Справа № 136/1677/25
провадження № 2/136/618/25
27 січня 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", через свого представника, звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
10.06.2024 між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №5890687 (надалі кредитний договір) в електронній формі, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі. На підставі договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5890687 від 10.06.2024. Відповідач не виконав свої обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 14 546,60 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 6046,60 грн, простроченої заборгованості за комісією 0 грн, сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання 3500 грн.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 14 546,60 гривень, а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
10.06.2024 ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі договір про споживчий кредит №5890687 (а.с. 7-12), за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачеві грошові кошти (споживчий кредит) у сумі 5 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (пункти 1.1 - 1.5 кредитного договору).
Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти цей договір (анкета-заява №5890687) і прийняття пропозиції ТОВ «Мілоан» (а.с. 13-15). ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 797951, а.с.14 на звороті).
Пунктами 1.3, 1.4 Кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 345 днів з 10.06.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 21.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування , що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18256,50 грн (пункт 1.5 кредитного договору).
Згідно пунктів 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору: комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 18256,50 грн.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 (пункт 2.1 кредитного договору).
10.06.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ) 5000 грн. кредитних коштів згідно договору №5890687, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №133493684 від 10.06.2024 (а.с. 16).
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти, не сплатив проценти за користування ними.
Сума заборгованості за договором про споживчий кредит №5890687 від 10.06.2024 становить 14 546,60 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 6046,60 грн, простроченої заборгованості за комісією 0 грн, сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання 3500 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку боржника (а.с.16 на звороті - 17 на звороті).
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ (а.с. 18-23), за умовами якого ТОВ «Мілоан» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5890687 від 10.06.2024, що підтверджується зокрема і витягом з реєстру боржників (а.с. 18-29).
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 03.092015 №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ "Мілоан", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Позивачем виконано свої зобов'язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов'язання за умовами договору в повному обсязі не виконав та отримані грошові кошти з частиною нарахованих процентів у встановлені договором строки не повернув.
Визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача 3500,00 грн неустойки. Нарахування неустойки на підставі п. 15 заявки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.
За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Беручи до уваги, що заборгованість у виді неустойки в сумі 3500,00 грн за кредитним договором №5890687 від 10.06.2024, нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3500,00 грн неустойки за кредитним договором №5890687 від 10.06.2024 задоволенню не підлягає.
В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 046,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 6046,60 грн, що і підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки ціна позову становила 14546,60 грн, позов задоволено на суму 11046,60 грн., тобто на 75,93 % (11046,60 х 100 % : 14546,60), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1839,33 грн. (2422,40 х 75,93 %) судового збору.
Що стосується заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн., суд враховує наступне.
На підтвердження таких витрат позивачем долучено копії: договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 32 на звороті); акт наданих послуг, згідно якого адвокатське об'єднання «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І. надало клієнту ТОВ ФК «Кредит-Капітал» правову допомогу вартістю 8000 грн; детальний опис наданих послуг до Акту №Д/1457 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 34).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 5 000 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, 3-й поверх, м.Львів, Львівська обл., ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5890687 від 10.06.2024 в розмірі 11046,60 (одинадцять тисяч сорок шість) гривень 60 копійок на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, р/р НОМЕР_3 , банк АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1839,33 (одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) грн. 33 коп. судового збору та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Д. Іванець