Справа № 487/6339/25
іменем України
"27" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 22 жовтня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір №635974456.
Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 750 грн зі строком користування коштами протягом 126 днів, а відповідачка зобов'язалася частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 25 лютого 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,23 % від суми кредиту за кожен день користування коштами.
У разі порушення позичальницею умов кредитного договору остання зобов'язалася сплачувати неустойку (штраф).
06 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
20 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
03 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
17 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова д опомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 06 квітня 2021 року №128 відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №05/0820-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 30 травня 2023 року №9 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
20 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» Договір факторингу №20/10/23-03, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 25 серпня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 563,34 грн, у тому числі:
- заборгованість за кредитом - 9 482,54 грн;
- заборгованість за процентами за користування кредитом - 11 080,80 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 серпня 2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача у позові не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 22 жовтня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір №635974456.
Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 750 грн зі строком користування коштами протягом 126 днів, а відповідачка зобов'язалася частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 25 лютого 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,23 % від суми кредиту за кожен день користування коштами.
У разі порушення позичальницею умов кредитного договору остання зобов'язалася сплачувати неустойку (штраф).
06 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
20 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
03 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
17 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 . Додаткову угоду до Договору №635974456 від 22.10.2020 р., згідно якої збільшило строк кредитування на 14 днів зі сплатою позичальницею процентів, нарахованих на дату укладення угоди.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 06 квітня 2021 року №128 відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №05/0820-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 30 травня 2023 року №9 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
20 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» Договір факторингу №20/10/23-03, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №635974456 від 22 жовтня 2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір (з додатковими угодами) в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов'язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
З матеріалів справи, а саме відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 21 жовтня 2025 року за вих. №20.1.0.0.0/7-251017/28131, а також виписки з рахунку позичальниці (а.с. 111, 112) вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальниці кредиту на її особисту банківську картку.
Зі свого боку ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
За встановленого, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли всі права кредитора, що виникли з кредитного договору, у тому числі право вимоги сплати заборгованості за кредитним договором.
Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором, станом на 25 серпня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 563,34 грн, у тому числі:
- заборгованість за кредитом - 9 482,54 грн;
- заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 22 жовтня 2020 року до 19 квітня 2021 року) - 11 080,80 грн.
Суд в повній мірі погоджується з таким розрахунком, у тому числі в частині відсотків, які нараховані відповідно до умов кредитного договору, зокрема за узгодженою сторонами процентною ставкою та в межах визначеного в договорі строку кредитування.
Тому вказана заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.
Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов'язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги від 05 червня 2025 року №05/06/25-02, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», з додатками, які містять узгоджені тарифи за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: вивчення матеріалів справи, кількість витраченого часу - 2 год., вартість послуги - 1 000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, кількість витраченого часу - 1 год., вартість послуги - 500 грн; підготовка та подача клопотання про витребування інформації про зарахування кредитних коштів, кількість витраченого часу - 1 год., вартість послуги - 500 грн; складання позовної заяви, кількість витраченого часу - 2 год., вартість послуги - 5 000 грн.
Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.
Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.
Водночас є сумнівними з точки зору розумності адвокатські послуги щодо складання позовної заяви у стандартній справі незначної складності за ставкою, що значно перевищує середній розмір аналогічних послуг.
Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і такими, що не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 5 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 каб. 13; код ЄДРПОУ 42986956; р/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за кредитним договором №635974456 від 22 жовтня 2020 року, що утворилася станом на 25 серпня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 9 482 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 54 копійки; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 22 жовтня 2020 року до 19 квітня 2021 року) у розмірі 11 080 (одинадцять тисяч вісімдесят) гривень 80 копійок, а всього в загальному розмірі 20 563 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 34 копійки, а також в повернення 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв