Справа № 182/298/26
Провадження № 1-кс/0182/32/2026
23.01.2026 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за № 12026041340000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. м. Нікополь,
Дніпропетровської області, українцю, громадянина України, із
середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не
працевлаштованого, на утримані нікого не має, який не має місця
реєстрації та постійного місця проживання, згідно ст. 89 КК України
вважається таким, що раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
(в режимі ВКЗ з власного пристрою),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
23 січня 2026 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за № 12026041340000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за № 12026041340000001 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 31.12.2025 приблизно о 10.10 год., більш точного часу слідством не встановлено, знаходився в приміщенні залізничного вокзалу станції Нікополь за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 54, та в подальшому зайшов до кімнати пункту незламності від міжнародного благодійного фонду «Nova Ukraine», який розташований ліворуч від центрального входу в приміщенні залізничного вокзалу станції Нікополь, де на одному зі столів побачив мобільний телефон «Samsung Galaxy A35 5G, 8GB/256 GB», який належить співробітниці пункту незламності від міжнародного благодійного фонду «Nova Ukraine» ОСОБА_7 . Переконавшись в тому, що у вказаному приміщені нікого окрім нього не було, так як було оголошено повітряну тривогу по м. Нікополь, саме в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, який належить ОСОБА_7 .
В цей же день приблизно о 10.11 год., реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, скориставшись тим, за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в кімнаті пункту незламності від міжнародного благодійного фонду «Nova Ukraine», який розташований в приміщенні залізничного вокзалу станції Нікополь, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 54, шляхом вільного доступу умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, поклав до кишені своєї куртки вище вказаний мобільний телефон, таким чином викрав зі столу, який стояв у кімнаті пункту незламності від міжнародного благодійного фонду «Nova Ukraine» мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A35 5G, 8GB/256 GB» вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/382-ТВ від 07.01.2026 становить 8333 грн. 33 коп., який належить ОСОБА_7 , чим спричинив останній матеріальний збиток на вказану суму.
В подальшому ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
20.01.2026 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання та є ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування такого найм'якішого запобіжного заходу як особисте зобов'язання зможе запобігти вказаним ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого про застосування стосовно нього запобіжного заходу не заперечував. Пояснив, що дійсно вчинив цей злочин, у вказаній справі повністю визнає свою вину, а тому не заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 , підтримуючи позицію свого підзахисного, проти клопотання слідчого також не заперечувала.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР 01.01.2026 за № 12026041340000001.
20 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний може погрозами або вмовляннями незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, бо у клопотанні він зовсім не обґрунтований і взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, на життя заробляє тим, що з корисливих спонукань веде свою злочинну діяльність. Окрім того, ОСОБА_5 раніше судимий, в т.ч. і за вчинення корисливого злочину.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, бо саме цей запобіжний захід зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-178, 180, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за № 12026041340000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з періодичністю 1 раз на тиждень по четвергах з 16:00 до 18:00 год.;
2) не відлучатися за межі м. Нікополь без дозволу слідчого, прокурора або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 та свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто не більше ніж до 19.03.2026 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Попередити підозрюваного, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1