Справа № 367/14818/25
Провадження №3/367/90/2026
Іменем України
21 січня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 КУпАП,
28.11.2025 року о 14 год. 44 хв. за адресою: Київська область, Бучанський район, сел. Коцюбинське, по вул. Залізнична, 3-В, ОСОБА_1 в магазині «UVAPE» кинув закрутку із квашеною капустою та рідиною, яка мала характерний запах в громадському місці, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
28.11.2025 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні магазину «UVAPE» кинув закрутку із квашеною капустою, внаслідок чого своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Разом із тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Таким чином, оскільки гр. ОСОБА_2 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та про його розгляд в Ірпінському міському суді Київської області, що підтверджується матеріалами справи, однак, до суду, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, суд вважає за можливе розглянути справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за наявних в матеріалах справи доказів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 доцільно об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП у справі 367/14818/25, (провадження №3/367/3881/2025) та № 367/14819/25 (провадження №3/367/3882/2025); присвоївши єдиний номер № 367/14818/25 (провадження №3/367/3881/2025).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю доведена.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969837 від 28.11.2025 року; копією рапорту про зареєстровано ЄО за № 34463 від 28.11.2025 року; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2025 року; копією протоколу огляду місця події від 28.11.2025 року; копією письмового пояснення ОСОБА_1 ; рапортом поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Сидорчука В.; відеозаписом долученим до матеріалів справи; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №969838 від 28.11.2025 року, копією рапорту про зареєстровано ЄО за № 34460 від 28.11.2025 року; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2025 року; копіями письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копією протоколу огляду місця події від 28.11.2025 року; копією пояснення ОСОБА_1 ; відеозаписом долученим до матеріалів справи;
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю доведена.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією статті, відповідає вимогам ст.ст.23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., який відповідно до ст. 40-1 КУпАП сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 173 КУпАП, суддя,
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення № 367/14818/25, (провадження №3/367/3881/2025) та № 367/14819/25 (провадження №3/367/3882/2025) - присвоївши єдиний номер № 367/14818/25 (провадження №3/367/3881/2025).
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 неоподатковуваних мінімумів, що становить 68 (шістдесят вісім) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня вручення такої постанови апеляційної скарги.
Суддя: Л.В. Мерзлий