Справа № 279/6727/25
про відмову у прийнятті зустрічного позову
"22" січня 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, при секретарі судового засідання М.М. Сороки, за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - О.В. Собчука, розглядаючи за правилами загального провадження у судовому засіданні в залі суду у селищі Ємільчине цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання договору недійсним,
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання договору №014/MR/82/20601790842716 від 20.06.2025 недійсним.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованості за заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/20601790842716 від 20.06.2025 в розмірі 59106,85 грн.
В підготовчому засіданні представник відповідача просив прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
Представник позивача заперечив проти зустрічного позову.
Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом суд, вивчивши первісний та зустрічний позови, приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно вимог ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
У відповідності до вимог ст. 193ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За ч. 3 ст. 193 ЦПК вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Однак, вирішуючи питання про прийняття до розгляду зустрічного позову, слід виходити з такого.
У своїх постановах від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, у постанові Великої Палати від 13.03.2019 № 916/3245/17 Верховний Суд зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Так, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Незважаючи на те, що, обидва позови стосуються одних і тих же сторін, вивчення змісту первісного та зустрічного позову свідчить про те, що фактично вони обґрунтовані різними підставами, до позовних заяв додані різні докази, предмет доказування є різним.
Заявлені позовні вимоги за первісним позовом про визнання договору недійсним та зустрічного позову про стягнення заборгованості по кредитному договору не взаємопов'язані та сумісний розгляд вказаних первісного та зустрічного позовів є недоцільним, оскільки вимоги за позовами мають різний предмет доказування.
Суд звертає увагу, що задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, який за наявності визначених законом підстав, також може бути задоволеним. Так само і відмова в задоволенні одного з позовів не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній.
Отже суд доходить висновку, що в даному випадку об'єднання вимог за первісним та зустрічним позовами може ускладнити розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено взаємопов'язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.
В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.
При цьому суд роз'яснює, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» не позбавлене можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193,194 ЦПК України, суд -
В прийнятті зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Зустрічну позовну заяву повернути Акціонерному товариству «Райффайзен Банк».
Копію зустрічного позову долучити до матеріалів справи.
Роз'яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 27 січня 2026 року
Суддя: Т.Г.Корсун