22.01.2026 Справа №607/22879/25 Провадження №1-кп/607/676/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
під час проведення підготовчого судового розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001662 від 03 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001662 від 03 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор просить задовольнити раніше подане ним клопотання про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже остання ухилялася від явки до суду, оскільки будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи не з'являлася на судовий розгляд, також може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків. Відтак просить застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просить суд застосувати щодо його підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила не застосовувати щодо неї запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також зазначила про те, що вона лише раз була повідомленою належним чином про день та час судового засідання, в яке не з'явилася
Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши клопотання сторони захисту, а також з урахуванням думки обвинуваченої, яка просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
В судовому засіданні встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, яке за ступенем тяжкості у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також прокурором доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачена з огляду на санкцію статті обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість скоєних злочинів, та у разі доведеності її вини, можливість призначення їй судом покарання, пов'язаного з позбавленням волі, зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, про що також свідчить те, що остання на виклики суду систематично, а саме 17.11.2025, 27.11.2025, 17.12.2025, 24.12.2025, не з'являлася, у зв'язку із чим судові засідання у даному кримінальному провадженні неодноразово відкладалися, також судом було винесено ухвалу про привід останньої, яка не була виконана, а 24.12.2025 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; також обвинувачена зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду, а також зможе вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить те, що ОСОБА_4 раніше судима, немає постійного джерела доходу, та остання веде аморальний спосіб життя, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Разом з тим, суд не бере до уваги пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 щодо причини неявки у судові засідання, а саме що вона лише один раз була повідомленою належним чином про день та час судового засідання, адже в матеріалах кримінального провадження містяться повістки, які надсилалися останній неодноразово, та підтверджують спроби судом виклику обвинуваченої. Більше того суд звертає увагу на те, що обвинувачена має право і обов'язок брати участь у розгляді, користуватися правовою допомогою та дізнаватися про дати засідань, про що викладено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином навіть у разі неотримання повістки обвинуваченою, неявка в судове засідання не виправдовує ігнорування справи, якщо суд вжив заходів для повідомлення, оскільки активність сторони є частиною процесуальної дисципліни, тому на думку суду пояснення ОСОБА_4 спрямовані на умисне уникнення від застосування належної міри запобіжного заходу відносно неї та кримінальної відповідальності.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі на думку суду може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Крім того, застосовуючи до обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку може бути нею внесено у будь - який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 ряд обов'язків, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись: главою 18 КПК України, ст.ст. 317, 318, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 березня 2026 року, взявши останню під варту в залі суду.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) для внесення на депозитний рахунок, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838 банк отримувача ДКСУ, м. Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/22879/25, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2026 року.
У випадку внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , строком до 20 березня 2026 року наступні обов'язки: не відлучатися із м. Тернопіль, де вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001662 від 03 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, відкласти до 15 год. 00 хв. 28 січня 2026 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_4 , її захиснику,прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1