вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" грудня 2025 р. Справа№ 910/4084/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 16.12.2025,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (повний текст складено 11.08.2025)
у справі №910/4084/25 (суддя Є.В. Павленко)
за позовом Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича
до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,
2) Державного підприємства «Укрінвестбуд»
про внесення змін до умов договору, -
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року Фізична особа - підприємець Тохтамиш Кирило Павлович (далі, позивач або Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі, відповідач 1 або РВ ФДМУ) та Державного підприємства «Укрінвестбуд» (далі, відповідач-2 або Підприємство) про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12 листопада 2024 року №9777 шляхом тимчасового (на період існування обставин припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду) звільнення позивача з 12 листопада 2024 року від сплати орендної плати на підставі рішення суду, згідно з підпунктом «б» підпункту 3 та абзацом 9 пункту 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як орендар, позбавлений можливості використовувати майно за призначенням та приступити до виконання ремонтних робіт у зв'язку з відсутністю на об'єкті будь-яких комунальних послуг, а тому сплата оренди за об'єкт, який неможливо використовувати, становить значний фінансовий тягар для орендаря та порушує законні права, інтереси та очікування. Також у даному випадку мають місце одночасно дві обставини, передбачені умовами Договору оренди як істотні, що унеможливлюють користування майном та здійснення ремонтних робіт на об'єкті: 1) відсутність більше двох місяців на об'єкті можливості підключення до комунальних послуг через відсутність укладених договорів із постачальниками комунальних послуг; 2) відмова Балансоутримувача укласти із Орендарем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25 у позові відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що Підприємцем не доведено належними доказами існування визначених підпунктом «б» підпунктом 3 пункту 127 Порядку обставин для внесення змін до умов договору. При цьому судом враховано, що заявлена позовна вимога Підприємця містить відкладальну умову - звільнення його від сплати орендної плати до моменту усунення обставин припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду. Однак, за пунктом 6.5. договору обов'язок з укладення відповідних договорів на постачання комунальних послуг покладений саме на позивача. За таких обставин фактичне настання зазначеної відкладальної обставини буде залежати виключно від дій самого Підприємця та належного дотримання ним зазначених зобов'язань за договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 25.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Фізична особа - підприємець Тохтамиш Кирило Павлович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до такого:
- акт приймання-передачі об'єкту оренди підписувався дистанційно (за допомогою КЕП), а тому невідповідність акту фактичному стану приміщення та забезпечення його комунальними послугами не могла бути встановлена позивачем одразу, в момент підписання акту;
- судом не враховано, що за нормою пункту 6.5. Розділу ІІ Договору, що укладається на підставі та у формі, визначеній законом, проекти договорів з постачальниками комунальних послуг надаються орендарю лише в тому випадку, коли стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном. У порушення принципу змагальності відповідачами не надано доказів наявності окремих особових рахунків щодо орендованого позивачем майна. Отже, суд першої інстанції не мав підстав вважати виконаним обов'язок Балансоутримувача надати проекти договорів Орендарю, а також передчасно заявив про наявність у позивача обов'язку укласти договори з надавачами комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача;
- сам факт наявності договорів з постачальниками комунальних послуг, які Балансоутримувач начебто надав Орендарю, судом не досліджувався, оскільки такі докази відповідачем-2 на підтвердження своїх доводів до матеріалів справи не долучались, а отже відсутні підстави для висновку суду, що «Відповідач 2 надав позивачу проекти договорів…»;
- відповідач, який протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції наполягав на укладенні позивачем прямих договорів з постачальниками комунальних послуг, не запропонував позивачу укласти договір про відшкодування витрат Балансоутримувача протягом п'яти днів (та в інші терміни також), хоча така можливість і передбачена умовами укладеного сторонами Договору оренди, суперечить його подальшим діям за межами судового процесу щодо заявлених вимог матеріального характеру про відшкодування йому витрат на оплату послуг з теплопостачання та послуг з обслуговування багатоквартирного будинку;
- висновок суду першої інстанції «…про невиконання Підприємством свого обов'язку з надання спірних проектів договорів з постачальниками комунальних послуг відповідачем було заявлено виключно після отримання ним відповіді від постачальника комунальної послуги - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо відмови у підключенні електроустановок споживача до електромереж…» - не відповідає дійсності та обставинам справи, оскільки разом з позовом позивачем було подано листи від 18.12.2024 № б/н (додаток 17 до позову) про необхідність надання проектів договорів з постачальниками комунальних послуг, на який відповідачем 2 було надано відповідь листом від 27.12.2024 № 217 (додаток 18 до позову). При цьому лист ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», на який посилається суд, датований пізніше - 16.01.2025 у відповідь на лист позивача від 15.01.2025, також пізнішою датою;
- дійсно, на момент передачі майно могло відповідати наведеним у Акті приймання-передачі характеристикам, однак через відсутність прямого договору з надавачами комунальних послуг водопостачання (холодне та гаряче) не подавалася, крани були опломбовані. За наведених підстав не надавалися послуги і з водовідведення та каналізації. Електропостачання було припинене (розірвана мережа), оскільки на загальне приміщення, яке займають одночасно два орендарі був наявний лише один ввід, який за попередньо укладеним договором використовує інший орендар (ГО «КОЛОС»), а облаштування нового вводу потребувало низки погоджень (з чим Балансоутримувач в частині погодження з ОСББ «Флоренції 1/11» (ідентифікаційний код 45567829) не впорався самостійно), протягнення нової мережі та укладення нового договору, який неможливо укласти без погодження з наведеним ОСББ;
- обґрунтування судом першої інстанції оскаржуваного рішення містить посилання на правові позиції, наведені Верховним Судом у постанові від 13.10.2021 у справі №921/604/20, а також у постанові від 22.05.2019 у справі №914/1248/18. Наведені судом першої інстанції правові позиції Верховного Суду не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки не враховують викладення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в новій редакції, що набула чинності 16.06.2022, а також змін до частини 3 статті 759 Цивільного кодексу України, якими визначено, що особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»;
- відмова у звільненні від сплати орендної плати судом обґрунтована частиною 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», де орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Такий висновок суду першої інстанції є помилковим та ґрунтується на неправильному застосуванні ним норм матеріального права, оскільки спірні правовідносини виникли саме з підстав неможливості використовувати об'єкт оренди для здійснення підприємницької діяльності, а отже, і застосуванню до даних обставин підлягають інші норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та підпункту «б» підпункту 3 та абзацу 9 пункту 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 №483, в частині звільнення позивача від сплати орендної плати на підставі рішення суду;
- ні загальні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ні спеціальні - Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою КМУ від 03.06.2020 №483, не містять імперативних норм щодо необхідності Орендарем пропонувати Орендодавцю редакції змін до договору/додаткової угоди;
- ініціювання розірвання Договору оренди не відповідає інтересам позивача як підприємця. Позивач розраховував на сприяння Держави в особі Орендодавця та Балансоутримувача в досягненні мети своєї господарської діяльності. Однак, Балансоутримувачем не здійснено заходів, за наслідками яких можна було б стверджувати про неможливість виконання ним обов'язків, передбачених договором, а отже ініціювання розірвання договору на даному етапі взаємовідносин сторін договору вочевидь є передчасним, а права позивача підлягають захисту судом.
Відповідач в апеляційній скарзі повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
19.09.2025 від відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить суд у її задоволенні відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
Відповідач-1 наголошує, що господарським судом першої інстанції в повній мірі встановлено всі обставини справи, надано їм належну правову оцінку, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/4084/25 відповідає приписам чинного законодавства України, а також є таким, що прийнято в цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи. У своєму рішення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт відсутності прямих договорів з постачальниками комунальних послуг не є тотожнім передбаченій відповідним пунктом 127 Порядку обставині щодо припинення постачання таких послуг в цілому до спірного майна, оскільки не позбавляє орендаря нерухомого майна користуватися таким майном й відповідними послугами та оплачувати їх, оскільки приписи пункту 127 Порядку, якими прямо встановлена заборона на внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, передбачають виключний перелік випадків можливості звільнення орендаря від сплати орендної плати/зменшення її розміру, і таке звільнення може бути реалізоване лише за рішенням орендодавця, прийнятим у порядку пунктів 129-130 Порядку.
Також 19.09.2025 від відповідача-2 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просить суд у її задоволенні відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
У відзиві відповідач-2 зазначив, що позивачем в апеляційній скарзі не наведено обставин, що мають значення для справи, які не були з'ясовані Господарським судом міста Києва, не доведено, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та обставинам, на які посилається позивач, не наведено порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідач-2 наголошує, що виконав покладений на нього обов'язок за Договором, а саме передав Орендарю приміщення в стані, яке відповідає стану, описаному в оголошенні про проведення аукціону.
На виконання умов Договору оренди Балансоутримувач листом від 27.12.2024 №217 звернувся до Орендаря, яким повідомив, що попереднім орендарем нежитлових приміщень - ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» було укладено прямі договори на оплату комунальних послуг та відкриті окремі особові рахунки. У зв'язку з викладеним відповідач-2 разом із вказаним листом надав позивачу проекти п'яти відповідних договорів з постачальниками комунальних послуг.
Відповідач-2 звертає увагу, що для з'ясування можливості застосування до спірних правовідносин виключень, передбачених пунктом 127 Порядку, варто звернути увагу на оголошення про передачу майна в оренду Лот номер 52595 (додаток до позовної заяви №14). Так, зі змісту оголошення (копії сторінок 1, 6, 7, 8 оголошення), Розділу «Технічні характеристики, нерухомість» слідує, що об'єкт оренди приєднаний до електропостачання, водозабезпечення, каналізації, централізованого опалення та присутня вентиляція. Однак на сторінці 7 оголошення в Розділі «Інформація про наявність окремих особових рахунків на об'єкт, відритих постачальниками комунальних послуг» міститься наступна інформація: Переоформлення договорів із постачальниками комунальних послуг напряму на орендаря. Отже, оголошення про передачу майна в оренду містило інформацію про необхідність переоформлення самостійно Орендарем договорів із постачальниками комунальних послуг напряму для можливості користування такими послугами. Така сама вимога міститься і в останньому абзаці пункту 6.5. Договору оренди, згідно з якою Орендар зобов'язаний вжити заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг. Із урахуванням викладеного об'єкт оренди до укладення договору оренди був забезпечений комунальними послугами, але для можливості користування ними орендарю необхідно було укласти відповідні договори з постачальниками таких послуг. Вказана обставина не змінилась і на сьогодні, а саме орендар для можливості користування комунальними послугами має укласти відповідні договори з постачальниками таких послуг. Тобто, передбачене пунктом 127 Порядку «зменшення можливості користування майном» не відбулося та існування такого зменшення не доведено позивачем.
У відзиві відповідач-2 просить суд долучити до матеріалів справи Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна 12 листопада 2024 року, що містить підпис позивача, оскільки такий документ має істотне значення для спростування обставин, на які посилається позивач в своїй позовній заяві. Даний акт вже долучений до матеріалів справи позивачем, але в іншій формі, тобто не підписаний зі сторони позивача, що говорить про невідповідність дійсним обставинам справи долученого позивачем до матеріалів справи доказу. Отже, долучення даного доказу до матеріалів справи є важливим для всебічного розгляду даної справи на підставі належних доказів. Факт відсутності підпису позивача на поданому позивачем разом із позовною заявою Акті приймання-передачі було встановлено представником відповідача-2 при повторному ознайомленні з матеріалами справи, вже після подання відзиву на позовну заяву.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4084/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
08.09.2025 матеріали справи №910/4084/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2025.
16.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 клопотання представника Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
20.10.2025 від ДП «Укрінвестбуд» надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 750,00 грн
22.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 клопотання представника Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у зв'язку з участю судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів, з 17.11.2025 по 21.11.2025 у підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, розгляд апеляційної скарги перепризначено на 16.12.2025.
21.11.2025 від представника Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання з проханням залишити заяву відповідача-2 про розподіл судових витрат без задоволення, а в протилежному випадку - зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
За результатами проведеного 16.12.2025 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 16.12.2025 з'явилися представники позивача та відповідача-2.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, 03.12.2025 подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване великою виробничою зайнятістю представника РВ ФДМУ, а саме у кримінальному провадженні у справі №754/12638/21.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Поруч із цим, у силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Колегія суддів зазначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем-1 не надано як будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, так і доказів неможливості подальшого розгляду даної справи за відсутності представника відповідача-1, враховуючи її доказове наповнення та те, що у попередньому судовому засіданні відповідач-1 надав пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги.
При цьому, явка представника відповідача-1 у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 16.12.2025, обов'язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи.
Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
За наслідками проведення електронного аукціону № LLЕ001-UА-20240927-95963 щодо передачі в оренду майна, що належить до державної власності, позивача було визнано переможцем вказаного аукціону (копія відповідного протоколу наявна в матеріалах справи).
12 листопада 2024 року між Підприємцем, РВ ФДМУ та Підприємством було укладено тристоронній Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9777 (далі, Договір; том 1, а.с. 21-29).
Вказаний правочин підписаний кваліфікованими електронними підписами (далі - КЕП) уповноважених представників відповідачів та позивача.
У пункті 4.1. розділу І Договору сторони визначили об'єкт оренди та склад майна: група нежитлових приміщень №201, на цокольному поверсі будівлі, загальною площею 225,62 кв.м., які знаходяться за адресою: 02002, місто Київ, вулиця Флоренції, будинок 1/11.
Майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (пункт 7.1. Договору).
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі, який підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2. розділу І договору.
За змістом пункту 9.1. розділу І вказаного правочину місячна орендна плата становить 14 001,00 грн без ПДВ.
Відповідно до пунктів 3.2., 3.4. розділу ІІ Договору орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.
Згідно з абзацом 2 пункту 3.1. розділу ІІ Договору до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. цього договору.
За пунктом 9.2. розділу І Договору витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. договору.
Згідно з пунктом 6.5. розділу ІІ Договору протягом 5-ти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна; та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном. Орендар зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору; або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором. Орендар зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, що підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору. Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача. Орендар зобов'язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.
Відповідно до пункту 12.9. розділу ІІ Договору останній може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо: протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні про об'єкт оренди, або в акті приймання-передачі (підпункт 12.9.1); протягом двох місяців після підписання акта приймання-передачі орендар не матиме можливості використовувати об'єкт або приступити до виконання ремонтних робіт на об'єкті через відсутність на об'єкті можливості підключення до комунальних послуг, або відмови балансоутримувача укласти із орендарем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, або відмови постачальників відповідних комунальних послуг укласти із орендарем договори на постачання таких послуг протягом одного місяця з моменту звернення орендаря (за умови, що орендар звернувся до таких постачальників послуг не пізніше ніж протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі майна) (підпункт 12.9.2.).
За змістом пунктів 12.1. розділу І та 12.1. розділу ІІ Договору перебіг строку його дії починається в день його підписання сторонами та становить 5 років з дати набрання чинності цим договором, але не довше ніж до моменту переходу права власності на об'єкт оренди (єдиний майновий комплекс, до складу якого входить об'єкт оренди) до переможця аукціону, проведеного відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Зміни і доповнення до договору вносяться до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін, з урахуванням встановлених статтею 16 Закону та Порядком умов і обмежень, шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень у письмовій формі, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами цього договору (пункт 12.3. розділу ІІ Договору).
У матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12 листопада 2024 року, який підписаний КЕП уповноваженого представника балансоутримувача та орендаря (том 1, а.с. 30, 32).
Із даного акту вбачається, що визначене Договором майно було передано Підприємством та прийняте Підприємцем без жодних заперечень і зауважень. У цьому ж акті зазначено, що: «технічний стан нежитлових приміщень №201 - задовільний, у наявності централізоване опалення, електропостачання згідно проектного розрахунку потужністю до 10 кВт, водопостачання (холодне та гаряче) з наявними лічильниками, водовідведення, каналізація, вентиляція». Сторони в акті також зафіксували, що оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди) інформація про об'єкт оренди повністю відповідає дійсності (пункт 2.2. акта).
07 листопада 2024 року на виконання умов Договору Підприємцем було сплачено забезпечувальний депозит у розмірі 14 001,00 грн та авансовий внесок у розмірі 16 801,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних інструкцій від вказаної дати: № 0.0.3989368249.1, № 0.0.3989354938.1.
У листі від 19 листопада 2024 року №930-02-04-1264 «Про укладання договору оренди нерухомого майна» (том 1, а.с. 48), адресованому відповідачу-2 та позивачу, РВ ФДМУ констатувало факт укладення Договору з позивачем, його підписання за допомогою КЕП та зазначило, що дана інформація надається для укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна й надання комунальних послуг орендарю. РВ ФДМУ також акцентувало на необхідності виконання орендарем зобов'язань, визначених пунктом 7.1. договору щодо страхування об'єкта оренди з одночасним наданням підтверджуючих документів до РВ ФДМУ та балансоутрисувача у встановлені строки.
29 листопада 2024 року позивач звернувся із запитом (том 1, а.с. 49) до Підприємства від вказаної дати на погодження ремонтних робіт із капітального ремонту в приміщенні №201 за адресою: місто Київ, вулиця Флоренції, 1/11, а саме: знесення частини цегляних не несучих перестінків відповідно до наданої Підприємцем схеми.
Листом від 11 грудня 2024 року вих. №206 Підприємство в задоволенні вказаного запиту позивача відмовило.
18 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідачів з листом № б/н (том 1, а.с. 50-51) про надання Підприємством для подальшого підписання Підприємцем визначених пунктом 6.5. розділу ІІ Договору документів, а саме: двох примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду, та/або проектів договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.
Листом від 27 грудня 2024 року №217 (том 1, а.с. 62) Підприємство повідомило позивача про те, що попереднім користувачем спірного майна були укладені прямі договори на оплату комунальних послуг та відкриті окремі особові рахунки, у зв'язку з чим Підприємство надало позивачу: проект договору для споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з Приватним акціонерним товариством ДТЕК «Київські електромережі», проект договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», проект Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», проект типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії із Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», проект типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води із Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (вказані документи значаться в переліку доданих до листа документів), а також запропонувало позивачу вжити заходів для укладення з вказаними постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг та надати Підприємству копії таких договорів після їх укладення. У цьому ж листі Підприємство просило позивача звернутися до ОСББ «Флоренції 1/11» (ідентифікаційний код 45567829) з метою укладення договорів на оплату послуг з обслуговування багатоквартирного будинку.
Із наявної у матеріалах справи копії листа ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» від 16 січня 2025 року №4/43/ДепРМТП/1/./201039 (том 1, а.с. 54 зворот - а.с. 55) вбачається, що Підприємець звернувся до вказаного постачальника комунальних послуг із заявою від 15 січня 2025 року №Р150125358483 про приєднання до електричних мереж об'єкта - нежитлових приміщень з окремим входом за адресою: місто Київ, вулиця Флоренції, будинок 1/11, розгляд якої ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» зупинило в зв'язку з наявністю зауважень до наведених у заяві Підприємця даних та доданих до неї документів, а також запропонувало останньому згідно з пунктом 4.4.2. КСР надати: копію документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме документ на право власності на нежитлове приміщення, графічні матеріали із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об'єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше). Крім того повідомило, що у разі виконання приєднання навантаження об'єкту в складі будинку, тобто від мереж ГРЩ житлового будинку №1/11 по вулиці Флоренції, позивачу необхідно: звернутись із вірно заповненою в повному обсязі заявою про приєднання від балансоутримувача будинку на весь будинок з урахуванням приєднання навантаження об'єкту, також вірно зазначити з заяві назву та функціональне призначення об'єкту, що приєднується - «житловий будинок (зміна технічних параметрів в зв'язку з приєднанням навантаження нежитлового приміщення)»; надати документ, що визначає/підтверджує повноваження управителя будинку як такого; у разі, якщо платником за договором буде виступати власник приміщення, надати договір доручення та довіреність з відповідними датами їх складання, які визначають власника вбудованого приміщення, як представника/платника від утримувача будинку. У випадку недосягнення домовленості з балансоутримувачем житлового будинку про підключення приміщення від ГРЩ будинку, або бажання Підприємця, останньому будуть підготовлені технічні умови на приєднання спірного об'єкта від мереж Товариства з прокладанням КЛ-0,4 кВ (в землі). У цьому ж листі постачальника відповідної комунальної послуги зазначено, що з метою поновлення розгляду зазначеної заяви Підприємця останньому запропоновано усунути вищенаведені зауваження з оформлення/подання документів та подати доопрацьовані документи разом із цим листом до центру обслуговування клієнтів за місцем розташування електроустановки.
Листом від 24 січня 2025 року №б/н (том 1, а.с. 56-57) позивач звернувся до відповідачів з вимогою надати йому на підписання договори, передбачені пунктом 6.5. розділу ІІ укладеного між сторонами правочину, а також запропонував відповідачам розглянути пропозицію внесення змін у вже укладений договір щодо можливості встановлення нульової ставки орендної плати з дати передачі майна в оренду за актом приймання-передачі до повного виконання Підприємством вищезазначеної умови договору оренди, шляхом укладання відповідної додаткової угоди.
Також 19 лютого 2025 року Підприємець звернувся до РВ ФДМУ із заявою від вказаної дати № б/н (том 1, а.с. 64-65) про внесення змін до договору оренди в частині звільнення його від сплати орендної плати на період існування вищенаведених обставин з підстав, визначених підпунктом «б» підпункту 3 пункту 127 Порядку. Зокрема, у вказаній заяві позивач просив РВ ФДМУ: ухвалити рішення про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у частині звільнення позивача від сплати орендної плати на період існування обставин неможливості використовувати об'єкт оренди через незабезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду, з12 листопада 2024 року; за необхідності укласти з позивачем додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у частині звільнення позивача від сплати орендної плати на період існування наведених обставин з 12 листопада 2024 року.
Копії перелічених листів Підприємця з доказами їх направлення відповідачам наявні в матеріалах справи.
Листами від 30 січня 2025 року №930-02-06-456 (том 1, а.с. 63) та від 3 березня 2025 року №930-02-06-922 (том 1, а.с. 88) РВ ФДМУ звернулося до Підприємства з вимогою надати в 15-денний термін вичерпні пояснення з приводу порушеного орендарем питання стосовно невиконання балансоутримувачем умов договору. У цих же листах РВ ФДМУ повідомило Підприємця про наявну в нього заборгованість перед Державним бюджетом України, яка станом на 28 лютого 2025 року складала 28 270,45 грн, з яких: 27 833,56 грн - основна заборгованість по сплаті орендної плати, 436,89 грн - пеня.
Судом також встановлено, що на час звернення позивача до суду за даним позовом рішень про внесення змін до укладеного між сторонами договору Відділенням прийнято не було.
Листами від 21 лютого 2025 року №27 (том 1, а.с. 70) та від 13 березня 2025 року №44 (том 1, а.с. 74) Підприємство повідомило позивача про те, що останньому вже направлялись відповідні проекти договорів з метою їх укладення з відповідними постачальниками. При цьому балансоутримувач просив Підприємця звернутись до ОСББ «Флоренції 1/11» з метою укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, копію якого після укладення необхідно надати Підприємству. Крім того, враховуючи відповідь ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» від 16 січня 2025 року № 4/43/ДепРМТП/1/./201039, у якій зазначені зауваження щодо наведених у відповідній заяві даних та шляхи їх усунення, а також лист орендаря від 28 січня 2025 року щодо бажаної потужності електропостачання для здійснення господарської діяльності - не менше 15 000 Вт/год, Підприємство направило до ОСББ «Флоренції 1/11» відповідне письмове звернення з метою отримання погодження зазначеної потужності від ГРЩ будинку та частини спірного нежитлового приміщення. Також Підприємство повідомило позивача про те, що при отриманні відповіді від ОСББ зазначений відповідач планує самостійно або за участі Підприємця звернутись до ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» з метою забезпечення потужності електропостачання на частину нежитлового приміщення у бажаних позивачем об'ємах та відкриття особового рахунку, а також вирішення питання необхідності встановлення окремого лічильника обліку споживання електроенергії з врахуванням необхідних потужностей.
Вказані обставини також зазначені й у листі Підприємства до РВ ФДМУ від 21 лютого 2025 року №28 (том 1, а.с. 77-78). У цьому ж листі балансоутримувач повідомив орендодавця про те, що Підприємець звертався з відповідною заявою лише до одного постачальника комунальних послуг, а також про те, що орендар належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договором у частині повного та своєчасного внесення орендної плати.
Листом від 28 березня 2025 року №930-02-06-1493 (том 1, а.с. 89) РВ ФДМУ звернулося до позивача з вимогою оплатити у 10-ти денний термін з дня отримання цього листа заборгованість з орендних платежів та пеню у загальному розмірі 39 619,58 грн.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач стверджує, що він, як орендар, позбавлений можливості використовувати майно за призначенням та приступити до виконання ремонтних робіт у зв'язку з відсутністю на об'єкті будь-яких комунальних послуг. Зазначене, враховуючи положення статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», підпункту «б» пункту 3 та абзацу 9 пункту 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483, є підставою для внесення змін до укладеного між сторонами 12 листопада 2024 року договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9777, шляхом тимчасового (на період існування обставин припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду) звільнення позивача з 12 листопада 2024 року від сплати орендної плати на підставі рішення суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає залишенню без змін із таких підстав.
Спір між сторонами виник щодо наявності/відсутності правових підстав для внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12 листопада 2024 року №9777, шляхом тимчасового (на період існування обставин припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду) звільнення позивача з 12 листопада 2024 року від сплати орендної плати на підставі рішення суду.
Позивач при цьому в обґрунтування наявності правових підстав для внесення змін до Договору посилається на положення частин 4, 5 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та підпункту «б» підпункту 3 та абзац 9 пункту 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483 (далі, Порядок №483).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (чинного на момент укладення Договору) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Як вірно встановлено судом першої інстанції, орендоване Підприємцем майно перебуває в державній власності.
У свою чергу, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).
Пунктами 4, 5 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що особливості визначення умов передачі майна в оренду, в тому числі пам'яток архітектури та містобудування, укладення договорів оренди встановлюються Порядком передачі майна в оренду та представницькими органами місцевого самоврядування щодо комунального майна. Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо: зміни площі орендованого приміщення; зміни графіка використання приміщення, яке перебуває у погодинній оренді; зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною 3 статті 9 цього Закону; зміни цільового призначення, за яким орендар повинен використовувати об'єкт оренди, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням; інших змін. Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач. Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі, Порядок №483).
Відповідно до пункту 127 Порядку не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім: 1) випадків, передбачених пунктами 123, 124 і абзацом 3 пункту 191 цього Порядку; 2) внесення до Методики розрахунку орендної плати змін щодо зменшення ставок оренди за договором, який був укладений без проведення аукціону або конкурсу; 3) випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі: а) істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди; б) припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем; в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об'єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об'єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров'ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об'єкта оренди; г) вилучення майна (його частини) відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах а-г підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Також, пунктами 129-130 Порядку №483 передбачений алгоритм внесення змін до договору оренди, яким передбачено, що для внесення змін до договору оренди, орендар звертається до орендодавця із заявою, де зазначаються положення договору, які він пропонує змінити, та пояснення необхідності внесення таких змін. Орендодавець протягом десяти робочих днів з моменту отримання заяви орендаря про зміни до договору оренди: приймає рішення про задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви у випадках, передбачених цим пунктом Порядку; надсилає заяву для погодження уповноваженому органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, відповідно до вимог законодавства, статуту або положення балансоутримувача. Орендодавець протягом п'яти робочих днів з дати отримання погодження уповноваженого органу управління на внесення змін до договору оренди приймає рішення про задоволення заяви орендаря. Орендодавець протягом п'яти робочих днів з дати прийняття рішення про задоволення заяви орендаря готує проект додаткової угоди до договору оренди. Орендодавець надсилає орендарю і балансоутримувачу лист про відмову у внесенні змін до договору оренди, що обов'язково містить обґрунтування та підстави прийнятого рішення, якщо: орендодавець в межах своєї компетенції прийняв мотивоване рішення про відмову в задоволенні заяви орендаря про внесення змін до договору оренди; уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, прийняв рішення про відмову у внесенні змін до договору оренди.
У даній справі Підприємцем заявлена вимога про внесення змін до істотної умови договору оренди майна, що перебуває у державній власності, шляхом тимчасового його звільнення від орендної плати з 12 листопада 2024 року у зв'язку з наявністю обставин, визначених підпунктом «б» підпункту 3 та абзацом 9 пункту 127 Порядку №483.
Разом із цим, як вірно наголосив суд першої інстанції, з наявної в матеріалах справи копії заяви Підприємця про внесення змін до спірного договору оренди вбачається, що остання, у порушення пункту 129 Порядку, не містила усіх передбачених вказаною нормою законодавства вимог до такої заяви, зокрема, не містила посилання на конкретні умови (пункти) Договору, які пропонуються до зміни. Фактично вказана заява Підприємця містила вимогу про звільнення останнього від сплати орендної плати без запропонованої редакції змін до договору/додаткової угоди, яка повинна в силу приписів законодавства надаватися орендодавцю для прийняття ним відповідного рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України, ні Закон України «Про оренду державного та комунального майна» не містять імперативних норм щодо необхідності орендарем пропонувати орендодавцю редакції змін до договору/додаткової угоди судом до уваги не приймаються, оскільки умовами пункту 129 Порядку №483 чітко визначено, що для внесення змін до договору оренди орендар звертається до орендодавця із заявою, де мають бути зазначені положення договору, які він пропонує змінити, тобто орендар має конкретно запропонувати, які пункти підлягають зміні й у чому мають полягати ці зміни.
Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
За загальним правилом відповідна пропозиція й має містити конкретну редакцію запропонованих стороною змін.
При цьому, відповідно до пункту 12.3. Договору зміни і доповнення до договору вносяться до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін з урахуванням встановлених статтею 16 Закону та Порядком умов та обмежень шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень у письмовій формі, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами цього договору.
Тобто, зміни до Договору вносяться саме шляхом укладення відповідних договорів (додаткових угод), а не лише шляхом подання позивачем оферти та її акцепту у формі рішення орендодавця.
Отже, висновки суду першої інстанції про невідповідність заяви Підприємця про внесення змін до спірного договору оренди вимогам пункту 129 Порядку є правильними.
При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, ненадання уповноваженим органом протягом терміну, встановленого пунктом 130 Порядку, рішення про погодження або відмову у погодженні внесення змін до договору оренди, не передбачають автоматичного погодження відповідним органом таких змін, оскільки ні положеннями чинного законодавства, ні умовами договору оренди державного/комунального майна, можливість застосування принципу «мовчазної згоди» до спірних правовідносин не передбачена.
Водночас, оцінюючи наведені позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі підстави для внесення змін до Договору (неможливість використання спірного об'єкта оренди через невиконання відповідачем-2 умов пункту 6.5. Договору, відсутність на об'єкті будь-яких комунальних послуг), колегія суддів встановила таке.
Підпунктом «б» підпункту 3 пункту 127 Порядку №483 чітко визначено, що підставою для зменшення/звільнення від сплати орендної плати є припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем.
Отже, звільнення орендаря від сплати орендної плати на підставі вищевказаного пункту можливе за наявності одночасного існування двох умов: 1) припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду; 2) неможливість використання об'єкта оренди орендарем.
Однак, у матеріалах справи відсутні належні докази неможливості використання спірного об'єкта оренди Підприємцем, оскільки за пунктом 7.1. розділу І договору оренди спірне майно може використовуватися орендарем за будь-яким цільовим призначенням.
При цьому факт відсутності прямих договорів з постачальниками комунальних послуг не є тотожнім передбаченій відповідним пунктом 127 Порядку обставині щодо припинення постачання таких послуг у цілому до спірного майна, оскільки не позбавляє орендаря нерухомого майна користуватися таким майном й відповідними послугами та оплачувати їх.
Зокрема, обов'язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору в сфері комунальних послуг випливає з прямих приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до статі 9 якого споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховним Судом в складі Касаційного господарського суду від 15 червня 2022 року в справі № 911/27/21.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна. Підписання актів приймання-передачі здійснюється відповідно до Порядку передачі майна в оренду.
Судом установлено, що Підприємець без жодних заперечень і зауважень підписав акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 12 листопада 2024 року до Договору, в якому зафіксовано, що спірне нерухоме майно забезпечене електропостачанням згідно проектного розрахунку потужністю до 10 кВТ, централізованим опаленням, водопостачанням (холодним та гарячим) з наявними лічильниками, водовідведенням, каналізацією, вентиляцією.
У пункті 2.2. акту позивач підтвердив, що повністю відповідає дійсності інформація про об'єкт оренди, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомлення/інформації про об'єкт оренди); розкрита на сайті ФДМУ у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна. Щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні.
Сам факт підписання даного акту КЕП, а не власноручно, не спростовує тієї обставини, що позивач погодився із визначеними в акті характеристиками об'єкту оренди.
При цьому відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Суд при цьому не надає оцінку копії акту приймання-передачі (з фізичним підписом позивача), долученому відповідачем-2 до відзиву на апеляційну скаргу, оскільки відповідач-2 не довів суду апеляційної інстанції у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України поважних причин неможливості подання такого документу до суду першої інстанції в установлені процесуальній строки.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 судом було відмовлено відповідачу-2 у долученні вказаного акту до матеріалів справи з огляду на пропуск процесуального строку на його подання.
Колегія суддів зазначає, що позивач до укладення Договору та підписання акту не був позбавлений можливості перевірити стан приміщення, що передавалося в оренду, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Зокрема, в оголошенні про передачу майна в оренду Лот номер 52595 було зазначено, що потенційні орендарі можуть здійснити огляд потенційного об'єкта оренди в робочий час, звернувшись до представника балансоутримувача (том 1, а.с. 37 зворот).
Також, як вбачається з матеріалів справи, у період з 12 листопада 2024 року (з моменту передачі позивачу спірного нерухомого в оренду) по 18 грудня 2024 року Підприємець не повідомляв відповідачів про існування обставин, визначених підпунктом «б» підпунктом 3 пункту 127 Порядку.
Натомість, 29 листопада 2024 року позивач звернувся із запитом № б/н до балансоутримувача щодо погодження ремонтних робіт з капітального ремонту в орендованому ним приміщенні шляхом здійснення знесення частини цегляних не несучих перестінків.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту Розділу «Технічні характеристики, нерухомість» оголошення про передачу майна в оренду (Лот номер 52595) слідує, що об'єкт оренди приєднаний до електропостачання, водозабезпечення, каналізації, централізованого опалення та присутня вентиляція.
Водночас, на сторінці 7 оголошення в Розділі «Інформація про наявність окремих особових рахунків на об'єкт, відритих постачальниками комунальних послуг» міститься наступна інформація: Переоформлення договорів із постачальниками комунальних послуг напряму на орендаря.
Отже, оголошення про передачу майна в оренду містило інформацію про необхідність переоформлення самостійно орендарем договорів із постачальниками комунальних послуг напряму для можливості користування такими послугами.
Така сама вимога міститься і в останньому абзаці пункту 6.5. Договору оренди.
Так, згідно з пунктом 6.5. розділу ІІ Договору, на невиконання якого відповідачем-2 посилається скаржник, протягом 5-ти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна; та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном. Орендар зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору; або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором. Орендар зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, що підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору. Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача. Орендар зобов'язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.
Із урахуванням викладеного, об'єкт оренди до укладення Договору оренди був забезпечений комунальними послугами (що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами), але для можливості користування ними орендарю необхідно було укласти відповідні договори з постачальниками таких послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача.
Скаржник посилається на порушення балансоутримувачем вимог вказаного пункту в частині ненадання останнім позивачу проектів відповідних договорів.
Однак, дане твердження спростовується наявними в матеріалах справи копіями листів Підприємства: від 27 грудня 2024 року вих. №217 (за яким було направлено на адресу орендаря проекти відповідних договорів і факт отримання вказаного листа позивачем не заперечувався, а також був долучений самим позивачем до його позову), від 13 березня 2025 року №44 (відповідь Підприємства на лист РВ ФДМУ від 3 березня 2025 року №930-02-06-922).
При цьому відповідачем-2 у відповідності до пункту 6.5. Договору надані проекти договорів саме із постачальниками комунальних послуг, оскільки, як вказано у листі від 27.12.2024 №217 на адресу позивача, попереднім користувачем державного нерухомого майна - групи нежитлових приміщень №201 на цокольному поверсі будівлі, загальною площею 225,62 кв.м. за адресою: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11, згідно Договору оренди було Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» Агропромислового комплексу України (наразі Громадська організація «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» і даним попереднім орендарем було укладено прямі договори на оплату комунальних послуг та відкриті окремі особові рахунки.
У свою чергу факт того, що відповідні проекти договорів фактично є типовими договорами приєднання, розміщені на відповідних веб-ресурсах постачальників комунальних послуг, про що зазначав позивач у своєму позові та в апеляційній скарзі, жодним чином не нівелює факту їх надання Підприємством. Водночас, пунктом 6.5. укладеного між сторонами Договору не встановлено жодних вимог до змісту проектів договорів, які мали бути надані балансоутримувачем позивачу.
Судом першої інстанції при ухваленні рішення зазначено, що про невиконання Підприємством свого обов'язку з надання спірних проектів договорів з постачальниками комунальних послуг відповідачем було заявлено виключно після отримання ним відповіді від постачальника комунальної послуги - ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» щодо відмови у підключенні електроустановок споживача до електромереж.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що така обставина не відповідає дійсності, оскільки ще листом від 18.12.2024 б/н позивач звертався до відповідача-2 з проханням надати проекти договорів.
Колегія суддів враховує, що позивач дійсно листом від 18.12.2024 б/н просив відповідача-2 надати йому для підписання проекти договорів із постачальниками комунальних послуг.
Водночас, зазначені висновки суду першої інстанції, які спростовує скаржник, зроблені у контексті незгоди саме із наданими позивачу типовими формами договорів. Так, лише листом від 24.01.2025 позивач висловив незгоду із формою наданих йому проектів договорів й такі висновки суду не суперечать матеріалам справи.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у своєму листі від 28 січня 2025 року №б/н (том 1, а.с. 86 зворот), адресованому відповідачу-2, Підприємець зазначав не про сам факт відсутності електропостачання у приміщенні, а про бажану потужність для здійснення ним господарської діяльності - не менше ніж 15 000 Вт/год.
При цьому суд враховує, що за результатами звернення Підприємця з відповідною заявою до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо приєднання до електромереж, розгляд цієї заяви було зупинено (лист ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 16.01.2025 №4/43/ДепРМТП/1/ /201039; том 1, а.с. 57 зворот) у зв'язку з наявністю зауважень вказаного постачальника комунальних послуг до поданих позивачем документів (відсутність копії документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом нерухомого майна, графічних матеріалів із зазначенням місця розташування об'єктів замовника, земельної ділянки та прогнозованої точки приєднання).
У названому листі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» також повідомило, що у разі виконання приєднання навантаження об'єкту в складі будинку, тобто від мереж ГРЩ житлового будинку №1/11 по вул. Флоренції, необхідно:
- звернутись із вірно заповненою у повному обсязі заявою про приєднання від балансоутримувача будинку на весь будинок із урахуванням приєднання навантаження об'єкту, також вірно зазначити в заяві пп. 15, 17 назву та функціональне призначення об'єкту, що приєднується - «житловий будинок (зміна технічних параметрів в зв'язку з приєднанням навантаження нежитлового приміщення)»;
- надати документ, що визначає/підтверджує повноваження управителя будинку як такого;
- в разі, якщо платником за Договором буде виступати власник приміщення, надати Договір доручення та довіреність з відповідними датами їх складання, які визначають власника вбудованого приміщення як представника/платника від утримувача будинку.
У випадку недосягнення домовленості з балансоутримувачем житлового буднику про підключення приміщення від ГРЩ будинку або за наявності бажання Підприємця, будуть підготовлені технічні умови на приєднання даного об'єкту від мереж Товариства з прокладанням КЛ-0,4 кВ (в землі).
ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зазначило, що з метою поновлення розгляду заяви про приєднання заявнику (позивачу) слід усунути наведені зауваження з оформлення/подання документів.
Однак, жодних доказів на підтвердження того, що Підприємець усунув виявлені недоліки з метою виконання положень пункту 6.5. договору та підключення до відповідних електромереж з бажаною потужністю, у матеріалах справи не міститься.
Також відсутні докази звернення орендаря до інших постачальників комунальних послуг з приводу укладення відповідних договорів протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від балансоутримувача, як це передбачено умовами пункту 6.5. Договору.
Отже, колегія суддів не установила у діях відповідача-2 порушень умов пункту 6.5. Договору, що могли б призвести до неможливості користування позивачем взяти в оренду приміщенням.
Разом із цим, як вірно наголосив суд першої інстанції, викладені в позові Підприємця обставини щодо неукладання відповідних договорів з постачальниками комунальних послуг, а також відмови Підприємства укласти з орендарем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, є виключно підставами для дострокового припинення спірного договору оренди на підставі пункту 12.9.1 цього правочину. Проте Підприємець, незважаючи на наявність на його думку зазначених обставин, питання про припинення договору оренди не ініціював, а продовжує користуватися спірним орендованим нерухомим майном без внесення орендної плати в установленому порядку та розмірі.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Підприємцем не доведено належними доказами існування визначених підпунктом «б» підпункту 3 пункту 127 Порядку обставин для внесення змін до Договору.
Водночас, як вірно наголосив місцевий господарський суд, заявлена позовна вимога Підприємця містить відкладальну умову - звільнення його від сплати орендної плати до моменту усунення обставин припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та оголошення про передачу майна в оренду. Однак, згідно з пунктом 6.5. Договору обов'язок з укладення відповідних договорів на постачання комунальних послуг покладений саме на позивача. За таких обставин фактичне настання зазначеної відкладальної обставини буде залежати виключно від дій самого Підприємця та належного дотримання ним зазначених зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для звільнення його від сплати орендної плати, не можуть свідчити про відсутність у нього можливості користування орендованим майном.
Позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Доводи апеляційної скарги позивача стосовно безпідставності посилання суду першої інстанції на правові позиції, наведені Верховним Судом у постанові від 13.10.2021 у справі №921/604/20, а також у постанові від 22.05.2019 у справі №914/1248/18, оскільки такі позиції не враховують викладення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в новій редакції, що набула чинності 16.06.2022, а також змін до частини 3 статті 759 Цивільного кодексу України, якими визначено, що особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», судом до уваги не приймаються, оскільки такі посилання зроблені виключно у контексті наведення загальних норм Цивільного та Господарського кодексів України щодо зміни та розірвання договорів, звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (стаття 762 Цивільного кодексу України), у той час як при вирішенні спору судом безпосередньо застосовано положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку №483, які регулюють спірні правовідносини.
Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про відмову в задоволенні позову.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 17.07.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/4084/25 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу - підприємця Тохтамиша Кирила Павловича.
Матеріали справи №910/4084/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2026 після виходу членів колегії суддів з відпусток.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко