Справа № 161/1362/26 Провадження №11-сс/802/36/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисників підозрюваного - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025030000000839 від 28 листопада 2025 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2026 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 строком на 60 днів до 21 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави,
Слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась в суд із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Своє клопотання мотивував тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030000000839 від 28.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.4 ч.2 ст.115 КК України, у якому 29.11.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру.
29.11.2025 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 26.01.2026 року включно.
20.01.2026 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025030000000839 від 28.11.2025 року за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.4 ч.2 ст.115 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 29.03.2026 року.
Вказує на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого з особливою жорстокістю, проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі, відповідно, і вже сама суворість такого покарання, у разі визнання судом підозрюваного винним, може спонукати його ухилитись від слідства та суду, для уникнення передбаченого покарання, в тому числі, шляхом зміни фактичного місця проживання. Окрім цього, ОСОБА_8 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правилами перетинання Державного кордону громадянами України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 (в подальшому зі змінами) надає можливість безперешкодно перетнути Державний кордон України у зв'язку з відстрочкою від мобілізації, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії не відпали, а продовжують існувати, водночас досудове розслідування кримінального провадження на даний час не завершено та продовжено до чотирьох місяців, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, що потребує додаткового часу, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.01.2025 року задоволено клопотання слідчого. Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів до 21.03.2026 року включно, без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вважає, що слідчий та прокурор не довели наявність обґрунтованої підозри та ризики передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу. Вказує на те, що судом не враховано належним чином дані про особу ОСОБА_8 , які містяться в матеріалах справи.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2026 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та ухвалити нову ухвалу, обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисників, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі; прокурора, який просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу слідчого судді залишити без змін; пояснення слідчого; апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.4 ч.2 ст.115 КК України, а метою: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідка у даному провадженні; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором та слідчим в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а встановлені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Апеляційний суд вважає, що апелянтом не надано докази, які б свідчили про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім цього, відповідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя вважав за недоцільне визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника підозрюваного, апеляційний суд не вбачає.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що правова кваліфікація оголошеної ОСОБА_8 підозри не відповідає вимогам та нормам КК України, не заслуговує на увагу апеляційного суду, оскільки слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, та за якою нормою КК України ця особа підлягає відповідальності
Дані про особу підозрюваного, на які посилаються захисники в апеляційній скарзі та наведені ними в ході апеляційного розгляду, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності продовження відносно підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.
Матеріали кримінального провадження не містять, а також ні підозрюваним, ні його захисниками не надано жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, не виявлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2026 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 строком на 60 днів до 21 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: