Справа №705/459/26
1-кс/705/151/26
24 січня 2026 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000099 від 23.01.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Христинівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
24.01.2026 старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим начальником Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Із клопотання вбачається, що СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250320000099 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 22.01.2026 близько 23 год. 35 хв. в м. Христинівка Уманського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов у житловий будинок за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_2 , та який належить останньому на праві власності, де, знаходячись в вітальній кімнаті, на ґрунті ревнощів до своєї співмешканки - ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом на знищення будинку та майна потерпілого ОСОБА_9 , шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді знищення житлового будинку та майна останнього, застосував джерело вогню від власної запальнички та підпалив куртку, яку виявив там же в будинку, яку кинув на диван, після чого в результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 в приміщенні вітальної кімнати будинку розпочалася пожежа, під час якої внаслідок дії вогню були знищені меблі та інше майно потерпілого ОСОБА_9 та пошкоджено кімнати житлового будинку, чим останньому була спричинена матеріальна шкода.
23.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років.
Враховуючи спосіб і тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_4 , виникла необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У даному випадку це: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, враховуючи наявні ризики щодо особи підозрюваного та враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні злочину, характер якого свідчить про нестійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, перебуваючи неізольованим від суспільства, продовжить вчиняти аналогічні злочини, не має офіційного джерела доходів, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити всебічне, повне та об'єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , тяжкість, характер та суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, необхідно встановити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 266 240 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У клопотанні старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 грн; у разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку із внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за викликом; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та зазначила, що вважає необхідним обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та наявності ризиків, зазначених у клопотанні. Просила визначити розмір застави, зазначений старшим слідчим у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання не вмотивоване. Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки. Має на утриманні малолітнього сина, характеризується позитивно. Ризики, зазначені у клопотанні, нічим не підтверджені, у тому числі ризик впливу на потерпілого та свідків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою домоволодіння його матері, яка відмінна від адреси його спільного проживання зі співмешканкою ОСОБА_10 , яка є свідком у даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні у повному обсязі підтримав позицію свого захисника. Повідомив, що працює неофіційно, також отримує пенсію по інвалідності, забезпечував сім'ю та допомагав батькам. Наразі провину визнає, усвідомлює протиправність діяння, всіляко сприяє досудовому розслідуванню та має намір відшкодувати шкоду потерпілому.
Ознайомившись із клопотанням, заслухавши прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , перевіривши матеріали клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
23.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000099 внесені відомості про те, що 22.01.2025 близько 23:35 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті ревнощів вчинив умисне пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_9 на суму, яка встановлюється.
В обґрунтування підозри ОСОБА_4 до кримінального правопорушення старший слідчий у клопотанні, а прокурор у судовому засіданні, посилаються на: рапорт оперативного чергового про вчинене кримінальне правопорушення від 23.01.2026; протокол огляду місця за адресою від 23.01.2026; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 23.01.2026; протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КУПК України від 23.01.2026; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 23.01.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_4 23.01.2026; протокол огляду відеозапису від 23.01.2026; акт про пожежу від 23.01.2026, згідно з яким причиною пожежі є підпал; інші матеріали кримінального провадження. Копії названих та інших документів долучено до клопотання.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. За змістом пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У частині першій статті 194 КПК України унормовано обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
З урахуванням відсутності у слідчого судді права на даному етапі досудового розслідування вирішувати питання, які належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті, в тому числі оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості для підтвердження чи спростування винуватості особи у вчиненні злочину та кваліфікації її дій, обов'язку судді на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити вірогідність та достатність причетності підозрюваного до кримінально-караних дій для застосування щодо нього обмежувального заходу, надані стороною обвинувачення фактичні дані, що містяться в долучених до клопотання матеріалах, є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, з чим закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи, а також відповідно до частини першої статті 178 КПК України бере до уваги характер і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів вчинення його ОСОБА_4 , покарання, яке може бути призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки із суспільством.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; раніше не судимий; має місце реєстрації та місце проживання в АДРЕСА_1 ; офіційно не працевлаштований, є особою з інвалідністю 3 групи; не одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.
З огляду на зазначене, у слідчого судді є достатні підстави вважати наявними існування стосовно ОСОБА_4 ризиків, передбачених пунктом 1 та пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, які полягають у переховуванні від органів досудового розслідування та/або суду,з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину та незаконному впливі на потерпілого та свідків.
Водночас підстави вважати обґрунтованими існування стосовно підозрюваного інших ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України та наведених слідчим, у матеріалах клопотання відсутні та прокурором не доведені.
Як уже зазначалося раніше, відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вказані обставини, на думку слідчого судді, дають підстави для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Водночас, ураховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також беручи до уваги особу підозрюваного, зважаючи на характер інкримінованого йому злочину, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема у виді цілодобового домашнього арешту без використання електронних засобів контролю.
Слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід буде цілком достатнім для запобігання наявним ризикам.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, відповідно має визначатися судом в місяцях, а не днях.
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч.1 ст.219 КПК України).
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Отже, ОСОБА_4 повідомлено про підозру 23.01.2026, строк досудового розслідування закінчується 23.03.2026, тому строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 слід рахувати 2 місяці в межах строку досудового розслідування.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного низку обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без використання електронних засобів контролю в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 березня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі процесуальні обов'язки:
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , крім випадків виклику до слідчого, прокурора або суду;
- зобов'язати з'являтися за кожною офіційною вимогою до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, Уманської окружної прокуратури, Уманського міськрайонного суду Черкаської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками щодо обставин даного кримінального провадження.
У період дії воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти із зали суду.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику - до відома.
Копію ухвали передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1