Справа № 149/3034/25
Провадження №2/149/137/26
Номер рядка звіту 69
іменем України
22.01.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
за участі секретаря Паламарчук Л. В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2021 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 07.10.2021 року і до досягненння дитиною повноліття.На даний час, відповідач зараз проходить військову службу, відповідно отримує заробітну плату, а тому спроможний надавати частину своїх доходів на утримання доньки. В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.
Ухвалою суду від 20.10.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Відзив у встановлений законом строк не подано.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2021 в справі № 149/2789/21, яке набрало законної сили 13.12.2021 (копія на а.с. 8-9) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 07.10.2021 року і до досягненння дитиною повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Положеннями статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини що мають істотне значення.
У частині другій статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 вказав, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Частиною першою статті 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, саме одержувач аліментів наділений правом на звернення до суду із вимогою про зміну способу стягнення аліментів. При цьому, положення ч. 3 ст. 181 СК України не пов'язують право особи, яка звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з обов'язком надання доказів про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки таке право одержувачу аліментів гарантовано вказаною нормою СК України.
З системного аналізу вищевказаних правових норм слідує висновок, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі). Оскільки закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Щодо визначення розміру аліментів на утримання дитини у частці від доходу батька, то суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів враховуються обставини, передбачені положеннями статті 182 СК України, зокрема суд враховує, що відповідач є людиною працездатного віку, і відсутні відомості про наявність інших осіб на його утриманні.
Частиною п'ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, враховуючи, що стягнення аліментів, яке проводиться з відповідача на підставі рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області є стягненням аліментів у твердій грошовій сумі, і що позивач має право на зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку, тому в даному випадку з урахуванням наведених вище норм права визначення аліментів у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини щодо забезпечення їй належного рівня життя та не буде порушувати прав сторін у справі.
За наведених обставин, враховуючи насамперед інтереси дитини, її право на належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності, також те, що на даний час, матеріальне становище відповідача змінилось, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Судові витрати згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 141, 142, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання ршенням законної сили та до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 27.01.2026.
Суддя Павлюк О. О.