Справа № 466/3936/25
Провадження № 4-с/466/3/26
22 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свита А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гавінської Ірини Василівни, -
встановив:
17 грудня 2025 з Львівського апеляційного суду для продовженого розгляду до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гавінської Ірини Василівни, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № 65865980 та визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , щодо невчинення в повному обсязі виконавчих дій з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2012 року у справі № 2-3151/11.
В обґрунтування вимог заявник скарги зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2012 року у справі № 2-3151/11задоволено поданий ним позов та стягнуто з ОСОБА_2 в його користь 2000 дол. США - боргу за договором позики, 1320 дол. США - 20% річних від суми боргу, а всього 3320 дол. США, що станом на день ухвалення рішення становить 26526 (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 80 коп.
В ході примусового виконання рішення суду старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гавінською Іриною Василівною стягнуто з боржника суму коштів 26526,80 грн., яка є еквівалентною 3320 дол. США станом на день ухвалення рішення суду. 07 листопада 2023 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Скаржник не погодився з оскаржуваною постановою державного виконавця, оскільки вважає, що він не виконав виконавчий документ повністю та не стягнув заборгованість у розмірі 3320 доларів США як це передбачено в рішенні суду, оскільки на його думку стягненню підлягала сума заборгованості в гривні, визначена за офіційним курсом долара на день стягнення боргу, а не на день прийняття рішення судом.
Скаржник мотивує порушення його прав тим, що офіційний курс долара США у 2023 році, в якому відбулося стягнення заборгованості, був значно вищим ніж у день прийняття рішення суду і еквівалент 3320 доларів США у національній валюті в момент стягнення був значно більшим ніж 26526,80 грн., внаслідок чого він недоотримав значну суму коштів.
Представник скаржника Бігун Н.В. подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримав з підстав наведених у ній.
Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, да та час судового засідання.
Заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, да та час судового засідання.
Відповідно до ст. 450 ЦПК України, неявка у судове засідання стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду 29 серпня 2012 року Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі № 2-3151/11 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 дол. США - боргу за договором позики, 1320 дол. США - 20% річних від суми боргу, а всього 3320 дол. США, що станом на день ухвалення рішення становить 26526 (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 80 коп. Виконавчий лист пред'являвся до виконання неодноразово.
23 червня 2021 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУ МЮ (м.Львів) Гавінською І.В. відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача та виконавчого листа № 2-3151 від 29.08.2012.
Відповідно до постанови від 23.06.2021 року про арешт майна боржника, старшим державним виконавцем Гавінською І. В. накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 29584,48 грн.
17 лютого 2022 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУ МЮ м. Львів у ВП № 65865980 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої постановлено звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід у ТзОВ «ІНТЕРПЕТ» та здійснювати відрахування із доходів боржника на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 29584,48 грн.
07 листопада 2023 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМРУ МЮ м. Львів у ВП № 65865980 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до положень пункту 9 частини першої стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до вимог стаття 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України, грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до частини першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що сторони вільні визначати в зобов'язаннях грошовий еквівалент в іноземній валюті. За таких обставин сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті регулюється статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» та передбачає, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Із змісту дослідженого виконавчого листа випливає, що рішенням Шевченківського районного суду у місті Львові стягнуто з боржника на користь стягувача суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення.
Судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті.
Визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.
Оскільки судом ухвалене рішення та визначена сума боргу в іноземній валюті, то стягнення державним виконавцем її еквіваленту у національній валюті, розрахованого на день прийняття рішення суду не є належним виконанням такого рішення.
Такий висновок узгоджується з висновками Великої палати Верховного Суду викладеними у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц та постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц.
Отже, державний виконавець прийшов до помилкового висновку про те, що виконання зобов'язання у гривнях за курсом НБУ станом на день прийняття рішення суду є правильним, та про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, суд вважає оскаржувану постанову неправомірною та приходить до переконання про її скасування.
Керуючись ст. 259,447-451 ЦПК України, суд
постановив:
скаргу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на рішення та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гавінської Ірини Василівни, місцезнаходження: м. Львів, вул. Котлярська, 6 - задовольнити повністю.
Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гавінської І. В. від 07 листопада 2023 року про закінчення виконавчого провадження № 65865980.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.
Суддя: Р. Б. Єзерський