Справа № 674/1612/25
Провадження № 3/674/22/26
іменем України
27 січня 2026 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Сосна О.М., розглянувши матеріали батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №535205, 26.08.2025 о 00 год 45 хв с-ще Дунаївці, вул. В'ячеслава Чорновола, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Bora д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор. Цим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилась. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Наталюк Н.М. також в судове засідання не з'явився, подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що в наданих матеріалах відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозапис події свідчить тільки про те, що він категорично заперечував керування транспортним засобом, а протилежного у виді доказів надано не було. Також працівниками поліції не надано доказів зупинення під керуванням ОСОБА_1 транспортного засобу в установленому законом порядку.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.
Під терміном «керування транспортним засобом», роз'яснення якому надано у п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли
він почав рухатись. Тобто це технічна дія, яка полягає у приведення транспортного засобу в рух і як наслідок переміщення його в просторі.
Отже, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом. При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, та зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із відеозаписів, долучених до матеріалів справи (файли clip-0, сlip-10), відео розпочинається з того, що поліцейські підійшли до транспортного засобу Volkswagen Bora д.н.з. НОМЕР_1 , в якому сидів ОСОБА_1 . Жодних ознак руху чи зупинки автомобіля на відеозаписі не зафіксовано. Також ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що даним автомобілем не керував, вказавши: «я не є водієм», «я не їхав», «сидів збоку». Протягом тривалого часу спілкування з поліцейськими він постійно стверджував, що не керував цим транспортним засобом і тому не повинен проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, на наданих суду відеофайлах не зафіксовано факт керування чи зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність обов'язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Саме по собі знаходження особи в автомобілі без його руху чи доказів його зупинення не може бути достатнім доказом керування ним транспортним засобом за відсутності інших належних доказів.
В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, оскільки обставини, які викладені у ньому не були підтвердженні за допомогою інших доказів та спростовані даними відеозаписів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В даному випадку уповноваженими особами на складання протоколу не були здійснені усі необхідні дії щодо збирання доказів з метою встановлення обставини керування та відповідно руху автомобіля "Volkswagen" Bora д.н.з. НОМЕР_1 у зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №535205 часі та місці.
Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення чи самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим щодо незалежності, неупередженості та безсторонності суду, що не можна вважати сумісними зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 34, 36, 37 рішення ЄСПЛ у справі "Гайдашевський проти України").
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п.2 ст.6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії" від 06.12.1988).
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у справах про адміністративне правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, тому провадження у вищевказаній справі слід закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя О.М.Сосна