Справа № 386/1336/25
Провадження № 1-кс/386/49/26
Іменем України
23 січня 2026 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Голованівськ Кіровоградської області заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання (в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України) у кримінальному провадженні № 62023050010000955 від 03.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України -
встановив:
23.01.2026 року до канцелярії Голованівського районного суду Кіровоградської області надійшов журнал судового засідання у справі №386/1336/25 (провадження № 1-кс/386/49/26 ) з якого слідує, що під час розгляду слідчим суддею Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання (в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України) у кримінальному провадженні № 62023050010000955 від 03.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, останній заявив йому відвід.
Вказаний відвід передано для розгляду судді Голованівського районного суду ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 через те, що у нього є сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді. Про це свідчать обставини розгляду цим суддею клопотання про обрання йому запобіжного заходу та його продовження, адже в ході розгляду клопотань від перебував у кайданках, що позбавило його можливості робити відповідні записи та порушено право на захист, а також йому не було вручено копію клопотання та пам'ятку про права.
Від слідчого судді ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд зави про відвід без його участі, письмових пояснень не надавав.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід, адже відвід безпідставним та невмотивованим.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, зобов'язані заявити самовідвід, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У відповідності із положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 § 1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п. 80 рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Зокрема, відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Враховуючи, що обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення об'єктивного рішення у справі, не встановлено, заяву про відвід слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 75 - 81, 372, 376 КПК України,
постановив:
Залишити без задоволення заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання (в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України) у кримінальному провадженні № 62023050010000955 від 03.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1