печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49449/25-к
27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/49712/24-к від 29.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024,-
09 жовтня 2025 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/49712/24-к від 29.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024000000001074 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, яке об'єднане із кримінальним провадженням № 12024255350000158 від 18.04.2024.
29.10.2024 слідчим слідчої групи ГСУ НПУ ОСОБА_5 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2024 по справі № 757/49712/24-к проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної власності в тому числі належить ОСОБА_4 , за результатами чого було вилучено належні ОСОБА_4 грошові кошти, а саме: 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06.11.2024 у справі № 757/50824/24-к, на грошові кошти ОСОБА_4 , а саме: 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США накладено арешт.
Підставою для накладення арешту на вищевказані грошові кошти згідно ухвали суду - з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Однак, оскільки ОСОБА_4 будь-яких неправомірних дій не вчиняла, в ході досудового розслідування причетність останньої до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень не знайшла свого підтвердження, будь-яких даних, які б вказували, що вилучені грошові кошти використовувались як знаряддя і засоби вчинення злочину, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження - не здобуто, а тому сторона захисту вважає, що немає необхідності в арешті майна ОСОБА_4 , який було накладено ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 06.11.2024 у справі № 757/50824/24-к.
Представник володільця майна в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_3 на електронну адресу суду направив заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів провадження, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024000000001074 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, яке об'єднане із кримінальним провадженням № 12024255350000158 від 18.04.2024.
29.10.2024 слідчим слідчої групи ГСУ НПУ ОСОБА_5 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2024 по справі № 757/49712/24-к проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної власності в тому числі належить ОСОБА_4 , за результатами чого було вилучено належні ОСОБА_4 грошові кошти, а саме: 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06.11.2024 у справі № 757/50824/24-к, на грошові кошти ОСОБА_4 , а саме: 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США накладено арешт.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Слідчим суддею встановлено, що під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної спільної власності в тому числі належить ОСОБА_4 , за результатами чого було вилучено належні ОСОБА_4 грошові кошти, а саме: 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США.
Разом з цим, після обшуку вже минуло більше 1 року, але ОСОБА_4 не повідомлено про підозру.
При цьому, стороною захисту надано докази походження коштів, яка біли вилучені під час обшуку, а саме:
- грошові кошти у сумі 58900 гривень отримані в результаті реалізації власного транспортного засобу марки JEEP GRAND CHEROKKE 2018 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується договором комісії №4956 від 14.06.2024 та договором купівлі транспортного засобу №4956 від 15.06.2024 року, згідно яких ціна транспортного засобу складає 60000 гривень;
- грошові кошти в сумі 2150 Євро на момент обшуку знаходились у подарункових конвертах малолітніх дітей, та отримані в якості подарунків від рідних та близьких на дні народження та хрестини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- Грошові кошти у сумі 23 275 доларів США отримані з двох джерел:
1) 4500 доларів на момент обшуку знаходились у подарункових конвертах малолітніх дітей, та отримані в якості подарунків від рідних та близьких на дні народження та хрестини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
2) Решта 18775 доларів США отримані в результаті діяльності як фізичної особи підприємця.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що грошові кошти, які належать ОСОБА_4 не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть були використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуто кримінально протиправним шляхом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти що належать ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/49712/24-к від 29.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/49712/24-к від 29.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024 на майно ОСОБА_4 , в частині грошових коштів у сумі 58 900 гривень, 2150 Євро, 23 275 доларів США.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1