Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1300/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/2/26
Категорія ч.ч.1,3 ст.358, ч.ч.1,2 ст.361 КК України Доповідач ОСОБА_2
22 січня 2026 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючої судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
прокурора: ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Звягельського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022060000000017 від 27.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України,
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - задоволено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022060000000017 від 27.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України, - повернуто прокурору.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції погодився з доводами захисника про те, що формулювання обвинувачення, яке викладене в обвинувальному акті є незрозумілим та не конкретним. Колегією суддів апеляційного суду, якою вирок у даному кримінальному провадженні скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, звернуто увагу на те, що формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 361 КК України щодо ОСОБА_6 є наслідком кваліфікації, як повторність за ч. 1 ст. 361 КК України, і не могло бути логічно і процесуально кваліфікованим без заяви потерпілої особи і наявності участі такої потерпілої особи у підтриманні висунутого обвинувачення в суді. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого. В обвинувальному акті, що розглядається, відсутнє визначення стороною обвинувачення потерпілої особи. Суд першої інстанції прийшов до переконання, що такі порушення перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Прокурор в апеляційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання. Вказує на те, що кримінальний процесуальний закон не уповноважує суд на стадії підготовчого провадження надати процесуальну оцінку обсягу обвинувачення (повноти зазначення в обвинувальному акті інформації про час, місце, спосіб, мотиви, мету та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та правильності юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Перевірка зазначених відомостей відбувається під час дослідження доказів на стадії судового розгляду, під час якої прокурор вправі приймати процесуальні рішення про зміну обвинувачення, в тому числі деталізацію викладу фактичних обставин кримінального правопорушення. Вважає, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження.
Заперечень на апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченої та її захисників, які просили залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Частиною 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Ухвала про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно з положеннями ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Таким чином, єдиною законною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність змісту обвинувального акту вимогам саме ст. 291 КПК України. Будь-які інші зауваження до обвинувального акту мають отримати відповідну реакцію суду під час судового розгляду справи, й підставами для повернення обвинувального акту прокурору бути не можуть.
Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у статті 291 КПК.
Згідно зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.
За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вище зазначених вимог.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про повернення обвинувального акту прокурору послався на відсутність конкретного викладення формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, що може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченої.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про повернення обвинувального акту, складеного щодо ОСОБА_6 , оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акту до судового розгляду. Проте порушень, які перешкоджають призначенню до судового розгляду, саме через невідповідність обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 вимогам до його складання, колегією суддів не встановлено.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а перелічені у статті відомості відображено в обвинувальному акті у даному кримінальному провадженні. Вказаний обвинувальний акт підписано слідчим, який його склав, та прокурором, який обвинувальний акт затвердив, до обвинувального акту додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В оскаржуваній ухвалі місцевий суд зазначив, що формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 361 КК України щодо обвинуваченої ОСОБА_6 ґрунтується на кваліфікуючій ознаці повторності, яка за змістом обвинувального акту, випливає з інкримінування діяння, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України. З огляду на положення кримінального процесуального закону, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 361 КК України належить до проваджень у формі приватного обвинувачення, що передбачає наявність заяви потерпілої особи та її участь у підтриманні обвинувачення в суді.
Апеляційний суд наголошує, що під час підготовчого провадження суд не дає оцінку обставинам, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті, не може встановлювати повноту чи неповноту, правильність чи неправильність, доведеність чи недоведеність цих обставин, навпаки, здійснення такої оцінки під час підготовчого судового засідання було б порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У разі повернення судом обвинувального акту, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими в постановах від 26 жовтня 2022 року справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321км22), від 04 жовтня 2018 року у справі № 752/4900/15-к (провадження № 51-3742км18) та від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та повернув прокурору обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні. Недоліки, на які вказав місцевий суд в оскаржуваній ухвалі, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 409 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Звягельського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022060000000017 від 27.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України, повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді : ОСОБА_3
ОСОБА_4