Справа № 738/2748/25
№ провадження 1-в/738/3/2026
26 січня 2026 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про зміну режиму та умов відбування призначеного судом покарання та перерахунок відбутого строку покарання
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_3
учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_4
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить змінити визначений йому режим та умови відбування покарання з середнього рівня безпеки для осіб, які раніше відбували покарання, на мінімальний рівень безпеки з полегшеними умовами, відповідно до ч.6 ст. 72 КПК України здійснити перерахунок строку відбування покарання. Клопотання мотивоване тим, що він засуджений вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року за ч.1 ст. 286-1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, який вчинено ним з необережності. Він є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України є раніше несудимою. Проте, Міжрегіональна комісія з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в порушення вимог Порядку
визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №680/5 від 27 лютого 20217 року, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №680/5 від 27 лютого 20217 року, 24 квітня 2025 року визначила йому місце та установу відбування покарання - ДУ «Менська виправна колонія (№91)», режим відбування покарання - середній рівень безпеки, для раніше судимих осіб. З таким незаконним рішенням погодилась розподільча комісія ДУ «Менська виправна колонія (№91)». Вважає, що комісією проігноровані вимоги пунктів 3 та 4 Розділу 1 вказаного Порядку, згідно з якими до виправних колоній (секторів) мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання направляються: засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності; засуджені вперше за нетяжкі злочини; До виправних колоній (секторів) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання направляються: чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі злочини. Відділення СПС №8, у якому він відбуває покарання, відноситься до середнього рівня безпеки із загальними умовами тримання для осіб, які раніше відбували покарання. Наслідком таких незаконних рішень стало те, що його позбавили права відбувати призначене покарання з менш суворими умовами; мати більшу кількість побачень, вільно пересуватися, меншого терміну та своєчасного застосування до нього положень ст. 100, 101 КВК України, ст. 81, 82 КК України.
Виклад позиції учасників кримінального провадження.
Засуджений ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, клопотань про проведення судового засідання з його участю у режимі відеоконференції до суду не подавав.
Представник установи виконання покарань в судове засідання не з'явився.
Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 , оскільки вважає, що вирішення питань, про які зазначено у клопотанні, не відноситься до повноважень суду.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання) не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Встановлені судом обставини.
ОСОБА_2 засуджений вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року за ч.1 ст. 286-1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Засуджений ОСОБА_2 на час звернення до суду з даним клопотанням відбував покарання в Державній установі «Менська виправна колонія (№91)». Згідно з Витягом №1 з протоколу засідання Міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 24 квітня 2025 року засудженому ОСОБА_2 визначено: вид установи - виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; місце відбування покарання _ Державна установа «Менська виправна колонія (№91)». У вказаному Витязі №1 роз'яснено порядок оскарження вказаного рішення комісії. З рішенням комісії ОСОБА_2 ознайомлено 24 квітня 2025 року, про що свідчить його власноручний підпис. Згідно з постановою про переведення засудженого з дільниці карантину діагностики та розподілу до дільниці ресоціалізації, засудженого ОСОБА_2 переведено з дільниці карантину діагностики та розподілу до дільниці ре соціалізації до відділення СПС №8 (а.с.12). Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується. Відповідно до Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №680/5 від 27 лютого 20217 року (далі - Положення), міжрегіональна комісія - колегіальний орган, що утворюється в міжрегіональному управлінні, який в межах компетенції визначає засудженим до позбавлення волі вид установи виконання покарань, місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, здійснює направлення і переведення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі в межах зони діяльності міжрегіонального управління. Пунктом 2 Розділу II Положення визначено, що міжрегіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає питання та здійснює направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, із слідчих ізоляторів до установ виконання покарань (секторів) в межах зони діяльності міжрегіонального управління. Пунктом 2 Розділу IV Положення встановлено, що формою роботи комісій є засідання. Згідно з пунктом 1 Розділу V Положення, рішення центральної та міжрегіональної комісій оформлюються протоколом засідання комісії щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі (додаток 1), та протоколом засідання комісії щодо переведення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, до установ виконання покарань (дільниць виправних центрів, секторів) (додаток 2). Засудженому рішення оголошується працівником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора під підпис на витягу з протоколу засідання комісії не пізніше наступного робочого дня після його надходження до установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (пункт 4). Відповідно до Розділу VI Положення, засуджений, щодо якого прийнято рішення міжрегіональною комісією, та/або його представник в разі незгоди з прийнятим рішенням можуть оскаржити його до керівника міжрегіонального управління, центральної комісії чи керівника Департаменту (пункт 1). Скарга на рішення центральної або міжрегіональної комісії подається протягом року з дня його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням (пункт 3). Скарги на рішення комісії подаються через комісію, яка ухвалила відповідне рішення. Отримавши скаргу, комісія, рішення якої оскаржується, невідкладно, але не пізніше двох робочих днів готує відповідні матеріали за скаргою, копію протоколу засідання комісії та надсилає їх до комісії або особи, уповноваженої на розгляд відповідної скарги (пункт 4). Подання скарг на рішення центральної або міжрегіональної комісій особами, засудженими до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, щодо яких прийнято рішення, здійснюється у порядку, встановленому статтями 8, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України та Законом України «Про звернення громадян» (пункт 5). Подання скарг на рішення центральної або міжрегіональної комісій представниками засуджених здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» (пункт 6). За результатами розгляду скарги центральна або міжрегіональна комісії приймають рішення про: залишення рішення відповідної комісії без змін;скасування рішення відповідної комісії та постановлення нового рішення (пункт 7). Порядок визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, затверджений наказом Міністерства юстиції України №680/5 від 27 лютого 20217 року, встановлює механізм визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання. З огляду на викладене, рішення щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, приймається колегіальним органом - міжрегіональною комісією, а у разі незгоди з прийнятим рішенням засуджений, щодо якого прийнято рішення міжрегіональною комісією, та/або його представник можуть оскаржити його до керівника міжрегіонального управління, центральної комісії чи керівника Департаменту. Як вбачається із клопотання засудженого ОСОБА_2 , поданого до суду в порядку виконання вироку, предметом даного клопотання є вирішення питання про зміну режиму та умов відбування покарання, які були визначені засудженому ОСОБА_2 рішенням Міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 24 квітня 2025 року. Із змісту клопотання вбачається, що фактично засуджений не погоджується з вказаним рішенням. Водночас з тим, порядок та строки оскарження рішення міжрегіональної комісії визначені Розділом VI вказаного вище Положення. Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішуються судом за правилами кримінального процесуального законодавства України згідно з розділом VIII "Виконання судових рішень" Кримінального процесуального кодексу України. У статтях 537, 538 цього Розділу визначено вичерпний перелік питань, які вирішуються судом під час та після виконання вироків і які за своїм змістом є процесуальними питаннями. У свою чергу процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, становлять сукупність кримінально-процесуальних дій, які повинні забезпечити вплив кримінального процесу на сферу реалізації приписів, що містяться у вироку, шляхом виконання вироків судами, звернення вироків до виконання, а також внесення коректив у рішення щодо вироків про покарання у зв'язку з виникненням обставин, що свідчать про неможливість чи недоцільність подальшого виконання цього рішення в його попередньому вигляді. Як вбачається з даних норм процесуального закону, питання оскарження рішень міжрегіональної комісії щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, або визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, законодавцем не віднесено до компетенції суду. Питання про перерахунок строку відбування покарання засудженому є похідним від заявленої вимоги про зміну режиму та умов відбування покарання, а тому також не може бути вирішено судом. Відповідно до пункту 131 частини першої статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання лише про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань. Однак, зі змісту частини 9 статті 539 КПК України вбачається, що розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 131 частини першої статті 537 КПК України, здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, вирішення питань про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань належить здійснювати у порядку адміністративного судочинства, що забезпечує, на законодавчому рівні, визначення ефективного засобу юридичного захисту засудженого, в аспекті вирішення питань, пов'язаних із правовим режимом відбуванням покарання в установах виконання покарань, що не підлягають розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством. Пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 .. Керуючись статтями 369-372, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про зміну режиму та умов відбування призначеного судом покарання та перерахунок відбутого строку покарання - відмовити. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1