Справа №760/235/26 1-кс/760/521/26
22 січня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025102090000087 від 05.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,
встановив:
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора відділу Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025102090000085 від 03.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підстав арешту майна викладені у клопотанні.
Встановлено, що ОСОБА_6 наказом директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» № 61-к від 28.02.2019 прийнятий на посаду начальника відділу управління нежитловим фондом з 01.03.2019.
Згідно п. п. 1.1, 1.2, 1.3 розділу статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» (далі - Підприємство), Підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади міста Києва.Відповідно до рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Підприємство віднесено до сфери управління Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Підприємство утворено рішенням Солом?янської районної у місті Києві ради від 19.12.2007 № 218 «Про утворення комунальних підприємств». Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» підприємство було перейменовано.
Власником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
ОСОБА_6 будучи начальником відділу управління нежитловим фондом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва», постійно обіймаючи в комунальному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, починаючи з 01.03.2019 являється службовою особою.
16 грудня 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся із заявою до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» про дозвіл на передачу в користування на праві оренди нежитлового приміщення, загальною площею 145,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у порядку ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
ОСОБА_6 , який перебуває на посаді начальника відділу управління нежитловим фондом Комунального підприємства, у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці, але не пізніше 16.12.2025, виник злочинний умисел на вчинення дій, щодо одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання її у суб'єкта господарської діяльності, який виявив бажання на користування на праві оренди нежитловими приміщеннями, які перебувають у господарському відданні Комунального підприємства.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 залучив до своєї протиправної діяльності свою знайому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, згідно попередньої домовленості, повинна була виступити посередником, а саме отримати неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США від ОСОБА_7 та передати їх ОСОБА_6
28 грудня 2025 року о 09:40 год. ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_7 та домовився про зустріч 29.12.2025 на території АЗС «WOG», що розташована за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 1.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою з ОСОБА_8 , 29.12.2025 приблизно о 11:00 год, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 прибули на територію АЗС «WOG», що розташоване за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 1, де зустрілись з ОСОБА_7 з метою надання роз'яснень щодо процедури отримання в користування на праві оренди нежитлового приміщення, загальною площею 145,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 в ході розмови висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, які потрібно передати ОСОБА_8 в установлений строк, за створення для ФОП ОСОБА_7 умов для перемоги в електронних торгах в порядку
ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з метою користування на праві оренди нежитловим приміщенням, загальною площею 145,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на що ОСОБА_7 погодився та домовився з ОСОБА_8 про час та місце передачі грошових коштів.
30 грудня 2025 року, реалізовуючи спільний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_6 за створення для ФОП ОСОБА_7 умов для перемоги в електронних торгах з метою користування на праві оренди нежитловим приміщенням, загальною площею 145,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після чого, домовився з останньою про час та місце передачі решти грошових коштів.
05 січня 2026 року в ході проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, складено протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, а саме: предметом огляду є купюри, які є імітаційними засобами, номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 10 шт. з серіями та номерами: КВ14859854М та КВ01153371ОJ, які передано ОСОБА_7
05 січня 2026 року о 07:39 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_6 за створення для ФОП ОСОБА_7 умов для перемоги в електронних торгах з метою користування на праві оренди нежитловим приміщенням, загальною площею 145,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
05 січня 2026 року затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в ході проведення особистого обшуку виявлено та вилучено:
- грошові кошти номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 10 шт. з серіями та номерами: КВ14859854М та КВ00153371J;
- мобільний телефон, моделі Iphone 14 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- грошові кошти, номіналом 50 гривень у кількості 1 шт з серіями та номерами: АМ7446888, ключі у кількості 4 шт.
Під час особистого обшуку було виявлено мобільний телефон на якому міститься інформацію з приводу листування зі ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скопіювати інформацію з нього під час обшуку було неможливо через відсутність спеціаліста та технічного забезпечення, на яких можуть знаходитись видалені фінансово-господарські документи, листування у месенджерах із причетними особами до вчинення кримінального правопорушення.
05 січня 2026 року, вилучені у ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися про дату, місце та час судового засідання повідомлялися належним чином.
Власника майна в судове засідання не з'явився про дату, місце та час судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 107 Кримінальнрго процесуального кодексу України (далі - КПК України) фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Встановлені судом обставини, норми права, які підлягають застосуванню, оцінка та мотиви слідчого судді.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000087 від 05.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбаченого, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч.3 ст. 132 КПК України.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Із матеріалів справи встановлено, що грошові кошти номіналом 50 гривень у кількості 1 шт з серією та номером АМ7446888 та ключі у кількості 4 шт. вилучені в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особистими речами останньої та не можуть слугувати предметом вказаного кримінального правопорушення. Про, що свідчить протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 05.01.2026 з додатками (а.с. 25-29).
Що стосується грошових коштів номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 10 шт. з серіями та номерами: КВІ14859854М та КВ00153371J та мобільного телефону моделі Iphone 14 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 слідчий суддя вважає, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказані вище речі оскільки вказані речі можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення яке розслідується та можуть мати значення для повного та всебічного розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025102090000087 від 05.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчудження, розпорядження та користування майном, яке 05.01.2026 тимчасово вилучено в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- грошові кошти номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 10 шт. з серіями та номерами: КВ14859854М та КВ00153371J;
- мобільний телефон, моделі Iphone 14 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з абонентськими номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих (груп детективів), прокурорів у кримінальному провадженні за № 42025102090000087 від 05.06.2025.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дата та час проголошення повного тексту ухвали слідчого судді - 28.01.2026, о 16-30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1