вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" січня 2026 р. Справа № 925/928/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду
у справі № 925/928/25 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва"
до Приватного підприємства "Агротрейд Групп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" (далі - позивач; ТОВ "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва"; Товариство; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (надалі - відповідач; ПП «Агротрейд Групп»), у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 626 817,75 грн, з якої: 500 000,00 грн - основний борг, 32 324,60 грн - інфляційне збільшення, 85 986,30 грн - штрафні санкції та 8 506,85 - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.08.2025 відкрито провадження у справі № 925/928/25.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2025 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (у подальшому - третя особа; ОСОБА_1 ).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 позовну заяву ТОВ "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" до ПП "Агротрейд Групп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення 626 817,75 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
За висновками місцевого господарського суду, оскільки позивач (його представник) не з'явився у судове засідання без поважних причин та не надав витребувані судом докази, позов слід залишити без розгляду, зважаючи, що ненадання позивачем витребуваних судом доказів та неявка у судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору по суті.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду. Справу передати для продовження розгляду до Господарського суду Черкаської області.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що позивачем було подано клопотання про розгляд підготовчого засідання без участі представника Товариства та про призначення справи до судового розгляду по суті. Так, на думку скаржника, положення статей 202, 226 ГПК України не передбачають обов'язок позивача при призначенні кожного окремого судового засідання у справі повідомляти про розгляд справи за його відсутності. Тому, оскільки позивач належним чином повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, то це виключало можливість застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Також позивач вказує, що у судовому засіданні 28.10.2025 суд першої інстанції визнав причини неприбуття позивача (його представника) у судове засідання неповажними та відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Втім ТОВ «Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва» не погоджується з такими висновками суду, оскільки подання клопотання про відкладення справи було обумовлено відсутністю можливості надати оригінал доказу (договору позики від 23.11.2024) у судове засідання, яке відбулося 28.10.2025. Так, відповідно до протокольної ухвали від 23.09.2025 суд зобов'язав позивача надати до суду оригінал договору позики від 23.11.2024. Апелянт звертає увагу, що місцезнаходженням позивача є м. Київ (проспект Голосіївський, будинок 120, 1), тоді, як розгляд справи здійснюється Господарським судом Черкаської області, який знаходиться у місті Черкаси. Оскільки, позивач був позбавлений можливості забезпечити фізичну участь представника у Господарському суді Черкаської області при розгляді цієї справи 28.10.2025, а також з огляду на зайнятість представника іншим видом діяльності, позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи для належного виконання вимог суду.
Апелянт акцентував й на тому, що позивачем надано в повному обсязі усі докази, які необхідні для вирішення спору у справі № 925/928/25 щодо стягнення заборгованості за договором позики від 23.11.2024, зокрема копію договору позики від 23.11.2024, а також виписки на підтвердження переказу грошових коштів відповідачу. Відтак, оскільки позивачем було надано докази, які необхідні для вирішення спору щодо стягнення заборгованості, а судом першої інстанції не обґрунтовано належним чином неможливість розгляду спору на підставі наданих доказів, на думку позивача відсутні правові підстави для повернення позову на підставі ч. 4 ст. 226 ГПК України через ненадання витребуваних документів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025, апеляційна скарга в справі № 925/928/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 925/928/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 925/928/25 призначено на 14.01.2026.
Представник апелянта в судовому засіданні 14.01.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду, а справу передати для продовження розгляду до Господарського суду Черкаської області.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 18.12.2025 про доставку електронного документа в електронний кабінет останнього.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність від відповідача обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього, якого належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Судовою колегією також зазначається, що відзивів на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.08.2025 відкрито провадження у справі № 925/928/25, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.08.2025.
Представник позивача 27.08.2025 надіслав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі, а також просив суд закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2025, з урахуванням ухвали від 04.09.2025, відкладено підготовче судове засідання на 23.09.2025.
Протокольною ухвалою від 23.09.2025 Господарський суд Черкаської області (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130456310) зобов'язав позивача надати суду оригінал договору позики від 23.11.2024 та відклав підготовче засідання у справі до 15.10.2025.
Від представника позивача 15.10.2025 на електронну пошту суду надійшло клопотання про надання додаткового строку на виконання вимог ухвали про надання оригіналу доказу та відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 28.10.2025.
Разом з цим, 28.10.2025 представник позивача надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у якому просив суд відкласти судове засідання, яке призначено на 28.10.2025, оскільки він, як представник позивача не може взяти участь у судовому засіданні, у зв'язку із зайнятістю за іншим видом діяльності. При цьому, представник Товариства акцентував на неможливості забезпечення явки іншого представника безпосередньо до суду для надання оригіналу витребуваного доказу.
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 позовну заяву ТОВ "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" до ПП "Агротрейд Групп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення 626 817,75 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
З огляду на вказані фактичні обставини справи, судова колегія звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Приписами ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В той же час, в силу п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже, при першій неявці в судове засідання учасника справи суд відкладає розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку. У разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Водночас, виключно у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Дані положення корелюються з приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині неявки у судове засідання позивача (його представника) або не повідомлення про причини такої неявки.
Поряд із цим, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Колегія суддів у цьому контексті звертає увагу на наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Водночас це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 196 ГПК України).
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізоване.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Дії суду у разі неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання має одночасно наявність таких обставин:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21 зазначено, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) про розгляд справи без участі представника позивача або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Положення статей 202, 226 ГПК України не передбачають обов'язок позивача при призначенні кожного окремого судового засідання у справі повідомляти про розгляд справи за його відсутності (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 290/1046/15-ц). Позивач належним чином повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, що виключило можливість застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 904/1278/24.
На це, як вважає колегія суддів, слушно звернув увагу й апелянт.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Судова колегія враховує, що під час підготовчого провадження позивач просив суд 1-ої інстанції здійснювати розгляд справи за відсутності представника Товариства та призначити справу до судового розгляду по суті. Крім того, проінформував суд першої інстанції про неможливість забезпечення 28.10.2025 явки іншого представника безпосередньо до суду для надання оригіналу витребуваного доказу.
Отже, враховуючи процесуальні обставини, які склалися в межах цієї справи, зважаючи на те, що явку учасників судового процесу, з часу відкриття провадження у справі, ухвалами суду не було визнано обов'язковою, з урахуванням: а) повідомлення суду 1-ої інстанції про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника Товариства; б) повідомлення суду про причин неявки в судове засідання 28.10.2025, на переконання колегії суддів, відсутні підстави вважати наявними обставини для залишення позову без розгляду у зв'язку з нез'явленням представника позивача в судове засідання 28.10.2025.
Також судовою колегією зазначається, що за ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, зважаючи, що суд не обмежений в праві розглянути справу за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, колегія суддів висновується, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів, окрім загальних посилань на необхідність надання лише для огляду оригіналу договору позики від 23.11.2024, конкретних мотивів неможливості розгляду цієї справи за наявними в ній доказами, доданих сторонами/учасниками справи до заяв по суті справи. Крім цього не зазначено, з яких причин нез'явлення представника позивача перешкоджає/унеможливлює вирішенню спору, враховуючи при цьому можливість надання оцінки наявним у справі доказам з урахуванням правил, визначених ст. 86 ГПК України.
В наведеному судова колегія приймає до уваги й те, що позивач в клопотанні про відкладення від 27.10.2025 повідомив про неможливість подання витребуваного судом оригіналу договору позики від 23.11.2024 у судовому засіданні 28.10.2025 іншим представником, що спростовує висновки суду попередньої інстанції про ненадання позивачем пояснень щодо можливості чи неможливості надання витребуваних судом певних доказів.
За наведеного, висновки місцевого господарського суду про залишення, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, без розгляду позову ТОВ "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" до ПП "Агротрейд Групп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення 626 817,75 грн, на переконання колегії суддів, є передчасними.
З огляду на викладене, за висновками суду апеляційної інстанції, наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими.
В свою чергу, колегією суддів критично оцінюються усні заперечення третьої особи, надані 14.01.2026 у судовому засіданні.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Відповідно, ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду в справі № 925/928/25 підлягає скасуванню з подальшою передачею цієї справи для продовження розгляду до Господарського суду Черкаської області.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим господарським судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 226, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, 280, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр сприяння розвитку підприємництва" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 про залишення позову без розгляду в справі № 925/928/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2025 у справі № 925/928/25 про залишення позову без розгляду - скасувати.
3. Справу № 925/928/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Черкаської області.
4. Матеріали справи № 925/928/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.01.2026.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков