вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26 жовтня 2010 р.Справа №2а-992/10/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Інтер-Кард-Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
від позивача - представник за довіреністю Салієва О.О.,
від відповідача - представник за довіреністю Бойченко О.К.
Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про скасування податкових повідомлень - рішень № 0007942301/0 від 17.06.2009р., №0007942301/2 від 27.10.2009р. та №0007942301/3 від 15.01.2010р.
Позивач вважає, що відповідачем під час здійснення перевірки правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість, на підставі висновків якої прийняті податкові повідомлення - рішення, дійшов неправильних висновків, перевірка зроблена по неповно з'ясованим обставинам, без урахування даних податкових документів позивача, в зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначив, що висновки проведеної перевірки зроблені обґрунтовано, а податкові повідомлення - рішення прийняті законно. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.83-84) та запереченнях на висновок судової експертизи (а.с.143-146).
По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд
Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі проведено перевірку позивача, за наслідком якої складено Акт документальній перевірки №5188/23-2/30741667 (далі - акт перевірки) ТОВ «Лукойл - інтер - Кард - Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. (а.с.21-29).
Відповідно до висновків акту, в ході перевірки були виявлені порушення позивачем п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 7904,22грн.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007942301/0 від 17.06.2009 р. (а.с.94), яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 11856 грн., у т.ч. за основним платежем 7904 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3952 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл - Інтер - Кард - Україна» не погодившись з висновками акту і податковим повідомленням рішенням направило в ДПІ м. Сімферополя у порядку апеляційного узгодження скаргу, в задоволенні якої позивачу було відмовлено. ТОВ «Лукойл-Інтер-Кард-Україна» направив скаргу на рішення про результати розгляду первинної скарги в ДПА АРК, в задоволенні якої також було відмовлено. ТОВ «Лукойл-Інтер-Кард-Україна» була направлена скарга на повторний розгляд скарги в ДПА України, внаслідок розгляд якої, позивачем отримано рішення про відмову в задоволенні скарги.
Матеріали справи свідчать про те, що внаслідок розгляду скарг позивача, відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0007942301/2 від 27.10.2009 р. та №0007942301/3 від 15.01.2010р. (а.с.52-53).
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до акту перевірки, відповідачем було перевірено достовірність відображення показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.07р. по 31.12.08р.
В акті перевірки відображено, що перевіркою встановлено завищення задекларованих сум показників у рядку 1 колонки Б Декларацій «…операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товару…» у порушення п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» за липень 2008 р. у сумі 2862 грн. від ТОВ «Інпас систем» за термінальне обладнання - двічі віднесено до податкового кредиту по ПДВ. Провести дану суму треба було один раз. Звідки слідує, що завищений податковий кредит у липні 2008р. у сумі 2862 грн.
Також у ході перевірки встановлено, що підприємством в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період, що перевірявся задекларовано податковий кредит минулих періодів по 6-ті податковим накладним. Об'єм постачання (без ПДВ) складає 25240,96 грн., сума ПДВ 5042,22 грн.
В акті зазначено, що за результатами перевірки, з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що ТОВ «Лукойл-Інтер-Кард-Україна» до колонки 3 «період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит» розділу 2 «податковий кредит» додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» безпідставно включені податкові накладні за перевірені періоди (30.07.2006р. - 30.06.2007р.), які вже буди охоплені плановою виїзною перевіркою, за результатами якої складено акт від 20.11.2007р. № 7393/23-2/30741667. Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є більшим, ніж визначено за результатами документальної виїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р. платником податків безпідставно включено до податкового кредиту у вищевказаних періодах суму податку на додану вартість у розмірі 5042,22 гривень. Таким чином відповідач зробив висновок, що завищено податковий кредит на суму 5042,22 грн.
В акті перевірки вказано, що під час проведення попередньої перевірки позивача за період 01.07.06р. по 30.06.07р., за наслідком якої складений акт № 7393/23-2/30741667 від 20.11.2007р., було зафіксовано, що на час проведення цієї перевірки бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні та надані в повному обсязі, а додаткові документи (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевірявся, відсутні.
Отже, висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту вказаної суми ґрунтується на тому, що позивач включив до податкового кредиту, в період, що перевірявся, суми за податковими накладними, період виписки яких припадає на період, що був перевірений раніше, тоді як на час такої перевірки (акт перевірки № 7393/23-2/30741667 від 20.11.2007р.) такі документи позивачем не надавалися.
Тобто порушення позивачем податкового законодавства полягає у тому, що до складу перевірених звітних періодів позивачем включені суми ПДВ за податковими накладними, дата складання (виписки) яких припадає на період, який вже був охоплений іншою плановою перевіркою.
Позивач у пояснення цього факту зазначив, що формування податкового кредиту ним здійснювалося на підставі податкових накладних після їх фактичного надходження від контрагентів у відповідні періоди.
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у зв'язку з чим включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної не ґрунтується на вимогах закону.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Відсутність у позивача податкових накладних, період виписки яких припадав на період, що був охоплений раніш проведеною перевіркою (акт перевірки № 7393/23-2/30741667 від 20.11.2007р.), відповідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позбавляла позивача права на включення сум ПДВ, за операціями на які були виписані такі накладні, до податкового кредиту.
Таким чином, включення суми ПДВ у склад податкового кредиту можливо у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних платником податку без наявності податкових накладних було б безпідставним.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ у травні 2008р. - 5007,68грн., жовтні 2008р. - на суму 6,09грн., 4,09грн., 6,09грн., 2,03грн., листопаді 2008р. - на суму 16,24грн., були складені контрагентами у березні, квітні, травні, липні, серпні 2006р. та у лютому 2007р., що також відображено в акті перевірки (а.с.26).
Фактичне отримання позивачем вказаних податкових накладних у травні 2008р., жовтні 2008р., листопаді 2008р. підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.72-78). Відповідач також не заперечує проти цього факту.
На підставі викладених норм, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.
Таким чином, суд вважає, що позивачем виконані вимоги п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень Закону в цій частині.
Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В акті перевірки відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.
Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обов'язок.
Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» в цій частині.
Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
За таких підстав, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження ПДВ в сумі 5042,22грн.
Щодо встановлення перевіркою завищення податкового кредиту у липні 2008 року на суму 2862грн. суд зазначає наступне.
Як вказано вище, перевіркою встановлено завищення задекларованих сум показників у рядку 1 колонки Б Декларацій «…операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товару…» у порушення п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» за липень 2008 р. у сумі 2862 грн. від ТОВ «Інпас систем» за термінальне обладнання - двічі віднесено до податкового кредиту по ПДВ. Провести дану суму треба було один раз. Звідки слідує, що завищений податковий кредит у липні 2008р. у сумі 2862грн.
Як вказує позивач, такий висновок зроблений з тих підстав, що при перевірці податковим інспектором безпідставно відмовлено у відображенні права на податковий кредит в Декларації за липень 2008г по податкових накладних, не включених в додаток №5, але внесеним до Реєстру виданих і отриманих податкових накладних і що є в наявності на момент перевірки.
Позивач вказує, що реєстр і податкові накладні при перевірці були пред'явлені і не враховані інспекторами ДПІ в порушення п.п.7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
Згідно до п.п. 7.2.8. п. 7.2. ст.7 даного Закону, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб - сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.
Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.
З викладених вище норм випливає, що підставою для сплати податку на додану вартість в бюджет є різниця між сумою податкових зобов'язань (податковими накладними, виписаними покупцю) та податковим кредитом (податковими накладними отриманими від постачальників).
При наявності оригіналу податкової накладної не включення її в реєстр отриманих податкових накладних та не відображення у додатку №5 к декларації з податку на додану вартість не є підставою для не зарахування сум податку на додану вартість за такими накладними до складу податкового кредиту.
У додатку 2 до Висновку №17 судово-економічної експертизи «Відомість дослідження та порівняння записів у Реєстрі отриманих податкових накладних з податковими накладними та записами у Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за липень 2008р ТОВ «Лукойл-Інтер-Кард-Україна» (а.с.130-131) підтверджується наявність у позивача завищення Податкового кредиту за рахунок відображення у Додатку 5 податкового кредиту, непідтвердженого податковою накладною від ТОВ «lнпас сістем» ЄДРПОУ 35135463 із сумою ПДВ у розмірі 2862 грн. та заниження Податкового кредиту за той же період на загальну суму ПДВ у розмірі 3043 грн. за рахунок невідображення у Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ занесених до Реєстру за липень 2008р підтвердженими наявними у позивача податковими накладними:
- від ПІІ «Лукойл- Україна» ЄДРПОУ 30603572 на загальну суму ПДВ - 611,16 грн.,
- від ПП «Фірма Д.А.К» ЄДРПОУ 35409250 на загальну суму ПДВ - 160,00 грн.,
- від ДП «Центр автоматичної ідентифікації» ЄДРПОУ 31280823 на суму ПДВ - 399,75грн.,
- від ВАТ «Укртелеком» ЄДРПОУ 22236588 на суму ПДВ - 227,47 грн.,
- від ТОВ НВП «ТеНет» ЄДРПОУ 22485498 на суму ПДВ - 166,67 грн.,
- від ВАТ «Спецтехоснастка» ЄДРПОУ 04617915 на суму ПДВ - 451,18 грн.,
- від ПП ОСОБА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_1 на суму ПДВ - 223,20 грн.,
- від ТОВ фірма «Таврическая книга» ЄДРПОУ 19445549 на суму ПДВ - 801,18 грн. та податкового кредиту за чеком РРО на готівку де сума ПДВ становить 2,55 грн.
Таким чином, судово-економічною експертизою встановлено перевищення суми заниження податкового кредиту з ПДВ над сумою його завищення.
Матеріали справи містять податкові накладні, виписані вказаними контрагентами, які підтверджують розмір зазначених сум.
Матеріали справи свідчать, що висновку про завищення позивачем податкового кредиту у липні 2008 року на суму 2862грн. відповідач дійшов в зв'язку з неприйняттям до уваги податкових накладних та реєстру податкових накладних, в зв'язку з чим ним не врахована сума податкового кредиту за вказаними податковими накладними.
З урахуванням викладених норм, суд приходить до висновку, що наявність у позивача податкових накладних, надає йому право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а неврахування відповідачем сум ПДВ, що визначений такими накладними та неврахування його у складі податкового кредиту з ПДВ не ґрунтується на законі.
Таким чином висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у липні 2008 року на суму 2862грн. є необґрунтованими.
Встановлені судом факти також підтверджуються висновком судової економічної експертизи №17 від 25.08.2010р. (а.с.99-117), який суд вважає повним та обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі.
Таким чином висновки відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 7904,22грн. є необґрунтованими, в зв'язку з чим прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
В зв'язку з викладеним суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 01.11.2010р.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0007942301/0 від 17.06.2009р., №0007942301/2 від 27.10.2009р. та №0007942301/3 від 15.01.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукойл - Інтер - Кард - Україна» (АР Крим, м. Сімферополь, Бульвар Франка, 21, кв.11) судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маргарітов М.В.