вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
28 вересня 2010 р.Справа №2а-5678/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі судового засідання Белової Ю.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянув адміністративну справу
,
за позовом Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 5522,12 грн
Суть спору: ДПІ в Чорноморському районі (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5522,12 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем своєчасно не сплачений податок з доходів фізичних осіб у порядку та строки встановлені нормами Законів України «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є докази повідомлення відповідача про час та місце судового засідання належним чином суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
Згідно Закону України від 14.02.1992 р. №2114 «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єктом права колективної власності підприємства є земля, інші основні і оборотні кошти виробництва, грошові і майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки в майні і прибутках міжгосподарських підприємств і об'єднань, учасником яких є підприємство.
Майно в підприємстві належить на праві загальної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності в підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени -в частині майна, яке вони одержали при виході з підприємства.
Указом Президента України від 08.08.1995 р. №720 (720/95) « Про порядок пайового розділу земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу,
сільськогосподарського акціонерного суспільства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельний пай затверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до ст. 17 розділу X Земельного кодексу України від 25.10.2001г. №2768-111 (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай), одержані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно законодавству.
Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) засвідчує право вимоги, тобто майнове право власника (розділи 12 і 13 Цивільного кодексу України).
Порядок оподаткування одержуваних громадянами доходів у вигляді об'єктів спадку встановлений ст.13 Закону України від 22.05.2003г. №889 (889-15) «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон).
Оподаткування об'єктів спадку здійснюється по ставках, встановлених окремими підпунктами цієї статті, розмір яких залежить від об'єкту спадщини та ступеню спорідненості спадкодавця із спадкоємцем.
Об'єкти спадщини платника податку підрозділяються з метою оподаткування на об'єкти нерухомого і рухомого майна; об'єкти комерційної власності; суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійного рахунку спадкодавця відповідно до договору недержавного пенсійного страхування, пенсійного внеску; грошові кошти, а саме готівка і грошові кошти, які зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих в банках і небанківських фінансових установах, зокрема депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Згідно частини «в» п.п.13.2.1 п.13.2 ст.13 Закону (889-15) оподаткуванню по ставці п.7.1 ст.7 (13% до 1 січня 2007г. і 15% з 1 січня 2007г.) цього Закону підлягає вартість об'єктів комерційної власності, до яких зокрема, віднесені корпоративні права і майнові права (такі, як право на інтелектуальну (промислову) власність і т.п.), успадковані будь-якими особами незалежно від ступеня спорідненості із спадкодавцем.
Згідно п.1.8 ст.1 Закону України від 28.12.1994г. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), корпоративні права - право власності на статутній фонд (капітал) юридичної особи або його долю (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, створеного на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно - правових формах.
Разом з тим Указом президента України від 03.12.1999г. №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» (п. «в» ст.1) встановлено здійснення заходів по забезпеченню впродовж 2000-2002р.р., видачі у встановленому порядку державних актів на право приватної власності на землю всім охочим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, безпосередньо одержану їм у власність в процесі приватизації, виникає після отримання його власником або користувачем документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації, таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку (п.1 ст.126 Кодексу), зареєстрований відповідно до чинного законодавства.
Такі земельні частки (паї) з метою оподаткування розглядаються як нерухомість, зокрема при оподаткуванні спадщини.
Таким чином, при отриманні в спадщину земельного сертифікату (майнового права, з метою оподаткування розглядається як комерційна власність наряду з корпоративним правом), а не державного акту на право власності на землю, такий платник податку - спадкоємець зобов'язаний до 1 квітня 2007г., подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або переважного мешкання) річну декларацію, в якій вказати вартість такого одержаного в спадщину земельного сертифікату і сплатити податок з доходів фізичний осіб.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в наданій ним податковій декларації.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що погоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в терміни, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» і п.п.6.1.7 п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001года №110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року №268/5459 (із змінами і доповненнями), у випадку якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в течії граничні термінів. Визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% такої суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20% такої суми податкового боргу; при затримці більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50% такої суми податкового боргу.
Про необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 була повідомлена ДПІ в Чорноморському районі податковим повідомленням №0000311702/0 від 26.04.2007р., податковою вимогою №1/42 від 20.06.2007р. і податковою вимогою №2/6 від 04.08.2008 р.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94,158-163 КАС України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у дохід місцевого бюджету Чорноморського району (код податку 11010100, р/р 33211800700304 ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740468) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5522,12 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.