Справа № 626/167/26
Провадження № 1-кп/626/159/2026
БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області
Іменем України
26 січня 2026 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берестин кримінальне провадження №12025221090001105 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, з середньо - спеціальною освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимий,
- в скоєнні кримінального правопорушення, за ч.1 ст.382 КК України,
Згідно ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Постановою Берестинського районного суду Харківської області від 03.10.2023 в справі № 626/2826/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130, ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу.
Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з вказаною постановою суду, яка набрала законної сили, ігноруючи виконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, діючи умисно, в порушенні ст.129-1 Конституції України, в частині обов'язковості судових рішень, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаного судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду за наступних обставин:
25.11.2025 року близько 15:13 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2101», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався по вул.Преображенська, м.Берестин, Харківської області, був зупинений працівниками поліції, під час чого в ході перевірки документів встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки постановою Красноградського районного суду Харківської області від 03.10.2023 року в справі №626/2826/23.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, а саме що прокурором всі обставини викладені вірно та пояснив, що дійсно 25.11.2025 року близько 15:13 год. він керував автомобілем «ВАЗ 2101», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухався по вул.Преображенська, м.Берестин, Харківської області, був зупинений працівниками поліції, під час чого в ході перевірки документів встановлено, що він позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки постановою Красноградського районного суду Харківської області від 03.10.2023 року в справі №626/2826/23. При цьому він достовірно знав про наявність даної постанови суду, тобто він достовірно знав про те, що він не мав права сідати за кермо.
В зв'язку з тим, що він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі з іспитовим терміном.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особу обвинуваченого, які можуть вплинути на призначення останньому міри та виду покарання.
За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також ст.65 КК України передбачає, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо, офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає повне визнання провини.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про його особу, викладені вище; обставини, які пом'якшують покарання, і вважає, що покарання ОСОБА_4 , яке необхідно і достатньо для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді позбавленням волі, з урахуванням того, що останній не працює і не зможе сплатити штраф.
При цьому, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, які наведені вище, враховуючи його щире каяття, думку прокурора, наявність обставин, пом'якшуючих покарання, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він за час встановленого строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому, не обиралась.
Речові докази та судові витрати по справі - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 1(один) рік 6(шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2(два) роки.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя