Справа № 344/1459/26
Провадження № 1-кс/344/888/26
28 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 42025092010000041 від 15.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.4 ст.354, ч.2 ст.364 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні, в обґрунтування якого посилається на те, що відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092010000041 від 15.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 368, ч. 4 ст. 354, ч. 2 ст. 364 КК України, що розпочате на підставі звернення ОСОБА_6 з приводу вимагання в останньої службовими закладів освіти неправомірної вигоди за вчинення ними дій, що входять до їх повноважень.
Досудовим розслідуванням установлено, що 14.10.2025 із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, звернулась аспірант 4 курсу за спеціальністю «Культурологія» кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету ім. В.Стефаника ОСОБА_6 . Допитана в статусі свідка ОСОБА_6 повідомила, що на даний час остання проходить процедуру підготовки до захисту дисертаційної роботи з метою здобуття третього освітньо-наукового рівня підготовки доктора філософії (Phd) під науковим керівництвом доктора мистецтвознавства, професора кафедри методики музичного виховання та диригування ННІМ КНУ ім. В.Стефаника ОСОБА_7 та за участі членів спецради: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , відповідального за аспірантуру ННІМ КНУ ім. В.Стефаника - ОСОБА_12 .
Так, 18.08.2025, в ході спілкування ОСОБА_6 із науковим керівником ОСОБА_7 з приводу захисту дисертаційної роботи, остання повідомила свідка, що для успішного захисту дисертаційної роботи та здобуття освітньо-наукового рівня підготовки доктора філософії необхідно буде передати грошові кошти у сумі 2000 доларів США, які буде розподілено між науковим керівником та іншими членами створеної спецради. В подальшому 24.10.2025, 11.12.2025, 13.12.2025, в ході проведення допитів, ОСОБА_6 повідомила про факти отримання в неї 10.12.2025 та 11.12.2025 неправомірної вигоди для успішного захисту дисертаційної роботи та здобуття освітньо-наукового наукового рівня підготовки доктора філософії, ОСОБА_12 , науковим керівником ОСОБА_7 , членами спецради: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 у розмірі по 300 доларів США кожному з перелічених осіб. Зокрема встановлено, що 10.12.2025 о 10 год 45 хв. в ході телефонної розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_4 останній запропонував надати йому неправомірну вигоду в сумі 12600 грн. та надіслав у месенджері «Вайбер» номер свої банківської карти № НОМЕР_1 . ОСОБА_6 10.12.2025 о 12 год 32 хв. перерахувала ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 12600 грн. за сприяння в позитивному захисті дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття». Тобто ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 12600 грн. за вчинення з використанням свого службового становища дій щодо позитивного захисту ОСОБА_6 дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття».
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
22 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Злочин, передбачений ч.1 ст.368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, оскільки санкція відповідної частини статті передбачає максимальне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 підтверджується матеріалами проведених слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідка ОСОБА_6 , протоколами огляду та вручення грошових коштів від 10.12.2025, 11.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливе призначення йому саме такого виду покарання в разі доведення його вини у суді;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_6 та інших підозрюваних, оскільки їй відомі їх анкетні дані;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 шляхом неявки на слідчі дії, або їх затягування через виїзд за межі Івано-Франківської області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може затягувати процес досудового розслідування та судового розгляду.
Обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та буде недостатнім для досягнення мети і виконання завдань кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених в ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечив, зазначив іншу адресу свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Згідно з ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
22 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним зазначеного злочину, обставини їх вчинення, наявність постійного місця проживання, характеризуючі підозрюваного дані, його вік.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами проведених слідчих (розшукових) дій, протоколами допитів свідка ОСОБА_6 , протоколами огляду та вручення грошових коштів від 10.12.2025, 11.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло в нічну пору доби, з покладенням на нього додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали слід визначити до 22 березня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду у період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв.
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з усіма свідками в кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє до 22 березня 2026 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за її виконанням покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1