Провадження № 33/803/579/26 Справа № 175/11453/25 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
26 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Міронова Віктора Олександровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
захисника Міронова В.О.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та судовий збір у сумі 605,60 гривень.
Згідно з постановою суду першої інстанції, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №373593, 26.06.2025 о 21 годині 56 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 3110», номерний знак НОМЕР_1 , по трасі М30 км в м. Підгородне, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова суду винесена з порушенням вимог ст. 268 КУпАП та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не дотримано стандарту доведення поза розумним сумнівом, не надано належної оцінки наявним у справі доказам.
На думку захисника матеріали справи не містять доказів, що факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Стверджує, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції та виявленням у нього ознак сп'яніння пройшов певний проміжок часу, однак ознаки зафіксовано не одразу. Наголошує, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вживав алкоголь після зупинки транспортного засобу.
Вказує, що в матеріалах справи відсутній безперервний відеозапис, який би доводив наявність ознак сп'яніння в момент керування, а не пізніше. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції від 09.11.2015 №1452/735 та ст. 266 КУпАП, оскільки останніми не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 не направлено до найближчого медичного закладу охорони здоров'я для проходження огляду, не роз'яснено порядок проведення огляду.
Вважає акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів недопустимим доказом, який не підтверджує факт відмови особи від проходження такого огляду.
Також вважає, що направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння та рапорт працівника поліції є неналежними доказами на підтвердження вчинення особою адміністративного правопорушення.
Позиції учасників апеляційного процесу.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні захисник Міронов В.О. підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити.
Зауважив, що ОСОБА_1 не заперечував вживання ним у невеликій кількості алкоголю, проте вчинив це після зупинки його працівниками поліції, тому вважає, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані невірно, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначив, що його підзахисний обізнаний з розглядом справи в апеляційному суді, проте наразі проходить військову службу та не має можливості з'явитися у призначене судове засідання, просив розглядати справу за його відсутності.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд, доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції поклав в основу свого рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№3733593 від 26.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт СРПП ВП №2 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Проте з таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погодитись не може, з огляду на наступне.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами ... і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами .... та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 6 розділу І, п. 12 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.).
Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, 26.06.2025 о 20-40 годині ОСОБА_1 зупинено на блок пості, встановлено його особу. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що є діючим військовослужбовцем, зазначив, що виїхав з бойових позицій.
Після чого інспекторами поліції здійснювалася перевірка транспортного засобу, на якому рухався ОСОБА_1 , під час якої в автомобілі знайдено пластикову пляшку з вином (зі слів ОСОБА_3 ).
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомив працівників поліції, що дійсно випив вина вже після його зупинки, оскільки мав складний психологічний стан та був поранений напередодні вранці, у зв'язку з чим стверджує, що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Із відеозапису дійсно вбачається, що ОСОБА_1 має поранення руки.
Дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я відповідно до встановленого законом порядку. Не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Не роз'яснено наслідки відмови від проходження встановленого законом огляду.
Також, інспектором поліції на місці зупинки не оголошено ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені п. 3 розділу І Інструкції, тобто не повідомлено у зв'язку з чим у поліцейського є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння.
Крім того, стороною захисту слушно вказано, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції та виявленням у останнього ознак сп'яніння пройшов певний проміжок часу, що вбачається з відеозапису, а саме після проведення огляду траспортного засобу, в якому виявлено пляшку з речовиною.
Такі дії поліцейських суперечать вимогам ч. 5 ст. 266 КУпАП, якою встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Водночас поза увагою суду першої інстанції залишилися вищевказані обставини щодо здійснення працівниками поліції дій, які суперечать Інструкції та ст. 266 КУпАП.
Разом з цим, працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано вимог п.6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, відповідно до яких разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №3733593 від 26.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який складений уповноваженою особою, не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, зазначено лише мовою оригіналу «....керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.»
Аналізуючи докази, наведені в оскарженій постанові та досліджені в судовому засіданні, апеляційний суд не може дійти обґрунтованого висновку, який би спростовував версію захисту. Для доведення винуватості особи недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Апеляційний суд зважає на те, що Європейський суд з прав людини для застосування гарантій Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які стосуються кримінально-правових аспектів, напрацював три критерії, на основі яких провадження можна вважати «кримінальним“, а саме юридичну кваліфікацію відповідного правопорушення в національному законодавстві, саму природу такого правопорушення, а також характер і ступінь суворості покарання [рішення у справі «Engel and оthers v. the Netherlands“ від 8 червня 1976 року (заяви №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), § 82, § 83].
ЄСПЛ у рішенні «Лучанінова проти України», № 16347/02, від 09 червня 2011 року, пункти 39, 40 ЄСПЛ, зазначив: «Суд зауважує, що заявницю було визнано винною у вчиненні дрібної крадіжки. Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за таке правопорушення передбачалось стягнення у вигляді штрафу або виправних робіт. З огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться, є кримінальним для цілей застосування Конвенції. Той факт, що стягнення, застосоване до заявниці Тростянецьким районним судом,- штраф - було згодом замінено на зауваження, не може позбавити правопорушення, про яке йдеться, притаманного йому кримінального характеру.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Наведені вище обставини свідчать про порушення поліцейським встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння, який викликає сумніви щодо об'єктивності дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протокола про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Міронова Віктора Олександрович задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2025 року стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун