Справа № 175/18211/25
Провадження № 2-а/175/262/25
07 січня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
04 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просив суд скасувати Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 24 жовтня 2025 року №1810-Бз про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. та провадження по справі закрити.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки останній порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тому 18 жовтня 2024 року було складено протокол за ч. 3 ст. 210-1 КупАП, а 24 жовтня 2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Військовим квитком № НОМЕР_1 та копією військово-облікового документу в електронному виді з програми «Резерв+».
Відповідно до Військового квитка № НОМЕР_1 та копією військово-облікового документу в електронному виді з програми «Резерв+» ОСОБА_1 визнаний обмежено придатний до військової служби за ІІ гр., ст.74 «б» Наказу МОУ №402-2008 року, протокол від 30 жовтня 2018 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року №3621-IX в редакції Закону Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист №4235-IX від 12 лютого 2025 року, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
18 жовтня 2025 року начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №1810-Бз, відповідно до якого 18 жовтня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 був виявлений факт порушення ОСОБА_1 , оскільки останній порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби особою віком від 25 до 60 років, яка була визнана обмежено придатною в строк до 05 червня 2025 року, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 09-00 год. 24 жовтня 2025 року, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі. У протоколі ОСОБА_1 надав письмові пояснення про незгоду з протоколом, оскільки він з 30 грудня 2022 року по кожній вимозі прибував до ІНФОРМАЦІЯ_4 та надавав всі необхідні документи на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З грудня 2022 року по день складання протоколу направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не отримував.
24 жовтня 2025 року Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №1810-Бз про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за непроходження у визначений законом строк повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 27 грудня 2022 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув 28 грудня 2022 року та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, відповідно до Протоколу №454 від 30 грудня 2022 року засіданням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову за мобілізацією вирішено на підставі абзацу №6 частини №1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком дії до 05 червня 2023 року.
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16 січня 2023 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув 16 січня 2023 року та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 20 січня 2023 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув 19 січня 2023 року та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15-00 год. до 16-00 год.
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25 січня 2023 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув 25 січня 2023 року та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09-00 год. до 11-00 год.
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 03 лютого 2023 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув 01 лютого 2023 року та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 8-00 год. до 16-00 год.
Відповідно до повістки ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 29 липня 2024 року, та відповідно до відмітки у повістці прибув у визначену дату та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 08-00 год. до 12-00 год.
У подальшому ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 29 липня 2025 року та 01 серпня 2025 року, та відповідно до відміток у повістці прибув у визначені дати та перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14-00 год. до 14-30 год. 22 липня 2025 року, та з 14-30 год. до 15-00 год. 01 серпня 2025 року.
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову за мобілізацією вирішено на підставі абзацу №6 частини №1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та додано необхідний перелік документів та медичні документи про стан здоров'я самого ОСОБА_1 .
Відповідно копії військово-облікового документу в електронному виді з програми «Резерв+» ОСОБА_1 мав відстрочки від призову за мобілізацією надано відстрочку на підставі абзацу №6 частини №1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 05 листопада 2025 року.
Аналіз вказаних вище документів свідчить про те, що ОСОБА_1 з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 за кожною вимогою.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 зобов'язаний самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, однак як встановлено в судовому засіданні при неодноразових явках до ІНФОРМАЦІЯ_1 йому жодного разу не було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, доказів зворотного суду не надано.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відзив на позов, однак не надано суду доказів того, що при неодноразових явках ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повістками, йому було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, і ОСОБА_1 відмовився від отримання такого направлення, про що складено відповідні документи.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджено що ОСОБА_1 неодноразово з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , декілька разів отримував відстрочку від привозу від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак жодного разу при його явках до ІНФОРМАЦІЯ_1 він не отримував направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, без отримання якого проходження такого огляду не можливе.
У відповідності до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки в даному випадку існують протиріччя, які ставлять під сумнів законність оскаржуваної постанови, а тому Постанова т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 24 жовтня 2025 року №1810-Бз підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
За змістом ч. 1ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зважаючи на результат вирішення справи, судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252 КУпАП України, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 24 жовтня 2025 року №1810-Бз про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Озерянська Ж.М.