хвороба, тривале відрядження та інше), член товариства може звернутися до Правління з заявою про надання відстрочення платежу з обов'язковим наданням підтверджуючих документів.

Відповідно до пункту 3.3.26 Статуту у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого пунктом 3.3.17 терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови правління в порядку, передбаченому пунктом 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

Згідно з пунктами 3.3.19, 3.3.30 Статуту Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов'язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомлення за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті). Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Застосування штрафних санкцій у розмірі вступного внеску у разі порушення членом Товариства термінів оплати передбачено пунктом 3.3.29 Статуту.

Пунктом 3.4.1 Статуту визначено, що членство в товаристві припиняється, зокрема, у випадку виключення з членів товариства.

Пунктом 3.4.3. Статуту передбачено, що член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема, несплати членських внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з наступним затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства.

Згідно з п. 3.4.4. Статуту, Голова правління в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін.

Пунктом 3.4.5. Статуту передбачено, що у разі ігнорування членом товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у пункті 3.4.3 цього Статуту, на що дається додатково місячний термін.

Згідно з п. 3.4.6. Статуту, якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, Правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення.

Згідно з п. 3.4.7 Статуту, рішення про виключення з членів товариства приватного власника земельної ділянки не веде до втрати ним земельної ділянки. Стосунки такого власника з товариством у подальшому будуються на договірних засадах відповідно до чинного законодавства України, даного Статуту.

Пунктом 3.4.8. Статуту передбачено, що рішення Правління про виключення з членів товариства може бути оскаржене.

Згідно з пунктом 6.1 Статуту, органами управління товариства є:

1) Вищий орган управління - Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства;

2) Виконавчий орган - Правління товариства.

Пунктом 6.5.1 Статуту встановлено, що правління Товариства є колегіальним виконавчим органом, який обирається на Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства з числа членів Товариства, терміном на 6 років і є підзвітним зборам.

Відповідно до п. 6.5.2 Статуту, правління Товариства керується у своїй діяльності Статутом та рішеннями Загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів Товариства.

Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту, до повноважень Правління товариства відноситься, зокрема, прийняття попереднього рішення про членство у товаристві, або виключення з членів товариства, рішення на затвердження загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів товариства, або прийняття рішення про залишення без розгляду заяви про членство у товаристві.

Відповідно до п. 6.5.7. Статуту, Правління Товариства видає кожному члену Товариства членську книжку садовода, до якої заносяться дані про наявні будівлі, про членів його сім'ї, сплату членських, вступних внесків. Записи, внесені в членську книжку підписуються Головою Правління та бухгалтером Товариства.

Як стверджує позивач у даній справі - ОСОБА_3 був прийнятий до складу членів Садівничого товариства «Світанок» в 2012 році оскільки придбав збудований будинок на садовій ділянці № НОМЕР_1 у колишнього члена СТ «Світанок» ОСОБА_4 , та добудував будинок на садовій ділянці № НОМЕР_1 . Позивач вказує, що на підтвердження участі у Товаристві йому було видано членську книжку садовода № НОМЕР_1 та закріплена садова ділянка № НОМЕР_1 .

В заяві свідків від 02.07.2025, та в судових засіданнях 06.10.2025 та 20.10.2025 свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зазначені вище обставини щодо придбання ОСОБА_3 збудованого будинку на садовій ділянці № НОМЕР_1 та членства останнього в СТ «Світанок» підтверджують.

Як зазначає позивач, 05.10.2023 йому зі слів сусідів стало відомо, що на його на садовій ділянці № НОМЕР_1 та у будинку хазяйнують невідомі йому особі, які зламавши замок потрапили до його будинку.

05.10.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Гудковою Тетяною Андріївною був укладений Договір про надання правничої допомоги. Того ж дня, адвокат Гудкова Тетяна Андріївна, як представник ОСОБА_1 приїхала до будинку, який знаходився на земельній ділянці АДРЕСА_1 та побачила у будинку сторонніх осіб - чоловіка та жінку, які виносили речі ОСОБА_1 та які повідомили, що нібито купили цей будинок у голови правління СТ «Світанок», є членами СТ «Світанок» та їм виділена земельна ділянка № НОМЕР_1 . Також до будинку підійшла жінка, яка назвалася заступником голови СТ «Світанок» та повідомила, що ОСОБА_1 виключили з членів товариства за несплату членських внесків.

В письмових поясненнях щодо виконання ухвали про усунення недоліків (вх.№15348/25 від 30.06.25) та в підготовчому засіданні 30.07.2025 позивач та його представник повідомили, що вся документація щодо членства ОСОБА_1 в СТ «Світанок» (зокрема членська книжка садовода, документи щодо сплати вступних, членських або цільових внесків, документи щодо придбання матеріалів з метою будівництва, тощо) є втраченою, оскільки весь час перебувала в будинку та відповідно нею заволоділи сторонні особи при зайнятті будинку на земельній ділянці №785.

Представником ОСОБА_1 , адвокатом Гудковою Т.А. була викликана поліція та у подальшому адвокат Гудкова Т.А., діючі в інтересах ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно ОСОБА_1 злочину.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням №42023222130000243 від 23.10.2023 вбачається що невідомими особами вчинено самовільне зайняття земельної ділянки № НОМЕР_1 у СТ «Світанок», всупереч встановленому законом порядку. Як зазначає позивач, станом на даний час в рамках кримінального провадження ведеться досудове розслідування.

Позивач стверджує, що в рамках наведеного кримінального провадження згідно з протоколом допиту свідка від 24.01.2025 слідчим був допитаний Голова правління СТ «Світанок» ОСОБА_8 , який повідомив, що ОСОБА_1 було виключено зі складу зі складу членів СТ «Світанок» через систематичну несплату членських внесків. В судовому засіданні 20.10.2025 ОСОБА_8 визнав, що він дійсно був допитаний 24.01.2025 слідчим в рамках кримінального провадження.

Позивач зазначає, що після вказаних обставин він довідався про своє виключення зі складу членів СТ «Світанок» рішення Звітні збори Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023.

Як свідчать матеріали справи, 01 липня 2023 року були проведенні Звітні збори Садівничого товариства «Світанок», рішенням яких виключено ОСОБА_1 з членів садоводів через систематичну несплату членських внесків, відповідне рішення зафіксовано у протоколі № 2 від 01.07.2023.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просить суд визнати недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік.

Позивач вважає, що його виключення з членів Садівничого товариства «Світанок» відбулось протизаконно з грубими порушеннями п. п. 3.3.17, 3.3.19, 3.3.30, 3.4.1, 3.4.3 Статуту та статей 8, 12, 15 Закону України «Про кооперацію», оскільки попереднє рішення про виключення позивача з членів Товариства не приймалось, а позивача в подальшому не повідомлялося про час та місце проведення загальних зборів 01.07.2023, зокрема таке повідомлення не було вручене йому під розпис, не було розміщено на будинку Позивача з обов'язковою фотофіксацією такого розміщення, не надіслане рекомендованим листом з повідомленням за його адресою, як це вимагається Статутом Садівничого товариства «Світанок». Також позивач зазначає, що він не був повідомлений про наявну заборгованість зі сплати членських внесків та зазначає, що жодним чином СТ «Світанок» не повідомив його про наявну заборгованість.

В свою чергу відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що позивач у даній справі - ОСОБА_1 , та виключений з членів Садівничого товариства «Світанок» рішенням від 01.07.2023 ОСОБА_1 можуть бути різними особами, оскільки в матеріалах справи відсутні та позивачем у даній справі - ОСОБА_1 не надано суду:

1. рішення Правління товариства про прийняття його до членів;

2. виписки з протоколу загальних зборів або відповідної резолюції уповноважених осіб;

3. копії членської книжки садовода або витягів із книги садоводів (із зазначенням номеру, адреси та інших реквізитів);

4. опитувального листка з відривним корінцем, який відповідно до внутрішньої практики товариства надається кожному члену для підтвердження персональних даних;

5. жодних доказів про сплату вступних, членських або цільових внесків;

6. підтверджень участі в діяльності товариства, укладених договорів чи заяв, звернень до органів управління, тощо.

Відповідач повідомляє, що з наявних в нього документів та з поданих документів позивачем не має можливості визнати громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) членом товариства СТ “Світанок».

З огляду на викладене відповідач зазначає, що позивач у даній справі - ОСОБА_1 , фактично не підтвердив ані свій правовий зв'язок з товариством, ані фактичне набуття членства в організаційно-правовому сенсі.

Відповідач наголошує, що факт членства у товаристві прямо пов'язується із виконанням фінансових зобов'язань, і їх систематична несплата виключає можливість продовження участі у складі членів.

Відповідач також зазначає, що згідно з матеріалами справи, відсутні й документи, що посвідчують будь-які права позивача на земельну ділянку №785 та розташований на ній будинок (правовстановлюючі документи, свідоцтво про реєстрацію майнових прав тощо).

Суд першої інстанції також зазначає, що присутній в судових засіданнях 06.10.2025 та 20.10.2025 Голова правління СТ «Світанок» ОСОБА_8 зазначає, що він особисто не знає та ніколи не зустрічався ні з позивачем у даній справі - ОСОБА_1 , ні з ОСОБА_1 виключеним зі складу членів СТ «Світанок» рішенням від 01.07.2023.

ОСОБА_8 зазначає, що жодної контактної інформації ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_1 виключеного зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» рішенням від 01.07.2023 у товариства не має, він особисто не знає особу, яка користувалась будинком на ділянці № НОМЕР_1 з 2012 по 2022 рік.

Окрім того, ОСОБА_8 зазначає, що з метою попередження колишнього члена СТ «Світанок» ОСОБА_1 про заборгованість зі сплати членських внесків та про проведення загальних зборів 01.07.2025 про виключення зі складу товариства здійснювалось розміщення повідомлень на стенді СТ «Світанок» та розміщено повідомлення у групі у соціальній мережі Viber з назвою «Мирне Небо». Додатково на вимогу положень статуту будинок на земельній ділянці № НОМЕР_1 був відключений від подачі електроенергії. Однак існуюча заборгованість зі сплати членських внесків станом на 01.07.2023 ОСОБА_1 сплачена не була.

В свою чергу позивач у даній справі - ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.10.2025 спростовує слова Голови правління СТ «Світанок» ОСОБА_8 стосовно того, що вони з ним особисто не знайомі та ніколи не зустрічалися, зазначає, що такі зустрічі мали місце (остання в 2021 році і на ній обговорювалось питання заміни лічильника), при цьому СТ «Світанок» володіло інформацією щодо актуальних телефонних номерів як особисто ОСОБА_1 так і членів його сім'ї, тобто при наявності бажання могли з ним зв'язатися і вирішити всі необхідні питання. З цього приводу позивач зазначає, що він особисто звертався до Садового товариства «Світанок» з повідомлення про зміну його контактних даних та вказує на те, що бухгалтер СТ «Світанок» вносила відповідні записи. Додатково позивач зазначає, що у СТ «Світанок» є група у соціальній мережі Viber з назвою «Мирне Небо», однак до участі у цій групі позивача не приєднали.

При цьому, позивач визнав що мав заборгованість зі сплати членських внесків, однак при цьому зазначив, що їх несплата пов'язана з початком війни та зумовленим в зв'язку з цим ускладненням прибуття в СТ «Світанок», при цьому з підстав необхідності її оплати до нього з боку СТ «Світанок» ніхто не звертався. Позивач наголошує, що за відсутності втрачених в результаті заволодіння його будинком документів щодо членства в СТ «Світанок» такий факт можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які надали заяву свідка від 02.07.2025

У заяві свідка від 02.07.2025 свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили наступне:

«Нам відомо, що навесні 2012 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 право на членство у товаристві СТ «Світанок» щодо користування будинком розташованим на земельній ділянці АДРЕСА_2 .

Протягом 10 років ОСОБА_1 та його сім'я користувалися зазначеною земельною ділянкою. Протягом усього строку користування зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_1 та його сім'я добудували господарські будівлі, будинок та пробили скважину.

Восени 2023 року (05 жовтня 2023р.) ми побачили як незнайомі люди ламають замок на будинку земельної ділянки якою користувався ОСОБА_1 .

У зв'язку з тим, що ми з сім'ю ОСОБА_1 товаришували, ми достеменно знаємо про те, що ОСОБА_1 був членом СТ «Світанок» з 2012 року, у ОСОБА_1 в його будинку, побудованому на земельній ділянці № НОМЕР_1 залишились власні речі та документи.

У подальшому цим будинком та земельною ділянкою АДРЕСА_2 почали користуватися інші особи.».

З метою з'ясування обставин щодо членства ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Світанок» Господарським судом Харківської області допитано в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які надали заяву свідка від 02.07.2025.

Всі зазначені свідки перед допитом були попереджені про кримінальну відповідальність за подання неправдивих показів, та підтвердили покази, надані в заяві свідка від 02.07.2025. Зокрема свідки повідомили, що кожен з них постійно перебували або перебувають на території СТ «Світанок», тимчасово або постійно проживають в будинках які є сусідніми з будинком, розташованим розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 ; що кожен з них особисто знайомий з ОСОБА_1 та його сім'єю; що останній був членом Садівничого товариства «Світанок» оскільки придбав у ОСОБА_4 будинок розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 ; що з моменту придбання будинку з ОСОБА_1 та члени його сім'ї весь час до моменту виключення господарювали на земельній ділянці № НОМЕР_1 ; що ОСОБА_1 здійснено поліпшення будинку, зокрема добудували господарські будівлі, будинок та пробили скважину; що будь-яких повідомлень біля будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 або на вході на територію СТ «Світанок» з попередженнями про можливе виключення ОСОБА_1 зі складу учасників або оголошень про проведення загальних зборів 01.07.2023 ніколи не бачили як і не бачили що сам будинок відключався від електропостачання; що розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 будинок 05.10.2023 був захоплений невідомими особами в присутності правління СТ «Світанок», хоча в будинку перебували особисті речі ОСОБА_1 та членів його сім'ї; що станом на даний час сторонні особи фактично володіють будинком та земельною ділянкою; що позивач у даній справі - ОСОБА_1 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, є саме тією особою яка була членом СТ «Світанок» з 2012 року та власником будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 , будь-якого іншого ОСОБА_1 , який міг бути членом СТ «Світанок» з 2012 року та власником будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 вони ніколи не бачили і не знають.

Також з метою встановлення фактичних обставин даної справи, зокрема щодо членства ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Світанок» ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 (№17433/25 від 29.07.25) про витребування доказів; витребувано у Садівничого товариства «Світанок»:

- інформацію про те, яким чином та коли з вказанням дати та підстав було припинено членства ОСОБА_1 в обслуговуючому кооперативі Садівничому товаристві “Світанок» та надати належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують факт та підстави припинення членства ОСОБА_1 в обслуговуючому кооперативі (рішення загальних зборів учасників товариства тощо);

- інформацію про осіб в користуванні яких на теперішній час перебуває земельна садова ділянка № НОМЕР_1 , яка до 01.07.2023 була закріплена за членом Садівничого товариства “Світанок» ОСОБА_1 та надати належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують право цієї особи на користування/володіння зазначеною земельною ділянкою АДРЕСА_2 ;

- належним чином посвідчену копію рішення звітних зборів СТ “Світанок» від 01.07.2023;

- книгу садоводів, в якій реєструється усі садоводи СТ “Світанок» та належним чином посвідчену копію витягу з книги садоводів, що стосується земельної садової ділянки № НОМЕР_1 .

В заяві про виконання ухвали Господарським судом Харківської області (вх.№19004 від 18.08.2025), відповідач зазначає щодо правового статусу земельної ділянки АДРЕСА_2 , яка раніше була закріплена за ОСОБА_1 , та повідомляє, що з 01 жовтня 2023 року членом СТ «Світанок» стала ОСОБА_2 . Вона є власником земельної ділянки №785 та розташованого на ній дачного будинку, що підтверджується правовстановлюючими документами. З моменту вступу до товариства ОСОБА_2 сумлінно виконує обов'язки члена, сплачуючи всі передбачені статутом внески та обов'язкові платежі, що підтверджується відповідними довідками. Це, на думку відповідача, свідчить про те, що після 01.07.2023 року земельна ділянка № НОМЕР_1 не має жодного відношення до ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що СТ «Світанок» також готове надати належним чином засвідчену копію рішення звітних зборів від 01.07.2023 року, водночас повідомляє суд, що товариство не веде так званої «Книги садоводів» у паперовому вигляді. Ведення обліку членів здійснюється виключно в електронній формі, що відповідає сучасним вимогам документообігу та організаційним рішенням товариства. З цієї причини надати витяг із «Книги садоводів» є об'єктивно неможливим, проте СТ «Світанок» надає довідку з електронного реєстру, яка підтверджує відсутність відомостей про ОСОБА_1 та наявність запису про членство ОСОБА_2 , що повністю відображає фактичний стан речей.

Відповідач зазначає, що відповідно до внутрішньої організаційної практики Садівничого товариства «Світанок» кожному члену товариства надається для заповнення опитувальний лист з відривним корінцем, який містить персональні дані члена товариства та основні відомості про нього для підтвердження факту передання документів правління СТ “Світанок». ОСОБА_1 зазначений опитувальний лист не заповнював, відривний корінець не отримував, у зв'язку з чим товариство не володіє відповідною інформацією про нього.

Обставини щодо визнання недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік, зокрема з підстав порушення встановленої Законом та Статутом процедури, стали підставами для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у даній справі.

Оскаржуване судове рішення мотивовано тим, що в розумінні ст. ст. 74, 79, 86 ГПК України суд вважає членство ОСОБА_1 в СТ «Світанок», що пов'язане з користуванням останнім земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» та розташованому на ній будинку доведеним. Суд першої інстанції дійшов висновку, що припинення членства ОСОБА_1 в СТ «Світанок» згідно з рішенням звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 відбувалося з порушенням положень Статуту СТ «Світанок». Зважаючи на викладене, суд погодився з доводами ОСОБА_1 про те, що його виключення зі складу членів кооперативу відбулося з порушенням вимог чинного законодавства України та вищенаведених положень Статуту, що в свою чергу свідчить про наявність порушених прав останнього у спірних правовідносинах та є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Відповідно до статті 2 Закону «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (частина перша статті 3 Закону «Про кооперацію»).

Кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (стаття 4 Закону «Про кооперацію»).

Відповідно до статті 8 Закону «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, зокрема, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Отже, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники юридичної особи, які були учасниками на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

З огляду на фактичні обставини справи та доводи сторін, у даному випадку дослідженню підлягає факт членства позивача - ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Світанок».

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом №2 оскаржуваних Звітних зборів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023 виключено зі складу членів товариства ОСОБА_1 . Водночас, відповідачем заперечується той факт, що позивач - ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 , якого виключено зі складу членів товариства за несплату членських внесків за 2023 рік, є однією і тією особою.

Відповідач у даній справі - Садівниче товариство “Світанок», є підприємством колективної власності, діяльність якого підпадає під правове регулювання Закону України «Про кооперацію», яким, серед іншого, визначено особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами, які за напрямами діяльності можуть бути, зокрема, садово-городніми.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статтею 11 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Статтею 3.1.5 Статуту Садівничого товариства “Світанок» передбачено, що підтвердженням членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, членська книжка садовода, а також інші документи щодо сплати вступних, членських або цільових внесків, придбання матеріалів з метою будівництва, тощо є втраченими, оскільки весь час перебували у будинку, яким заволоділи сторонні особи на земельній ділянці №785, на підтвердження чого надано витяг з ЄРДР за кримінальним провадженням №42023222130000243 від 23.10.2023.

На підтвердження свого членства у кооперативі, позивачем надано до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 02.07.2025. Також вказані особи були допитані в якості свідків судом першої інстанції у судових засіданнях 06.10.2025 та 20.10.2025, та підтвердили викладені у заяві обставини факту членства ОСОБА_1 в СТ «Світанок», що пов'язаний з користуванням останнім земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» та розташованому на ній будинком з 2012 року, підтвердили що крім позивача у даній справі - ОСОБА_1 , ніколи не знали та не бачили на території кооперативу будь-якого іншого члена кооперативу - ОСОБА_1 , що користувався земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» та розташованим на ній будинку.

Позиція відповідача по справі зводиться до заперечень того, що позивач є тією ж особою, яка була виключена зі складу членів товариства оскаржуваним рішенням. Водночас, як слушно зазначив суд першої інстанції, будь-яких доказів існування іншого члена кооперативу - ОСОБА_1 , що користувався земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» та розташованому на ній будинку, та не сплачував членських внесків, відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.10 Закону України «Про кооперацію» кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Суд критично ставиться до відсутності у кооператива як юридичної особи, яка має внутрішню організацію своєї діяльності, будь-яких документів на підтвердження членства особи - ОСОБА_1 , якого відповідачем виключено зі складу товариства оскаржуваним рішенням за несплату членських внесків.

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З урахуванням вищенаведених обставин та доказів у сукупності, з урахуванням стандарту доказування «баланс вірогідностей», колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність членства ОСОБА_1 в СТ «Світанок», що пов'язане з користуванням останнім земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Світанок» та розташованому на ній будинком.

Апелянт стверджує, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення побудована на презумпції достатності усних показань трьох свідків за відсутності первинної статутно визначеної документації кооперативу й будь-яких письмових підтверджень з боку позивача, неправильне розподілення тягаря доказування та порушення принципу змагальності.

Разом з цим, посилаючись на численні положення Статуту СТ «Світанок» стосовно порядку набуття членства товариства, відповідач не надає жодних пояснень недотримання самою юридичною особою положень статуту, відсутності у товариства будь-яких відомостей про ОСОБА_1 , якого сам же відповідач оскаржуваним рішенням виключив зі складу членів товариства за несплату членських внесків за 2023 рік.

Скаржник стверджує, що внутрішній облік товариства фіксує членство та належне виконання фінансових та Статутних обов'язків іншою особою - ОСОБА_2 щодо ділянки №785 з 01.10.2023. Проте, судом встановлено, що оскаржуване рішення про виключення ОСОБА_1 щодо ділянки № НОМЕР_1 датовано 01.07.2023, тобто до моменту набуття членства ОСОБА_2 . Разом з цим, позивачем не надано жодних пояснень відсутності у внутрішньому обліку товариства відомостей про попереднього члена товариства щодо ділянки №785.

Колегія суддів зазначає, що така поведінка відповідача не відповідає загальноправовому принципу добросовісності, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Фактично відповідач ґрунтує свою позицію виключно на запереченнях щодо наданих позивачем на підтвердження свого членства доказів. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції дотримано порядок оцінки доказів, поданих обома сторонами, із урахуванням діючого стандарту доказування, що не є порушенням принципу змагальності та перекладанням доказування на відповідача, як про це помилково стверджує останній.

Також саме апелянт фактично намагається надати корпоративному спору майнового характеру, безпідставно акцентуючи увагу на земельній ділянці АДРЕСА_2 та розташованому на ній об'єкті нерухомості, право власності на які не оскаржується, не заперечується сторонами та не входить до предмета доказування у даному провадженні, а відтак не може бути предметом дослідження в межах розгляду корпоративного спору.

Окремо апелянт звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній протокол допиту ОСОБА_9 (який подано перед останнім засіданням та не прийнято до розгляду судом), однак на нього містяться посилання в мотивувальній частині рішення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення не містить посилання на протокол допиту ОСОБА_9 та відомості, викладені в ньому як на доказ. Місцевим господарським судом описано обставини подання позивачем клопотання про долучення вказаного доказу та відмову судом у долученні останнього. Наведений у судовому рішенні подальший опис пояснень ОСОБА_8 є відтворенням позиції останнього, висловленого у судових засіданнях 06.10.2025 та 20.10.2025 як представника позивача - Голови правління СТ «Світанок». Вказане не є порушенням норм процесуального права, з огляду на що відповідні доводи апелянта є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт членства позивача - ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Світанок» є доведеним та не спростованим за результатом апеляційного перегляду у законодавчо встановленому порядку. З огляду на що позивач має право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів юридичної особи, членом якої останній був на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.

За таких обставин, з урахуванням предмету та підстав позову, подальшому дослідженню підлягає правомірність виключення ОСОБА_1 з СТ «Світанок» згідно з рішенням звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023.

Висновки щодо розмежування порушень які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, у якій зазначено таке:

«Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.

Згідно з частиною п'ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі №911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі №910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі №915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі №910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі №914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі №902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі №917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з редакцією Статуту Садівничого товариства «Світанок», яка затверджена рішенням Загальних зборів членів СТ «Світанок», оформленим протоколом №1 від 19.05.2019, вирішення питання про виключення з членів Товариства віднесено Статутом до компетенції Правління з подальшим затвердженням прийнятого Правлінням рішення на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства.

Так згідно з пунктом 3.4.4 Статуту голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з підстав щодо можливості виключення його з членів, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень у місячний термін.

Пункт 3.4.4 Статуту кореспондується з іншими пунктами Статуту, а саме: відповідно до пункту 3.3.26 Статуту Товариства у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого пунктом 3.3.17 (до 31 грудня поточного року) терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови Правління в порядку, передбаченому пунктом 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту, до повноважень Правління Товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів Товариства.

Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).

Згідно з пунктом 6.2.4 Статуту Чергові Загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або Головою Правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше як за 30 днів до визначеного строку їх проведення.

З наведених положень Статуту СТ «Світанок», вбачається, що Статутом визначено алгоритм вирішення керівними органами Товариства питання про виключення з членів Товариства, порядок попередження члена Товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена Товариства про місце і дату проведення засідання Правління, загальних зборів та час, який дається члену Товариства на усунення порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій.

Так, виходячи з положень Статуту, після прострочення виконання зобов'язання зі сплати членських внесків, для виключення позивача із членів Товариства повинні були вчинені такі дії:

1. Письмове попередження головою Правління члена Товариства про необхідність сплати всіх внесків та штрафних санкцій.

2. Прийняття Правлінням Товариства рішення про виключення з членів Товариства.

3. Затвердження на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства рішення Правління Товариства про виключення з членів Товариства.

Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких доказів дотримання СТ «Світанок» вищезазначеного порядку.

Так, відсутнє підтвердження наявності надання ОСОБА_1 Головою правління СТ «Світанок» в письмовій формі припису про усунення порушень, письмового попередження ОСОБА_1 , як члена Товариства, про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів Товариства.

Посилання на відсутність у кооперативу контактних даних ОСОБА_1 не спростовують встановленого порушення, оскільки у такому випадку, відповідно до п. 3.3.19 Статуту, письмове попередження мало бути розміщене на будинку ОСОБА_1 з обов'язковою фотофіксацією такого розміщення, однак доказів такого розміщення попередження матеріали справи не містять та СТ «Світанок» суду не надані.

Також відповідачем не надано будь-яких доказів прийняття попереднього рішення відповідно до п. 6.5.6 Статуту про виключення ОСОБА_1 з членів Товариства та повідомлення ОСОБА_1 , як члена Товариства (не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, на якому буде ставиться питання про його виключення з СТ «Світанок» відповідно до п. 3.4.6. Статуту.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не підтверджено жодними доказами обставин дотримання визначеного законом та Статутом Садівничого товариства «Світанок» порядку виключення зі складу членів товариства позивача.

Доводи апелянта про відсутність відтермінування грошових зобов'язань під час воєнного стану та порушення відповідачем статуту в частині несплати членських внесків, не заперечуються позивачем, проте не входять до предмету доказування у даній справі при дослідженні порядку виключення позивача зі складу членів товариства.

Суд враховує, що забезпечення інтересів Товариства у спірних правовідносинах на отримання членських внесків мало б реалізовуватися послідовним дотриманням багатоетапної процедури повідомлення учасника про можливі наслідки несплати ним членських внесків, яка встановлена саме для стимулювання останнього до належного виконання зобов'язань, а також забезпечує дотримання принципу правової визначеності, оскільки дозволяє учаснику певним чином прогнозувати свою поведінку, покладаючись на застосування до нього найсуворішої санкції лише після проходження всіх передбачених Статутом етапів, які передують її застосуванню та після належного повідомлення останнього про таке провадження щодо нього (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №922/1900/24).

Колегія суддів завертає увагу, що апелянтом не надано жодних спростувань недотримання порядку виключення позивача зі складу членів товариства.

З огляду на що, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову та визнання недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 року в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік є законним та обґрунтованим.

Стосовно оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалюючи додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час розгляду цієї справи отримано правову допомогу від адвоката Орлова О.О. за договором про надання правничої допомоги №27/Б/Г-24 від 20.09.2024 (далі - Договір) та додатком №1 до договору про надання правничої допомоги № 27/Б/Г-24 від 20.09.2024.

За умовами п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478).

Згідно з пунктом 2.11 договору, клієнт зобов'язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) на користь адвоката за надання останнім правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору, у будь-якому випадку протягом строку, встановленого цим Договором та Додатком до нього.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь адвоката, Сторони узгоджують у Додатку №1 до цього Договору, який складається в 2-х (двох) примірниках, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною цього Договору, по одному примірнику для кожної зі Сторін.

Згідно з п. 1 додатка № 1 від 20.09.2024 до договору сторони дійшли до згоди, що за надання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478), - у суді першої інстанції (Господарський суд Харківської області) при розгляді скарг у процесі виконання судового рішення становить 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.

Тобто, умовами Договору встановлений фіксований розмір гонорару адвоката. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Тобто, встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Вказане спростовує доводи апелянта про обов'язок представника позивача забезпечити зрозумілий опис дій із прив'язкою до процесуальних епізодів, хронометраж або постатейну калькуляцію, кореляцію «платіж - дія - час».

Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 22.10.2025 до Договору адвокат надав, а клієнт прийняв таке:

1) здійснив аналіз наявної правової ситуації та наданих Клієнтом документів та вивчив судову практику з правовідносин що склалися;

2) склав, підписав та подав до суду позовну заяву;

3) склав, підписав та подав до суду заяву про усунення недоліків;

4) склав, підписав та подав до суду клопотання про витребування доказів;

5) склав, підписав та подав до суду клопотання про ознайомлення з записом судового засідання;

6) склав, підписав та подав до суду заперечення на клопотання Відповідача про забезпечення витрат на правову допомогу;

7) склав, підписав та подав до суду відповідь на відзив;

8) склав, підписав та подав до суду клопотання про залучення у якості 3 особи ОСОБА_2 ;

9) здійснював моніторинг стану розгляду судової справи клієнта засобами офіційного сайту «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень;

10) приймав участь у судових засіданнях: 30.07.2025, 12.08.2025, 27.08.2025, 10.09.2025, 06.10.2025, 20.10.2025;

11) приймав участь у судових дебатах;

12) склав, сформував заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 922/2217/25 про розподіл судових витрат клієнта на правничу допомогу адвоката та стягнення їх з відповідача.

Загальна вартість виконаних адвокатом робіт та наданих послуг у суді першої інстанції складає 35000,00 грн.

Також позивач подав до суду платіжну інструкцію № 0.0.3905866572.1 від 24.09.2024, згідно з якою він сплатив на користь адвоката 35000,00 грн

Господарський суд, надавши оцінку поданим позивачем доказам, взявши до уваги заперечення відповідача, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності (в т.ч. той факт, що дана справа розглядалася в 6 судових засіданнях з викликом представників сторін, з викликом та допитом свідків, з наданням сторонами в обґрунтування своїх вимог певного обсягу доказів, з необхідністю вирішення судом певного обсягу питань які ставилися в процесі розгляду справи, тощо), витрачений адвокатом час на надання правової допомоги (зокрема на підготовку доказів, заяв по суті спору, клопотань, прийняття участі в 6 судових засідань, тощо), керуючись принципами справедливості та верховенства права вважає що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним, та відповідно таким, що підлягає зменшенню до 30000 грн, яку суд з урахуванням наведених критеріїв вважає обґрунтованою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме з урахуванням заперечень відповідача, викладених у поясненнях щодо ухвалення додаткового рішення стосовно наступного:

- внесення до переліку робіт «здійснив аналіз наявної правової ситуації, наданих документів і вивчив судову практику» викладена без посилання на конкретні рішення судів, їх реквізити, правові висновки та хронометраж, що унеможливлює перевірку реальності витраченого часу та зв'язку цієї роботи зі спором.

- внесення до переліку робіт «складання та подання заяви про усунення недоліків» відбулося за відсутності відповідної вимоги суду й фактично є виправленням власної процесуальної помилки представника, а тому не може бути перекладене на відповідача як необхідні витрати.

- внесення до переліку робіт «моніторинг стану розгляду справи засобами офіційного сайту “Судова влада України» та ЄДРСР» має суто організаційний характер, не створює окремого юридичного результату і традиційно охоплюється загальним веденням справи, тому не є самостійною послугою для компенсації.

- внесення до переліку робіт «участі у судових дебатах» як додаткової платної дії є необґрунтованим, оскільки дебати - це стадія того самого судового засідання по суті, і їх облік окремо від «участі у засіданнях» призводить до подвійного нарахування.

З огляду на що доводи скаржника про неврахування судом того, що перелік робіт містить переважно організаційні та дублюючі позиції, що не утворюють самостійного юридично значущого результату є безпідставними.

Отже, позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом зазначених послуг у суді першої інстанції, при цьому господарським судом ураховано і заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у господарському суді.

Також апелянт стверджує про порушення судом порядку долучення до матеріалів справи Акту виконаних робіт №1 від 22.10.2025 до Договору та відповідно протиправне врахування вказаного Акту при розгляді заяви позивача про розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2025 об 11:00 год.

03.11.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Орлов О.О. направив на адресу суду клопотання (вх.№25437), в якому просив суд долучити до матеріалів справи акт виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги №27/Б/Г-24 від 20.09.2025 року.

У судовому засіданні Господарського суду Харківської області 03.11.2025 представник позивача подане клопотання підтримав та заявив усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів, а саме, акту виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги. В обґрунтування зазначених клопотань представник позивача, зокрема, зазначив, що при поданні заяви (вх.№24745 від 24.10.2025) про ухвалення додаткового рішення мала місце технічна помилка внаслідок якої копія акту виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги не була доданий до заяви, хоча на цей акт є посилання як в тексті заяви, так і в додатках до неї.

В судовому засіданні 03.11.2025 Господарський суд Харківської області відповідною ухвалою, яку занесено до протоколу судового засідання, задовольнив усне клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова О.О. про поновлення процесуального строку на подання доказів, та клопотання (вх.№25437 від 03.11.202) про залучення до матеріалів справи доказів, та відповідно поновив строк на подання доказів та залучив до матеріалів справи копію акту виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги.

В подальшому, з урахуванням ч. 5 ст. 233 ГПК України 05.11.2025 Господарський суд Харківської області оформив наведену протокольну ухвалу окремим документом з викладенням обґрунтування поновлення процесуального строку на подання доказів.

Так, суд встановив, що суд при поданні заяви позивача (вх.№24745 від 24.10.2025) про ухвалення додаткового рішення мала місце очевидна технічна помилка внаслідок якої до цієї заяви при її поданні фактично так і не було додано в якості доказу копії Акт виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги №27/Б/Г-24 від 20.09.2024 року.

За таких обставин суд вважає, що причини з яких позивач не подав в якості доказу копію Акту виконаних робіт від 22.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги №27/Б/Г-24 від 20.09.2024 року в строк передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України є поважними, а тому з метою виконання судом в межах даної справи завдання господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для подання доказів - копії Акту виконаних робіт від 22.10.2025 року за договором про надання правничої допомоги №27/Б/Г-24 від 20.09.2024 та залучити зазначений документ до матеріалів справи.

Вказаним спростовуються доводи скаржника про відсутність у справі окремого процесуального документа, яким зафіксовано поважність причин пропуску, що унеможливлює перевірку дотримання преклюзивних строків і порушує баланс процесуальних прав сторін.

Апелянт стверджує, що поновлення строку та долучення до матеріалів справи Акту порушують баланс процесуальних прав сторін і принципи змагальності та добросовісності, ускладнює відповідачу реалізацію права на ефективні заперечення. З цього приводу колегія суддів вказує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем абсолютно тотожно відтворено зміст спірного Акту виконаних робіт та зазначено, що Копія Акту виконаних робіт від 22.10.2025 року додається до цієї заяви. Натомість, як зазначено вище, з технічних причин в додатках вказаного Акту долучено не було.

Разом з цим, заперечення відповідача, подані 30.10.2025, тобто до моменту долучення до матеріалів справи Акту, містять детальний виклад непогодження із частиною наданих представником позивача послуг, які були зазначені у заяві та, як встановлено судом, і складають зміст Акту. Таким чином, відсутність копії Акту на етапі подання заяви про ухвалення додатково рішення, ніяким чином не завадило відповідачу надати свої обґрунтовані заперечення проти виконаних робіт, які (заперечення) в подальшому враховані судом при ухваленні додаткового рішення, про що зазначено вище.

Суд також зазначає, що вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що вищезазначені процесуальні дії суду першої інстанції спрямовані на дотримання завдань господарського судочинства, не призвели до будь-яких порушень прав учасників справи чи принципів господарського судочинства, про що безпідставно стверджує апелянт.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн, а доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо дослідження фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішень суду, ухвалених з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 слід залишити без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі №922/2217/25 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 у справі №922/2217/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.01.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

Попередній документ

133627314

Наступний документ

133627316

Інформація про рішення:

№ рішення:	133627315
№ справи:	922/2217/25
Дата рішення:	19.01.2026
Дата публікації:	29.01.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (15.12.2025)
Дата надходження:	13.11.2025
Предмет позову:	визнання недійсним рішення.

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

30.07.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
27.08.2025 14:40	Господарський суд Харківської області
10.09.2025 13:40	Господарський суд Харківської області
03.11.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
05.11.2025 17:00	Господарський суд Харківської області
19.01.2026 11:30	Східний апеляційний господарський суд