79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" січня 2026 р. Справа №914/2057/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Левченко І.В.
від відповідача - Котовщиков Р.А.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» від 01.12.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/3535/25 від 02.12.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 (суддя Горецька З.В.)
у справі № 914/2057/25
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель»
до відповідача ПП “НВПП “Спаринг-Віст Центр»
про стягнення пені
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель", позивач) до Приватного підприємства “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр» (далі - ПП “НВПП “Спаринг-Віст Центр», відповідач) про стягнення 2 400 237,00 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за державним контрактом №26/1-580-VDK-24 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 21.10.2024 щодо поставки 3 600 одиниць товару у визначений таким Контрактом строк.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/2057/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП “Спаринг-Віст Центр“ на користь ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель“ пеню у розмірі 600 059,25 грн та 28 802,84 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено порушення відповідачем свого зобов'язання щодо поставки 3 600 одиниць товару у визначений Контрактом строк, а тому позивачем на підставі п.7.2. Контракту правомірно нараховано пеню в сумі 2 400 237,00 грн.
Разом з тим, на підставі ст. 551 ЦК України, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, а також повне виконання відповідачем зобов'язань за Контрактом, відсутність заперечень позивача щодо кількості та якості поставленого за Контрактом товару, причини прострочення поставки товару, фінансовий стан відповідача та особливе значення його діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження того, що прострочення поставки спричинило позивачу збитки, з метою недопущення набуття неустойкою ознак каральної санкції, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої пені на 75 % ( до 600 059,25 грн).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель“ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі № 914/2057/25 у частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив заявлений до стягнення розмір пені, оскільки: такий не є надмірним,
а покликаний лише стимулювати боржника до належної поведінки та запобігати порушенню зобов'язань в майбутньому; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; порушення строків виконання Контракту впливає на ефективність обороноздатності країни; відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності виключних обставин для зменшення неустойки; зменшення пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
ПП “НВПП Спаринг-Віст Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/2057/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції у даній справі про наявність підстав для зменшення пені, оскільки: Контракт виконаний у повному обсязі, а прострочення поставки було незначним; ПП «НВПП «Спаринг-Віст Центр» виконує важливі замовлення оборонного характеру задля відбиття збройної агресії проти України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно промислового комплексу; з метою закупівлі сировини та необхідних деталей для виробництва товарів оборонного призначення відповідач змушений брати в кредит значні суми коштів, докази чого наявні в матеріалах справи; затримкою поставки товару не завдано збитків ні позивачу, ні іншим особам; прострочення виконання зобов'язань за Контрактом зумовлене затримкою постачання контрагентом відповідача гексахлоретану, який необхідний для виробництва товару, про що відповідач завчасно повідомив позивача; нарахування надмірних штрафних санкцій може завдати збитків не лише відповідачу, а й призвести до зриву важливих оборонних замовлень.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 справу №914/2057/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП МОУ ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель“ на рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/2057/25 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2026.
У судовому засіданні 20.01.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
21.10.2024 між ДП МОУ “Агенція оборонних закупівель» (далі -Замовник) та ПП “НВПП “Спаринг-Віст Центр» (далі - Виконавець) було укладено державний контракт № 26/1-580-VDK-24 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі -Контракт).
Відповідно до пункту 1.1. Контракту Виконавець зобов'язується виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари оборонного призначення (далі - Товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в Специфікації товарів оборонного призначення (Додаток 1 до Контракту) (далі - Специфікація) для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов'язується прийняти через 4762 військове представництво Міністерства оборони України (далі - Представництво Замовника) та оплатити Товар в строки та на умовах, визначених цим Контрактом.
Загальна вартість (ціна) Товару за цим Контрактом становить 553 050 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 92 175 000,00 грн (п. 2.2 Контракту).
Розрахунки за цим Контрактом проводяться шляхом оплати Замовником поставленого Товару протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після надання Виконавцем Замовнику належним чином оформленого рахунку на оплату, до якого додаються підписаний Сторонами Акт приймання-передачі (партії) Товару за Контрактом, видаткова накладна, паспорт Товару (партії Товару) з обов'язковим зазначенням дати виготовлення Товару та документів, зазначених у пункті 2.7. Контракту (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунок Замовника) (п. 2.6. Контракту).
Відповідно до п. 3.2 Контракту товар поставляється Виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів “Інкотермс» у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено Замовником Виконавцю не менше ніж за 3 (три) робочих дні до планової дати поставки. Товар може поставлятися партіями (частинами партій). Розмір кожної партії (частини партії) Виконавець погоджує завчасно із Замовником до початку відвантаження.
Датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо поставки Товару є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом (п. 3.4. Контракту).
У п. 4.1. Контракту Сторони домовились, що Виконавець зобов'язаний поставити Товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.
У Додатку № 1 до Контракту - Специфікації товарів оборонного призначення Сторони визначили строки поставки Товару: 1 партія в кількості 1 000 шт. - до 20.12.2024; 2 партія в кількості 2 500 шт. - до 30.01.2025; 3 партія в кількості 2 500 шт. - до 28.02.2025; 4 партія в кількості 2 500 шт. - до 30.03.2025; 5 партія в кількості 2 500 шт. - до 30.04.2025; 6 партія в кількості 2 500 шт. - до 30.05.2025; 7 партія в кількості 1 500 шт. - до 30.06.2025.
Відповідно до актів приймання-передачі товару за Контрактом Товар поставлено Виконавцем: 03.12.2024 - 100 шт. з першої партії Товару (в межах строку); 10.12.2024 - 600 шт. з першої партії Товару (в межах строку); 12.12.2024 - 300 шт. з першої партії Товару (в межах стоку); 29.01.2025 - 1000 шт. з другої партії Товару (в межах строку); 17.02.2025 - 600 шт. з другої партії Товару (з пропуском строку); 21.02.2025 - 600 шт. з другої партії Товару (з пропуском строку); 28.02.2025 - 300 шт. з другої партії Товару (з пропуском строку) та 400 шт. з третьої партії Товару (в межах строку); 14.03.2025 - 1000 шт. з третьої партії Товару (з пропуском строку); 20.03.2025 - 1100 шт. з третьої партії Товару (з пропуском строку); 27.03.2025 - 900 шт. з четвертої партії Товару (в межах строку); 31.03.2025 - 1600 шт. з четвертої партії Товару (в межах строку); 23.04.2025 - 1200 шт. з п'ятої партії Товару (в межах строку); 29.04.2025 - 1300 шт. з п'ятої партії Товару (в межах строку); 14.05.2025 - 1000 шт. з шостої партії Товару (в межах строку); 29.05.2025 - 1500 шт. з шостої партії Товару (в межах строку); 12.06.2025 - 1000 шт. з сьомої партії Товару (в межах строку); 19.06.2025 - 500 шт. з сьомої партії Товару (в межах строку).
Відповідно до п. 7.2. Контакту у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У зв'язку з поставкою Виконавецем 3 600 одиниць Товару з пропуском визначеного в Контракті строку Замовник направив Виконавцю претензії (від 12.02.2025 № 11/2-2872 та від 11.03.2025 вих. № 11/2-4798) щодо сплати пені.
Вказані претензії залишені відповідачем без виконання, що слугувало підставою для звернення ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" до суду з позовом у цій справі про стягнення з ПП “НВПП“Спаринг-Віст Центр» 2 400 237,00 грн пені.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у даній справі в частині зменшення судом пені на 75%.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, перелік підстав, за наявності яких суд має право зменшити розмір неустойки, не є вичерпним. Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом, так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20)).
Визначення конкретного розміру зменшення неустойки належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначити конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).
Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, категорії "значно" та "надмірно", що використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником .
Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
Отже, зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої, відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення неустойки направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
У пункті 8.24 постанови у справі №902/417/18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ч.3 ст.551 ЦК, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).
Як вбачається з матеріалів справи, ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" заявлено до стягнення з ПП “НВПП “Спаринг-Віст Центр» 2 400 237,00 грн пені, нарахованої у зв'язку з простроченням останнім поставки частини Товару за Контрактом.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що затримка поставки відбулась не з його вини, розмір штрафних санкцій є надмірним, а тому просив зменшити такі на 90 %.
Зокрема, відповідач звертав увагу суду, що необхідним компонентом (складовою) Товару є гексахлоретан (Hexachloroethane, C2Cl6/ Гексахлоретан, C2Cl6), який відсутній в українських виробників. Відтак, підприємство змушене закуповувати його у фактичного монополіста на світовому ринку - китайської компанії “SINORIGHT INTERNATIONAL TRADE Co., LTD» на підставі укладеного договору № COM-07/IM-2/2023 від 18.01.2023.
Однак, партія гексахлоретану, необхідного для виробництва Товару, котрий мав бути поставлений ДП МОУ “Агенція оборонних закупівель» до 30.01.2025 та 28.02.2025, не була вчасно поставлена китайським постачальником у зв'язку з форс-мажорними обставинами ( перетнула український кордон 06.02.2025, хоча мала бути поставлена до 14.01.2025).
Вказане підтверджується: договором COM-07/IM-2/2023 від 18.01.2023р., укладеним між Підприємством та “SINORIGHT INTERNATIONAL TRADE Co., LTD»; Специфікацією № 8 від 23.09.2024 до договором COM-07/IM-2/2023 від 18.01.2023р.; повідомленням про форс - мажорні обставини компанії “SINORIGHT INTERNATIONAL TRADE Co., LTD» від 18.12.2024 вих. № 3079.
Про вказану затримку відповідач повідомив позивача 24.01.2025 та вжив необхідних заходів для виконання замовлення. Так, у підрозділах Підприємства, котрі безпосередньо задіяні у виробництві Товару, з метою своєчасного виконання завдань для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань, встановлено дванадцятигодинний робочий день, залучено більше 100 працівників до виконання додаткових робіт, що підтверджується відповідними наказами Підприємства.
Відповідач зазначав, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України наказом № 90-ДР від 26.07.2022 внесло ПП “НВПП“Спаринг-Віст Центр» до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів, а наказами № 306-КВ від 12.06.2024 та №216-КВ від 10.02.2025 визнало відповідача таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
На підтвердження свого майнового стану відповідач подав суду генеральний кредитний договір від 31.03.2025 №25-56KG0003, укладений між АТ “Державний експортно-імпортний банк України» (АТ “Укрексімбанк») та ПП “НВПП “Спаринг-Віст Центр», а також оборотно-сальдову відомість станом на 1 липня 2025 року, яка відображає наявність кредиту в сумі 2 474 340,38 Євро (120 873 847,31 грн).
Окрім того, відповідач зазначав, що 05.02.2024 ним безкоштовно передано на користь Збройних Сил України в якості благодійної допомоги товари військового призначення в кількості 200 штук, що підтверджується: пропозицією щодо надання благодійної допомоги № 100 від 05.02.2024; листом-подякою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 № 343/2486; актом приймання-передачі № 5 військового майна від 09.02.2024.
Враховуючи наведені обставини, повне виконання відповідачем зобов'язань за Контрактом та поставку Товару, щодо кількості і якості якого позивачем не висловлено жодних заперечень, відсутність будь-яких доказів, які підтверджують, що прострочення поставки спричинило позивачу збитки, фінансовий стан відповідача та його значення для економіки в умовах правового режиму воєнного стану, причини прострочення та вжиті відповідачем заходи для вчасного виконання зобов'язання, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 75%.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази та наведені відповідачем підстави для зменшення пені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України, обгрунтовано дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені (до 600 059,25 грн), виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу пропорційності та розумного балансу між інтересами сторін. Таке зменшення пені не призведе до порушення принципу рівності сторін та не буде способом уникнення відповідальності відповідача за порушення ним зобов'язань за договором.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що пеня має саме компенсаційний характер та є засобом розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов' язання, а не є каральною санкцією, а одним із основних завдань держави, особливо в умовах воєнного стану, є стимулювання вітчизняного суб'єкта господарювання, заохочення до укладення та підписання державних контрактів.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель» від 01.12.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/3535/25 від 02.12.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/2057/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 28.01.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.