Провадження № 33/803/580/26 Справа № 175/13876/25 Суддя у І -й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у ІІ-й інстанції - Піскун О. П.
26 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Міронова Віктора Олександровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
захисника Міронова В.О.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнана винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та судового збору у сумі 605,60 гривень.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 02 серпня 2025 року, приблизно о 22 годині 17 хвилини, ОСОБА_1 на 958 км автодороги М-30 у Дніпровському районі Дніпропетровської області керував автомобілем «KIA SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова суду винесена з порушенням вимог ст. 268 КУпАП та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не дотримано стандарту доведення поза розумним сумнівом, не надано належної оцінки наявним у справі доказам.
На думку захисника матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Вбачає в діях працівників поліції суттєві порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Захисник вважає, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 та ст. 266 КУпАП працівниками поліції не запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, не роз'яснено підстави проведення такого огляду та його порядок. Стверджує, що дії працівників поліції ввели в оману ОСОБА_1 та схиляли його до відмови від проходження огляду, що свідчить про психологічний тиск на особу.
Разом з цим, захисник вказує, що направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння та рапорт працівника поліції є неналежними доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного процесу.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні захисник Міронов В.О. підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити.
Зазначив, що його підзахисний обізнаний з розглядом справи в апеляційному суді, проте наразі проходить військову службу та не має можливості з'явитися у призначене судове засідання, просив розглядати справу за його відсутності.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, які зводяться до порушення проведення порядку огляду водія на стан сп'яніння та відсутності доказів керування та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд, доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410558 від 02.08.2025; рапорті інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області Мишко Б., направленні ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видане на ім'я правопорушника 02.08.2025 о 22-26 годині, та відеозаписі з нагрудних реєстраторів працівників поліції.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...
На відеозаписі з нагрудної камери співробітника поліції зафіксовано момент зупинки ОСОБА_1 під керуванням автомобіля «KIA SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ДП-20 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, траса М-30 958 км. Працівники поліції встановили особу ОСОБА_1 , поцікавилися станом водія, оскільки останній почав здійснювати рух заднім ходом, перевірили його документи.
Далі за змістом відеозапису у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та декілька разів запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місті зупинки за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager» та у закладі охорони здоров'я.
Разом з цим, інспектором поліції роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та відсторонено особу від керування транспортним засобом.
Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції вказав, що вживав алкоголь у невеликій кількості. За змістом відеозапису не встановлено переривання в часі запису події у її хронологічного порядку, що узгоджується з іншими доказами у справі в їх сукупності.
Отже, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на вимогу співробітника поліції зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери та спростовує доводи сторони захисту в цій частині.
На знайшли свого підтвердження висловлені стороною захисту твердження щодо здійснення тиску працівниками поліції на ОСОБА_1 з приводу відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що спростовано дослідженим відеозаписом з місця події, на якому вказаних обставин не зафіксовано.
Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 дії поліцейських не оскаржено, відповідних доказів подання скарги суду не надано, також водієм не зазначено про заперечення щодо дій працівників поліції й за змістом протоколу. Натомість, особа, відносно якої складено протокол, мала право викласти свою позицію й у письмових поясненнях на окремому аркуші, проте, своїм правом не скористалась, надавши поліцейському лише усні пояснення з приводу відмови від проходження огляду.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність причин для зупинки ОСОБА_1 , апеляційний суд, не приймаючи вказані заперечення, виходить з такого.
За змістом ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» згідно із Законом №2123-IX від 15.03.2022 доповнено частиною четвертою, яка передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно з призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Апеляційний суд наголошує, що власне введення в Україні воєнного стану обумовлює необхідність перевірки водіїв, які керують транспортними засобами. Так, п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. №1456 передбачено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема, порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Таким чином, облаштування блокпостів обумовлює необхідність перевірки водіїв, які керують транспортними засобами, що об'єктивно й зумовило виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Крім того, за змістом наявного у матеріалах справи рапорта інспектора поліції вказано, що зупинку транспортного засобу під керування ОСОБА_1 здійснено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», яким встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
На спростування тверджень захисника апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 пропонувалось проходження огляду на місці зупинки траспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився. Крім того, на відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 розуміє наслідки відмови, а саме, відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказані наслідки чітко роз'яснені інспектором поліції.
З доводами захисту в апеляційній скарзі про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та порушення порядку проведення огляду апеляційний суд погодитись не може і вважає їх такими, що ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні положень закону, з огляду на наступне.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
За частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративно-караним є діяння, яке полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан наркотичного сп'яніння.
За порушення водієм обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, за таку відмову настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення..., що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисту щодо порушення поліцейськими порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» з наступними змінами і доповненнями (Далі - Порядок), зазначено, що огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За правилами пункту 12 Розділу ІІ, пунктів 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1 452/735 від 09 листопада 2015 року (Далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відтак, встановлення наявності ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділяється такими повноваженнями, зокрема і вказаною Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку (проходженням медичного огляду), тому ставити під сумнів правильність підозри працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу наразі немає підстав.
Апеляційний суд враховує, що ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 , відповідають п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858.
Таким чином, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку, чим порушив вимогу 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та поясненнями самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає.
Доводи захисника щодо неналежності доказів, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та рапорта інспектора поліції, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вказані докази цілком узгоджуються із іншими наявними матеріалами справи в яких зафіксовані фактичні обставини події.
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі та положень КУпАП, які захист тлумачать на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність та об'єктивність відеозапису.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника Міронова Віктора Олександрович залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун