Справа № 710/96/26
Провадження № 1-кс/710/4/26
27.01.2026 м. Шпола
Слідчий суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 ( Христич) на бездіяльність слідчого, прокурора
26.01.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області від ОСОБА_2 (Христич) надійшло сповіщення-повідомлення про скоєння злочину , із якої вбачається, що фактично оскаржується бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 303 КПК України за її зверненням від 26.06.2024, яке зареєстроване в ЄО №11114 та від 08.06.2024, яке зареєстроване в ЄО №9971.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
В ухвалах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 607/16332/20, від 22.04.2020 у справі № 487/7605/19, викладено позицію, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
З матеріалів справи встановлено, що скарга стосується дій уповноважених осіб Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції в Черкаській області та прокурора Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури.
Однак, нині Відділ поліцейської діяльності № 2 (м. Шпола) Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області є структурним підрозділом Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ( м.Звенигородка, вул. Благовісна,50).
Пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 « Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
Місцезнаходження органу досудового розслідування територіально не відноситься до Шполянського районного суду Черкаської області, тому подане клопотання не підлягає розгляду в Шполянському районному суді Черкаської області.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
За таких обставин, подана скарга повинна розглядатися слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто Звенигородським районним судом Черкаської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 24, 303, 304, 306 КПК України
ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора повернути.
Повернення скарги не позбавляє права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться Звенигородський районний відділ поліції ГУНП в Черкаській області.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1