Справа № 489/10015/25
Провадження № 3/489/190/26
іменем України
27 січня 2026 року місто Миколаїв
матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Водій ОСОБА_1 04.12.2025 о 10:33 у м. Миколаєві на перехресті вул. Херсонське шосе та вул. Будівельників, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. дати дорогу та не надав переваги у русі транспортному засобу Hyundai І30, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, чим створив аварійну ситуацію, чим змусив водія Hyundai І30 різко змінити швидкість та подати звуковий сигнал для запобігання ДТП, чим порушив вимоги п. 8.4.б. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, як порушення вимог дорожніх знаків, порушення правил проїзду перехресть, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість.
ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчиненому правопорушенні визнав, щодо обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
Пункт 1.3. ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 8.4.б. ПДР знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Згідно з п.2 розділу 33 ПДР дорожній знак пріоритету 2.1 “Дати дорогу» зобов'язує водія дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Відповідно до частин 1-4 ст. 122 передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками; порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди; ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху; перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Частиною 5 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що наявність події і винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП підтверджується зібраною, дослідженою у суді сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №531246 від 04.12.2025, який містить відомості щодо дати та часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
- довідкою УПП в Миколаївській області від 04.12.2025, в якій зазначено, що згідно наявних облікових даних АІС МВС України ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 02.11.2023;
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, а також зі службового транспортного засобу поліцейських, за змістом яких зафіксовано як водій Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_2 , виїхав з другорядної дороги не надавши переваги у русі автомобілю Hyundai І30, який рухався по головній дорозі та водій якого різко зменшив швидкість та загальмував. Після цього поліцейські зупинили автомобіль Daewoo Lanos, з місця водія вийшов ОСОБА_1 , якому повідомили, що ним здійснено маневр в порушення вимог дорожнього знаку «Дати дорогу», чим спричинено аварійну ситуацію. Також на відео зафіксовано процес складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема й роз'яснення йому прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи - відсутні.
Таким чином, докази, що долучені до протоколу, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними, допустимими і достовірними.
Аналізуючи докази, що знаходяться в матеріалах справи, доходжу висновку, що наданими матеріалами поза розумним сумнівом доведено факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди, вину ОСОБА_1 у порушенні ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП.
За такої сукупності обставин у справі, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Застосування такого адміністративного стягнення відповідатиме меті адміністративного стягнення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн 00 коп. на користь держави (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол.обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять ) грн 60 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський