Справа №705/2767/25
2/705/518/26
27 січня 2026 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.09.2024-100002266 від 07.09.2024 у розмірі 18 760 грн 00 коп. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 07.09.2024-100002266. Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 7 000 грн строком на 98 днів. Сторонами погоджено, що процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту та дорівнює 1 400 грн 00 коп. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 18 760 грн, що складається із тіла кредиту у розмірі 7 000,00 грн; процентів у розмірі 6 860 грн; комісії у розмірі 1 400 грн та неустойки у розмірі 3 500 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 01.08.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Ухвала судді про відкриття провадження у справі була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Проте вказаний документ був повернутий оператором поштового зв'язку до суду з відміткою від 15.08.2025 про те, що адресат за зазначеною адресою відсутній. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, який належним чином отримав копію ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Станом на день розгляду справи відзив від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 07.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07.09.2024-100002266, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 7 000 грн строком на 98 днів.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 07.09.2024 № 07.09.2024-100002266, з якими він попередньо ознайомився.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Згідно із п. 3.1. Договору встановлено, що кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця не пізніше дат, вказаних у цьому пункті.
ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 7 000 грн, обумовленій Договором, що підтверджується довідкою про перерахунок коштів № 13-0805 від 08.05.2025 через ТОВ «УПР», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та з яким у позивача підписаний договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 07.09.2024-100002266 від 07.09.2024, яка станом на день звернення з даним позовом до суду (12.05.2025) становить 18 760 грн, що складається із тіла кредитуу розмірі 7 000,00 грн; процентів у розмірі 6 860 грн; комісії у розмірі 1 400 грн та неустойки у розмірі 3 500 грн, що підтверджується Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 07.09.2024-100002266 від 07.09.2024.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також те, що факт отримання кредиту, його розмір та умови відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов'язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та коштів за користування кредитом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Споживчий центр» також просить стягнути з відповідача за кредитним договором зокрема і заборгованість за неустойкою у розмірі 3 500 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
15 березня 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року.
Цим Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, неодноразово продовжено. Станом на даний час воєнний стан триває.
Враховуючи викладене, той факт, що пеня нарахована у період після 24.02.2022, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею у сумі 3 500 грн, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 07.09.2024-100002266 від 07.09.2024 у розмірі 15 260, яка складається з тіла кредиту у розмірі 7 000,00 грн; процентів у розмірі 6 860 грн та комісії у розмірі 1 400 грн.
З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 970,46 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.09.2024-100002266 від 07.09.2024 у розмірі 15 260 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 7 000,00 грн; процентів у розмірі 6 860 грн та комісії у розмірі 1 400 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір у розмірі 1 970 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят) гривень 46 копійок (пропорційно до задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.І.Єщенко